У розшуку — мільйони доларів
Банкір розкрив схему, за якою було пограбовано один із найбільших банків країни. Він упевнений, що гроші можна повернутиЦей матеріал хотілося б розпочати з відомої приказки, яка визначає кінцеву долю злочинців: скільки мотузку не плети... І справді, в середу до України, але чомусь не з Угорщини, де його було затримано, а з Чехії екстрадували колишнього народного депутата України Олександра Шепелева з дружиною Галиною. У Києві, як повідомили в Генпрокуратурі, на них чекали у четвер, щоб доправити до суду для обрання запобіжного заходу. Сподіватимемося, що дорогою нічого не сталося, і пара вже в столиці... Але кінець історії ми, схоже, дізнаємося ще нескоро.
І це дуже непокоїть екс-заступника голови правління «Родовід-банку», а нині заступника голови правління банку «Союз» Сергія Дядечка. На нього, як він розповідає, вже було здійснено два замахи. Чи чекати на третій? Описуючи виявлені схеми, за якими Шепелев нібито привласнив і вивів із «Родовід-банку» за кордон величезні суми, Дядечко уточнює, що в цій справі немає жодних політичних акцентів і нюансів. Чи вірить він у це? Достатньо сказати, що двічі «бютівський» і одноразовий «регіональний» законодавець Шепелев практично добровільно повертається до України — на його перше звернення до угорського апеляційного суду він отримав відмову, а своє друге звернення несподівано вирішив відкликати. (Чи не отримав від когось в Україні гарантій?).
Отже, у Дядечка є причини для побоювань. 25 березня він направив голові Верховної Ради України, прем’єр-міністру, генеральному прокурору і міністру внутрішніх справ звернення щодо повернення Шепелева до України (воно саме так і називається). У ньому підкреслюється, що за трьома кримінальними справами три українські суди, незалежно один від одного, вже визначили запобіжний екс-нардепу захід — утримання під вартою (тепер це питання вирішуватиметься вчетверте). Дядечко зазначає, що Шепелев намагається «уникнути правосуддя, використовуючи свої фінансові ресурси, ділові зв’язки і корупційні схеми».
«Усі ці роки я боровся за власне життя і не збираюся здаватись», — пише «щасливчик», який двічі уникнув смерті в результаті замахів, замовником яких він вважає Шепелева і звертається до влади та правоохоронних органів із проханням забезпечити прозорий, справедливий і об’єктивний судовий процес. А в бесіді з журналістами він сказав: «Я звертаюсь до громадськості, тому що боюсь повторення історії, яка була 2006 року, коли з трибуни Верховної Ради міністр внутрішніх справ пан Луценко заявив, що справу полковника Єрохіна розкрито, організаторів затримано, виконавців затримано. Замовником злочину є народний депутат від БЮТу на букву Ше». Далі цієї заяви справа не пішла, розповідає Дядечко. «Моєму життю загрожує небезпека, тому я представляю вашій увазі навіть дещо більше, ніж можна було б представити в ході слідства. Але я боюся повторення прецеденту з полковником МВС Єрохіним: у справі про його вбивство замовника досі немає».
Журналістам Дядечко демонструє детальну схему, завдяки якій Шепелев нібито зумів вивести з «Родовід-банку» $25,8 мільйона, виділених державою на рекапіталізацію банку. В результаті ці кошти потрапили на рахунки компаній Галини Шепелевої в швейцарському банку Pictetand Co. Дядечко сподівається, що генеральним прокуратурам України і Швейцарії вдасться заарештувати ці кошти і повернути їх до бюджету України. Крім того, Дядечко стверджує, що, як йому відомо, у Шепелева вилучено величезну кількість записів його розмов із політиками, державними чиновниками, бізнесменами, працівниками правоохоронних органів. «Там, — говорить банкір, — уся правда про обставини справ щодо «Родовід-банку», а також про інші злочини, в яких брав участь Шепелев і його співрозмовники». «Я дуже сподіваюсь, що ці записи уважно вивчать і зроблять правові висновки», — зазначає Дядечко.
