У «третьому світі» — бум українських літаків
Кубинській авіакомпанії передали перший Ан-158Україна почала продажі близькомагістральних пасажирських літаків на світовому ринку. ДП «Антонов» передало перший серійний літак Ан-158 у комплектації на 97 місць замовникові — кубинській компанії Cubana de Aviacion.
«Вітчизняне підприємство почало налагоджувати серійне виробництво Ан-158 2010 року, і з тих пір вклало у свої потужності близько 1,5 млрд гривень власних коштів», — розповідає президент «Антонова» Дмитро Ківа.
Серійне виробництво літаків призвело до своєрідного прориву. Наразі завод має підписаних угод уже більше як на 100 повітряних суден. Цього року планується випустити 12 літаків Ан-148 та Ан-158, і вже зараз на стадії збирання перебуває шість машин.
Ці дві моделі споріднені, і перша є попередницею другої. В них багато деталей є взаємозамінними, машини мають єдину систему підготовки пілотів. Сучасний Ан-158, випробування якого завершилися 2011 року, зацікавив країни Латинської Америки, СНД та Південно-Східної Азії. На відміну від основного конкурента — бразильського Embraer, українська модель добре себе почуває навіть на погано обладнаних і ѓрунтових аеродромах, яких ще багато залишилося в цих країнах.
Але у вітчизняної авіабудівної промисловості є велика проблема. Більшість перевізників звикли, що не мають викладати одразу 30 мільйонів доларів — така середня ціна Ан-158. Зазвичай літаки купує певна фінансова установа, а потім надає їх у лізинг авіакомпаніям. Часто іноземні авіавиробники мають державну підтримку: кошти на лізинг ідуть від державних експортно-імпортних банків. А в Україні такої практики поки що немає. Але нещодавно уряд у своїй програмі з активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки запланував виділити 4,5 млрд гривень на розвиток галузі.
«Антонов» поки що планує завантажувати підприємство. Наприклад, кубинський проект частково фінансує російська компанія «Ильюшин Финанс Ко». Росіяни зацікавлені в такій співпраці, адже більша частина обладнання для українських суден виготовляється їхніми заводами. А взагалі в проекті застосовується продукція близько 200 підприємств з різних країн, розповів Ківа.
Ще один метод, яким «Антонов» намагається привабити покупців — це залучення їх до виробництва. «Сьогодні ніхто не хоче просто купувати літаки, всі хочуть ще й виробляти. Інколи законодавчо закріплено, що припустимо, 30% коштів від ціни замовлення має залишатися в їхній державі. Наприклад, та сама Польща: вона купує у США літаки, але люки і двері робить сама. Деякі країни купують літакокомплекти, а збирають їх на своїй території», — зазначає Ківа.
Так чи інакше, покупці на наші літаки з’являються. От, наприклад, на авіасалоні LAAD-2013 у Бразилії, який відбувся на початку квітня, саме ці літаки зацікавили чимало країн континенту, і розпочалися переговори з авіакомпаніями з Перу та інших держав, які теж хочуть оновити свій парк літаків.
ДОВІДКА «Дня»
Ан-158 — близькомагістральний реактивний літак, який уперше піднявся у повітря 2010 року. Він є новим літаком родини Ан-148, з максимальною пасажиромісткістю 99 місць. Наразі 16 літаків Ан-148 працюють у складі шести авіакомпаній трьох країн світу, і за цей час перевезли понад півтора мільйона пасажирів.