«Україні слід вимагати відшкодування збитків від втрати кораблів»

Україна втратила останній військовий корабель з тих, що залишалися в Криму: 25 березня сепаратисти (або ж російські військові) захопили тральщик «Черкаси». За даними Центру військово-політичних досліджень, російський прапор було піднято над 51 українським кораблем. У складі ж військово-морських сил України залишилося 10 кораблів і суден, з яких бойовими є фрегат «Гетьман Сагайдачний» та артилерійський катер «Скадовський». Флагман ВМС перебазувався до Одеського морського порту. Туди ж було передислоковано десяток одиниць корабельного складу Севастопольського і Ялтинського загонів морської охорони, а Керченську групу відвели до Бердянська.

Як повідомив журналістів заступник начальника Головного командного центру ЗСУ генерал-майор Олександр Розмазнін, зараз ведуться переговори про повернення анексованих кораблів. Чи зможе Україна домогтися повернення захоплених кораблів —  на разі під питанням. Видно, вирішуватися це буде в міжнародних судах. Принаймні міністр юстиції Павло Петренко заявив, що Україна має намір вимагати компенсацію за майно в Криму, вилучене самопроголошеною владою автономії. «Ми ставитимемо питання про компенсацію усіх збитків, яких було завдано діями псевдоукраїнської влади за пособництва російських військових, як державі, так і громадянам України, які мають там приватну власність», —  сказав він.

Президент асоціації «Українські оборонні технології» Володимир Грек вважає, що можна добиватися саме компенсації збитків —  повертати кораблі Україні Росія навряд чи захоче, незважаючи на те, що флот цей в основному застарілий. В будь-якому разі, є низка новітніх кораблів, які можуть Росію зацікавити, такі, як корвети «Луцьк» і «Тернопіль». «Хоча українські кораблі блокували і захоплювали передусім для того, щоб  нейтралізувати: за необхідності легко утримувати півострів, сполучений з материком вузькими перешийками, знаючи, що загрози висадки десанту або удару флоту немає», —  сказав експерт «Дню». Додамо, що торік українські кораблі серйозно ремонтували на суднобудівельних заводах —  всього влада виділила на це 170 мільйонів гривень. В доки на ремонт став тоді, зокрема, десяток кораблів бойового ядра.

У Росії вже багато хто потирає руки, розмірковуючи, наскільки хорошим виявилося «придбання». У деяких ЗМІ говорять про закономірне возз’єднання колишнього флоту, міркуючи, що, мовляв, оскільки Крим —  російський, то і флот —  також. А Крим і взагалі «нашпигований військовою інфраструктурою як булка родзинками», яку Україна не використала через відсутність коштів, а Росія використовуватиме.

Голова Комітету Держдуми з оборони адмірал флоту Володимир Комоєдов (колишній командувач Чорноморського флоту РФ) передбачив, що українські кораблі й судна спочатку формально увійдуть до морських сил самооборони Криму, а потім —  до складу ЧФ РФ. Серед того, що може зацікавити Росію, він назвав корвети «Луцьк» і «Тернопіль», розвідувальний корабель «Славутич», малі протичовнові кораблі й ракетні катери, морські тральщики.

Радник начальника Генштабу Збройних сил РФ адмірал Ігор Касатонов (командував ЧФ РФ в 1991—1992 роках) заявив, що український флот —  малого плавання, і перспектив особливих у нього не було. «Кораблі переходять до нас, однак наскільки вони витримають режим плавання і служби, невідомо», —  сказав він. Отже Чорноморський флот посилюватиметься за рахунок введення до його складу нових кораблів. При цьому чисельність особового складу буде збільшено не набагато, оскільки кораблі четвертого покоління, які мають прийти до Криму, не потребують великих екіпажів. Російські військовики та чиновники і раніше висловлювалися за оновлення ЧФ РФ новими кораблями, про що велися переговори з українською стороною.

Втрата багатьох кораблів може стати стимулом і для будівництва нового українського флоту, вважає Володимир Грек. «Думаю, нас очікує будівництво нових багатофункціональних кораблів. Потрібно також прискорити будівництво корвета, закладеного на стапелях Чорноморського суднобудівельного заводу», —  говорить президент «Українських оборонних технологій». Нагадаємо, на ЧСЗ у Миколаєві планували наступного року добудувати корвет «Володимир Великий», який заклали 2011 року. Тендер на спорудження серії корветів для українських ВМС завод виграв  2009-го. Згідно з контрактом, до 2021 року завод зобов’язався побудувати чотири корвети проекту 58250. А в Києві на заводі «Ленінська кузня» торік заклали перший броньований артилерійський катер «Гюрза-М». Контракт з Міноборони передбачає спорудження до 2017 року дев’яти таких катерів для дивізіону річкових кораблів ВМС, які базуватимуться в Одесі.

Окрім безпосередньо спорудження нових кораблів, Україну чекає також з часом розв’язання питання базування військового флоту. При цьому йдеться також про наявність  складів озброєння, житло для екіпажів тощо. Офіційної позиції із цього приводу на разі немає. У ЗМІ говорять, що статус головної бази українського флоту отримає Західна (Одеська) військово-морська база, але це не на користь розвитку торговельного порту. Говорять також про можливе базування в Миколаєві.

У будь-якому разі, створення флоту мало не з чистого аркуша вимагає значних фінансових вливань з держбюджету. Однак при всьому трагізмі втрати кораблів, у цьому є й позитив: Україна має можливість побудувати флот, який відповідатиме її реальним потребам. Адже не секрет, що під час поділу радянської спадщини українська сторона прагнула отримати якомога більше одиниць, але не було розуміння, що саме потрібне в нових умовах. Деякі з них стали для держави лише тягарем. Наприклад, до цього часу  у Миколаєві стоїть майже добудований крейсер «Україна», який виявився непотрібним, а продати його не виходило. Днями голова Миколаївської облдержадміністрації Микола Романчук запропонував «в найкоротші терміни» розглянути питання про продаж крейсера. За його словами, покупець є, і це не Росія, з якою раніше велися переговори про продаж, і зараз —  «найбільш вдалий момент, щоб позбавитися корабля».