Він розповідає про замахи на своє життя. Перший стався два роки тому, 19 березня 2012 року, на околиці Києва. Тоді по його машині було випущено 26 куль з автомата. Другий замах було зроблено влітку 2013 року за допомогою правоохоронних органів Росії. У Північно-Кавказькому федеральному окрузі сфальсифікували кримінальну справу й оголосили Дядечка в міжнародний розшук, мали намір потім доправити його до в’язниці в Чечні, де планувалось його усунути. На цю операцію нібито було витрачено $1,2 мільйона з рахунку родича Шепелева Олександра Касьянова.
Звісно, Шепелев категорично спростовує всі підозри й обвинувачення на свою адресу і, схоже, веде проти небезпечного свідка інформаційну війну. В інтернеті можна знайти чимало матеріалів, у яких саме Дядечко, щоправда, без особливих доказів виставляється в числі винуватців того, що сталося з «Родовід-банком» і його пограбованими акціонерами та вкладниками. Натяк на таку версію прозвучав і з боку журналістів. Але Дядечко парирував. За його словами, у «Родовід-банку» йому належало 60% акцій, і саме він найбільше страждав від крадіжки.
Журналістам продемонстрували відеоролики зі свідченнями свідків. Особливо вразили заяви кілера Сергія. «Що ви визнали в попередньому судовому процесі?» — запитує у кілера інтерв’юер. «Я визнав у суді, що я виконав на замовлення Олександра Олександровича Шепелева два злочини. 2002 року він замовив викрадення автомобіля «Мерседес» у співзасновника його банку. Я виконав це. Друге — це замах, убивство донецького банкіра Кириченка. Це він теж замовив 2003 року. Гроші я отримував за його вказівками в касі банку «Донкредитінвест» у місті Донецьку. Тобто на оплату цих злочинів. Через що вбивство? Це просто був дуже конкурентоздатний банк. А Кириченко — голова правління банку». «Я розкаявся, — продовжував кілер Сергій, — мені винесено вирок Ворошиловським судом. Я відбуваю (покарання. — Авт.)».
Але ось що викликає подив. На цьому відео — вхід до Шевченківського суду м. Києва, з якого виходить ув’язнений і його охорона. І у нього безперешкодно беруть інтерв’ю, що в принципі неможливо і є злочином з боку охорони. До того ж заарештованих привозять до цього суду зазвичай зовсім до іншого входу, де ніхто із сторонніх не може їх бачити, а тим більше — спілкуватися з ними. Конвой ніколи не складається з бійців «Беркута», як у цьому випадку. І навіть у будівлі суду, а не те що у дворі, за метр від ув’язненого ніхто із сторонніх ніколи не проходить — весь довколишній простір охорона звільняє...
Під враженням цього відео «День» запитав у Дядечка: чи доводилось йому в ході його розслідування платити за докази. «Мені доводилось платити виключно європейським детективним агентствам і міжнародним організаціям, які займалися його (Шепелева. — Авт.) розшуком і розшуком його грошей, — відповів банкір, — я не платив ніяким українським журналістам для якихось інтерв’ю або ще чогось, бо на той момент вони були для мене абсолютно не принциповими, тому що Шепелев був в Угорщині, і йому збирались надати політичний притулок. І всі мої зусилля були спрямовані лише на те, щоб він не отримав його і не зміг піти від правосуддя. Ці інтерв’ю було взято півроку тому, вони не були на той момент для мене такими актуальними. Я пізніше їх побачив і, відповідно, знайшов». Відповідаючи на запитання журналістів, Дядечко запевнив, що у нього є всі первинні документи, які підтверджують істинність його слів і представленої схеми, включаючи будь-які виписки, платіжки, трастові декларації.
І ще одне запитання «Дня»: «А ваші особисті гроші в «Родовід-банку» не зникли?». «Частина з них зникла, близько 10 мільйонів доларів, — сказав Дядечко. — Вони до сьогоднішнього дня на рахунках інших юридичних осіб, і я не маю можливості ними користуватись».