В Україні запровадять податок на виведений капітал

Україна третій рік запроваджує реформу податкової сфери, і нині експерти фіксують третю спробу бізнесу подолати бар’єри на шляху розвитку. Чи буде вона вдалою? У громадській платформі «Податки для економічної свободи» мають на це запитання оптимістичну відповідь, бо пропозиції бізнесу здебільшого знайшли відгук у Мінфіні  й потрапили до його проекту змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату).

Про ці зміни журналістам розповідав заступник міністра фінансів Євген Капінус. «При розробці проекту податкових змін ми намагалися вирішити проблему адміністрування і усунути ризики людського фактору при ухваленні того чи іншого рішення, — говорить заступник міністра, — Серед ключових питань — створення електронного кабінету платника податків, і ми по максимуму прописали його завдання і функції. Це дозволить бізнесу без звернення до чиновника вирішувати більшість проблем, які у нього виникають».

Інше досягнення, за словами Капінуса, переведення баз даних з Державної фіскальної служби до міністерства фінансів. При цьому міністерство звинувачували у тому, що воно прагне «перетягнути» на себе додаткові повноваження. Але заступник міністра стверджує, що це для чиновників зовсім не позитив, а лише додаткова відповідальність. «Ми пішли на цей крок лише через те, що переконані: необхідно розірвати зачароване коло, коли установа, яка безпосередньо веде ці реєстри і приймає ті чи інші рішення, тримає у своїх руках відповідні бази даних. Ми сподіваємося, що переведення їх до іншого  дозволить зменшити корупційні ризики».

«Досить вагоме рішення закладене щодо податку на додану вартість, до адміністрування якого найбільше нарікань з боку бізнесу. Ми заклали підхід, коли від ДФС не залежатиме рішення щодо відшкодування. Тепер буде єдиний електронний реєстр підприємств, яким треба відшкодовувати ПДВ. Інформація щодо подання платіжки від бізнесу на відшкодування потраплятиме до цього реєстру автоматично. А якщо у ДФС виникатимуть запитання, чи намір провести перевірку, то ця інформація також має потрапляти до реєстру. І за 30 днів. Як передбачено законом, відповідна сума повинна бути відшкодована казначейством», — наголошує Капінос.

Крім того, відтепер, після ухвалення законопроекту, бізнесмен не буде відповідати за правочини третіх осіб та їхні проблеми з законом. «Доброчесний бізнес від цього отримає значне полегшення», — переконаний чиновник. Він розповідає і про зміни у практиці податкових роз’яснень. Їх, як і раніше, надаватиме бізнесу ДФС, але якщо виникатимуть різночитання, то Мінфін, як вища інстанція, даватиме своє, остаточне, тлумачення.  «І    ДФС, як на мене, — вказує Капінос,        — не зможе цим зловживати».

У законопроекті, внесеному до Верховної Ради, йдеться й про ліквідацію податкової міліції, відзначає заступник міністра,  але статус і обов’язки підрозділу, який прийде їй на зміну і займатиметься виключно аналітикою будуть визначатися окремим законом. який вже розроблений і знаходиться на погодженні у Мін’юсті. Персонал нового підрозділу буде відібрано за конкурсом.

«Усе, що міститься в законопроекті, ми проаналізували і загалом вважаємо корисним для бізнесу, від нього практично немає нарікань, — відзначає координатор платформи «Податки для економічної свободи» Олег Лиховид, — Єдина наша претензія стосується того, що не все, що потрібно було бізнесу, вдалося в цей документ втулити. Я хочу підкреслити, що на цьому етапі податкової реформи вдалося забезпечити дієву й конструктивну співпрацю бізнес-об’єднань з Мінфіном та іншими органами влади, які долучилися до підготовки змін до податкового кодексу. Це — хороший приклад співпраці. І тепер ми сподіваємося на таку взаємодію з законодавцями».

Таку оцінку підтримав директор Інституту соціально-економічних трансформацій Ілля Несходовський. Він вважає, що в країні нарешті виникла нова модель співпраці бізнесу та влади, що дозволяє відкрито обговорювати, брати участь в робочих групах, які по факту розробляють необхідні зміни, погоджуючи позиції бізнесу та аргументи влади, щоб виграло все суспільство. На його думку, це, дійсно, безпрецедентна співпраця, у якій брали участь усі різновиди бізнесу.

«Куди рухатися далі?» — запитує активіст процесу реформ і переходить до пропонованого бізнесом податку на виведений капітал, або, інакше, на розподілений прибуток (пропонується замість податку на прибуток корпорацій).  «Як концепція ця пропозиція погоджена і з Президентом України, і з Мінфіном, — вказує Несходовський, — Але є ще окремі моменти, які треба обговорювати. Цей податок треба розглядати як у середині країни, так і тоді, коли капітал виходить за її межі. Це — ключові моменти. Адже коли капітал йде з країни, то вона втрачає інвестиційні ресурси, бідніє, не розвивається.  Від цього треба відмовлятися. Таку можливість треба закрити. Але, ще важливіше, створити сприятливі умови всередині країни».

«Якщо власники ухвалюють рішення залишити в країні прибуток, отриманий підприємством, будуть його реінвестувати, розвивати свої підприємства, то виникає дуже багато позитивів. Їм не треба буде брехати, вони зможуть показувати весь отриманий прибуток. І не буде жодних зловживань. До того ж відповідні дані будуть перевірені аудитом. Прибуток вже не буде фіскальним елементом, за який практично штрафували. Змінюються підходи, змінюється ідеологія».

Проблема лише у виведенні коштів за кордон, вважає експерт. У світі є не лише юрисдикції, визнані як офшори, а й такі, що широко використовуються для виведення капіталу за кордон. Зловити на цьому дуже важко, констатує Несходовський. Навіть трансфертне ціноутворення не перекриває можливості для незаконного виведення капіталу. Є компанії, які показують мільярдні збитки в Україні, а коли виходять за кордон  і хочуть, щоб у них інвестували, то заявляють про мільйонні прибутки. І їхня звітність дійсно підтверджена міжнародним  аудитом. «А ми хочемо, щоб вони показували прибуток в Україні, — наполягає Несходовський, — і ми будемо знати, хто власник підприємства, отримуватимемо інвестиційний ресурс».

«Ми пропонуємо: якщо прибуток не виводиться за кордон, а залишається в країні, то він не буде оподатковуватися за винятком того, який витрачається на придбання землі та нерухомості. Це буде компенсатор, який дозволить не відслідковувати усі інші транзакції. Таку модель ми, бізнес, обстоюємо».

Однак, відповідаючи на запитання «Дня», Капінус відзначив, що робоча група, яка працювала над новим видом податку, визначила, що «цей податок вносить досить суттєві зміни, і тому бізнесу треба дати час, щоб він міг освоїтися і прийняти необхідні йому рішення, що можливе лише з 2018 року, щоб протягом 2017 року бізнес міг себе підготувати»...