Валерій БОРОВИК: Ми самі повинні пропонувати підвищення газових цін
— Моя принципова думка полягає в тому, що треба міняти схему постачання природного газу в Україну. Контракти на постачання газу мають бути прямими: між НАК «Нафтогаз України», з одного боку, і російським «Газпромом» та «Туркменгазом» — з іншого.
— Чи не буде це поштовхом і приводом для Росії, щоб у цей передзимовий період суттєво підвищити для України ціну на газ?
— Незалежно від того, чи були у нас вибори, чи ні, і від того, хто — «помаранчеві» чи «біло-блакитні» — прийшов до влади, все рівно Росія б це робила і саме в осінньо-зимовий період. Це — політика Росії поступово підвищувати ціни на свої енергоносії. Це досить жорстка і зрозуміла політика. Вона зійснювалася б незалежно від того, чи є у нас газова заборгованість, чи немає.
— Але в тому разі, якщо ми будемо руйнувати систему газопостачання, Россія може відповісти нам на це вищим стрибком цін на газ...
— Систему руйнувати потрібно, незалежно від того, кому і який привід це сьогодні чи завтра створює для когось. Нам слід самим ініціювати встанвлення реальних цін. Бо тоді, коли ти пропонуєш і готовий до цього, це — сильна позиція. А якщо тебе змушують і починають робити це силовими методами, як це було минулого року, то у тебе дуже слаба, явно програшна позиція. Ще раз повторюю: нам треба самим ініціювати підвищення цін на газ і добиватися як реальних європейських цін, так і реальних європейських же тарифів на транзит і транспортування газу українською територією. І тоді нам не доведеться кожного нового сезону чекати якихось ускладнень, в тому числі і для бюджету країни. І це буде поштовхом до розвитку в Україні альтернативних джерел енергії, для створення діючої системи енергобезпеки країни.
— А який рівень газових цін здатні витримати наша промисловість, житлово-комунальне господарство і наші громадяни з їхніми зарплатами?
— Я вважаю, до 190— 200 долларів, якщо говорити про промисловість. При цьому хімія вже практично буде на грані, але вона утримається завдяки тому, що сьогодні ці підприємства здебільшого куплені структурами, пов’язаними з «Росукренерго». Що ж до металургії та машинобудівної галузі, то їм це дасть поштовх до впровадження ресурсозберігаючих технологій і альтернативних джерел енергії. Ми, наприклад, провели енергетичний передаудит Нижньодніпровського трубопрокатного заводу з групи Інтерпайп. Нині ми б мали проводити вже й сам аудит. Але вони цю програму поки призупинили.
— Чому?
— Бо сьогодні поки що немає підвищення цін на газ, яке прогнозувалося. А як тільки-но ціни на газ підвищаться, всі знайдуть можливість провести аудит, зроблять реконструкцію та винайдуть інші можливості, щоб зменшити видатки на паливо. І, як мінімум, зменшать споживання газу на 30 відсотків. Так само можна буде заощаджувати на воді, електроенергії тощо. Це дозволить нам бути справді незалежними від своїх стратегічних партнерів. І нам треба через це пройти.
— Але чи не краще буде переходити на нові ціни не відразу, а поступово, щоб усі могли до них підготуватися?
— А хіба ми за нинiшнiй рік у цьому напрямi хоч щось зробили? Так само буде і при відтягуванні підвищення газових цін...
