Українське молоко завойовує європейські ринки

Група компаній «Молочний альянс» стала першою серед молочних компаній України, яка виконала замовлення європейського партнера на промислове постачання молочної продукції. Замовником виступила компанія «Український торговий дім «Надія» із міста Варна (Болгарія).

«Замовлення має пробний характер для вивчення попиту і смакових переваг споживачів. Продукція надійде в продаж до спеціалізованих магазинів, які орієнтовані на споживачів із країн СНД. Перший магазин, у якому продаватиметься продукція брендів групи компаній «Молочний альянс», має назву «Українка», він розташований у місті Варна», — прокоментував голова наглядової ради ГК «Молочний альянс» Сергій Вовченко.

Перша партія експорту в Болгарію включає тверді сири торговельних марок «ПірятинЪ» і «Славія», молоко питне ультрапастеризоване ТМ «Яготинське», молоко питне ультрапастеризоване вітамінізоване для дітей ТМ «Яготинське для дітей», масло солодковершкове ТМ «Златокрай».

Нагадаємо, з 10 січня 2016 року ПАТ «Золотоніський маслокомбінат» та філія ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей», які входять до групи компаній «Молочний альянс», отримали право експорту продукції власного виробництва у країни Євросоюзу.

На думку керівника групи «Консультування України з питань аграрної торгівлі в межах повної та всеосяжної Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС» Ольги Трофимцевої, найбільший потенціал у відкритті європейського молочного ринку для України мають нішеві високоякісні продукти, наприклад органічний сир із козиного молока.

«Незважаючи на Угоду про зону вільної торгівлі, як такої вільної торгівлі не слід очікувати найближчі п’ять-сім років», — зауважила Трофимцева.

Згідно з Угодою про вільну торгівлю Україна може постачати в ЄС 36 товарних позицій у межах погоджених тарифних обсягів. Квоти на експорт молока, йогуртів, кисломолочної продукції становлять лише вісім тисяч тонн, а сухого молока й вершкового масла — півтори тисячі тонн на кожен сегмент.

Ще одним перспективним напрямком українського експорту в ЄС вважається постачання традиційних продуктів для задоволення потреб етнічних груп населення, тобто вихідців із пострадянських країн. За оцінками експертів, кількість відвідувачів та покупців в етнічних магазинах Європи становить 10 млн осіб.

Поділяє думку Ольги Трофимцевої і президент Асоціації виробників молока Андрій Дикун. Він теж зауважує, що ні про які молочні ріки в ЄС із України сьогодні не йдеться і йтися не може. Але головним, на його думку, здобутком того, що українські молочники вчора таки вийшли на ринок ЄС, є сигнал для вітчизняного споживача — в країні є якісне молоко. Далі — прямою мовою.

КОМЕНТАР

Андрій ДИКУН, президент Асоціації виробників молока:

— Європейський ринок молока — один із найбільших у світі. А тому, однозначно, він становить для нас інтерес. Є й інші регіони, які належать до густонаселених, але вони не мають такої розвинутої культури споживання молока та молочних продуктів, як, скажімо, Європа.

Наявність в Україні складової незалежності основних європейських компаній, як, наприклад, Danon, Bell, «Шостка», «Лакталіз», «Бонгрей», свідчить про те, що нас розглядають як простір, де виробляється і переробляється якісне молоко, яке може продаватися на ринках Європейського Союзу.

Проте ЄС досить непогано захищає себе та свої ринки. Робота з відкриття ринку ЄС для українських молочників тривала вісім років. Успіх на 95% залежав від роботи працівників ветеринарної служби. Їм передусім потрібно було переконати європейських партнерів у тому, що в Україні ми можемо виробляти якісне молоко.

За останні роки Україна справді зробила величезний крок уперед. Ми ухвалили законодавство, яке відповідає вимогам ЄС. Йдеться про безпечність харчових продуктів, ідентифікацію продукції тощо. Ми дали чіткий сигнал Європі, що не просто декларуємо бажання, а почали робити певні кроки.

До нас приїздили декілька інспекцій із ЄС. Їх цікавило, перш за все, виробництво молока на наших фермах і заводах. І ті, хто показав, що в них потоки молока і від ферм, і від населення (це якщо пояснювати зрозумілою для всіх мовою), — вони йдуть окремо й отримали можливість експорту до ЄС.

Я б не сказав, що в ЄС потечуть «молочні» ріки. Нам все ще потрібно шукати партнерів у Європі, виходити на полиці їхніх супермаркетів. Для цього необхідні неабиякі кошти. Крім того, Європа не лише багато споживає молока, а й сама багато його виробляє, і робить це якісно. Нашим сироварам сьогодні складно конкурувати з французькими колегами, які виготовляють майже півтори тисячі різних видів цього продукту.

Головне досягнення сьогоднішньої події — це визнання якості нашого молока, передусім для самих себе. Адже багато розмов про те, що в нас немає якісної «молочки». А це не так, бо тоді європейці не відкрили би для нас ринок.

Крім того, підходи до визнання якості молочної продукції в Європі визнано багатьма країнами світу, тому разом із європейським нам відкриваються ринки ще майже 40 країн світу. Нам уже не потрібно з нуля відкривати кожну країну й витрачати на це ресурси.

Європейці дали зрозуміти, що до кінця року деякі українські підприємства отримають єврономери.

Китай, розуміючи, що коли наше молоко бере Європа, то й для них воно підійде, теж відкрив для нас свій ринок.

Втім, я наголошую, що ні про які «ріки молока» на експорт із України не йдеться. Ми досі не торгуємо зі світом цим продуктом у великих обсягах. Це — перші кроки, пробні партії, пошук партнерів, участь у виставках, торговельні місії... До всієї цієї діяльності українські молочники залучені дуже активно, бо ми, фактично, маємо великий профіцит сирого молока в Україні через скорочення споживання на внутрішньому ринку — по-перше, через анексію Криму та агресію на Донбасі (ці регіони споживали багато молока), і через падіння купівельної спроможності наших громадян. Та й втрати на російському ринку завдали серйозного удару нашими виробникам молока. У короткостроковій перспективі їм дуже складно реструктурувати збут. Тому в країні відбувається рекордне за останні 20 років вирізання поголів’я худоби, і ми маємо найнижчу у світі ціну на молоко екстра-класу.

Зрештою, вихід на європейські ринки допоможе нашим молочникам не лише заробити, а й привнести європейські цінності на внутрішній ринок. Скажімо, сьогодні ми активно готуємо законопроект про молоко та молоковмісні продукти. Хочемо, щоб у наших магазинах на полицях були розставлені окремо молочні продукти і молоковмісні. І одні, й другі мають право бути в продажу. Але одні продукти мають право називатися сметаною, йогуртом, кефіром тощо, а другі — ні.