Від сільської грядки — до європейського споживача

Влада активно розвиватиме мережу сільськогосподарських оптових ринків — повідомив на селекторній нараді з аграріями вiце-прем’єр-мiнiстр із АПК Віктор Слаута. Фінансувати подібні проекти готові окремі іноземні інвестори. Їхні заяви з цього приводу пролунали на нещодавньому агрофорумі в Києві, куди закордонний бізнес запросили для презентації інвестиційних проектів. Для України оптові ринки — явище певною мірою нове. В багатьох же європейських країнах вони успішно працюють. Як «виростити» в Україні ефективну мережу оптових ринків, спираючись на європейський досвід? Що вона принесе вітчизняним фермерам та споживачам? Про це «День» запитував експерта з питань розвитку ринкової інфраструктури Джонна МІЛЛНСА та консультанта з розвитку оптових ринків проекту «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ і Європейської політики добросусідства в сільському секторі (секторальний підхід)» Миколу ГРИЦЕНКА.

— 2009 року Президент України підписав закон про створення оптових ринків. Однак інвестори не поспішають вкладати гроші в такі проекти. Як вважаєте, чому?

Микола ГРИЦЕНКО:

— Закон набув чинності з першого січня 2010 року, тобто через півроку після підписання. А після цього потрібно було розробити та прийняти ще 12 підзаконних нормативно-правових актів. Найголовніші з них стосувалися внесення змін у Земельний кодекс стосовно порядку виділення землі під оптові ринки. Для створення оптового ринку потрібна земельна ділянка розміром 15—30 гектарів у приміській зоні. Традиційно такі ділянки належать до земель сільськогосподарського призначення. Раніше потрібно було платити великі компенсації за зміну цільового призначення цих земельних ділянок. Однак зараз це питання врегульоване відповідними змінами до Земельного кодексу.

— Під час нещодавнього агрофоруму ви презентували ряд інвестиційних проектів зі створення оптових ринків. Чи готовий ЄС надати фінансову підтримку Україні для створення мережі таких оптових ринків? Яких гарантій натомість хочете від влади?

М.Г: — На форумі прозвучала пропозиція від французьких інвесторів вкласти півтора мільярда євро в оптовий ринок під Одесою (площею 300 гектарів) та під Києвом (площею 160 гектарів). Тобто бажаючі інвестувати є. Бракує гарно підготовлених проектів.

Джонн МІЛЛНС:

— Європейський Союз безпосередньо не надає кошти на реалізацію подібних проектів. Однак європейські банки — Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) — виділяють кредити на такі цілі. Для цього уряду будь-якої країни чи представникам приватного сектору потрібно подати заявку та готовий інвестиційний проект. Протягом останніх 15-ти років ЄБРР кредитував усі країни — члени ЄС для створення оптових ринків. Зокрема, Польща отримала позики під державні гарантії для побудови десяти «оптовиків». Позики від європейських банків виділяються тільки на умовах співфінансування. У Польщі 30% всієї суми надавав ЄБРР, 20% — інші інвестиційні банки, 5% — приватні інвестори та 45% — уряд Польщі.

— Пане Міллнс, ви активно спілкуєтесь із представниками європейських фінансових установ. Скажіть, чи зверталася до них українська влада з проханням видати кредити на такі цілі?

Д.М.: — Наскільки мені відомо, Україна не зверталася за кредитами до європейських міжнародних організацій для створення мережі оптових ринків. Уряд очікує інвестицій в оптові ринки від приватних інвесторів, а не від міжнародних організацій.

— Які регіони економічно вигідні для створення «оптовиків»? Скільки часу та грошей потрібно для створення дієвої мережі таких ринків?

М.Г.: — Ми застерігаємо Міністерство аграрної політики України від наміру збудувати 24 оптові ринки. Україні достатньо восьми-десяти оптових ринків, в першу чергу поряд із містами-мільйонниками: Києвом, Донецьком, Дніпропетровськом, Харковом, Одесою, Львовом, та Херсоном.

Тепер про вартість проектів. 2009 року на доручення Міністерства аграрної політики наші фахівці розробили показові проекти оптових ринків за європейським зразком. З’ясувалося, що для створення одного невеликого ринку площею 20—30 гектарів потрібно 45—50 мільйонів євро. Скільки потрібно часу, сказати важко, бо розбудова має відбуватися в кілька етапів.

Сьогодні в Україні процес торгівлі виглядає так: хтось торгує край дороги, хтось на ринку. Отже, перш ніж будувати оптові ринки, потрібно провести детальне маркетингове дослідження про готовність всіх цих продавців переходити працювати на оптовий ринок. Щоб не вийшло так, що ринок збудували — а туди ніхто не йде. З подібною проблемою вже стикалася свого часу Польща та Франція. Для її вирішення полякам навіть довелося купити старий стихійний ринок за 10 мільйонів євро, закрити його — і тільки тоді «оптовик» запрацював. У Франції при закритті старого ринку торгівців переводили на новий ринок за допомогою сил армії та поліції.

— Але українці торгують скрізь. Як їх переконати?

М.Г.: — Появі оптових ринків повинна передувати серйозна роз’яснювальна робота серед фермерів та населення. Потрібно пояснити переваги цього ринку. Саме тому зараз проводимо зустрічі та відповідні навчання з фермерськими господарствами, маркетинговими організаціями, пояснюємо плюси та мінуси оптового ринку.

— Який економічний ефект принесе фермерам поява мережі оптових сільськогосподарських ринків?

М.Г.: — Оптовий ринок систематизує та цивілізує механізм утворення ціни на сільськогосподарську продукцію. Давайте розглянемо, що зараз відбувається, наприклад, у Херсоні в період збору плодово-овочевої продукції. Дрібними господарствами їздять фури з перекупниками, які за копійки скуповують у виробників кавуни та дині. Більшість виробників продає, бо немає іншого способу збуту вирощеної продукції. Якби існував оптовий ринок, то виробник продукції зміг би продавати там великі партії товару. Причому не забуваймо, що невід’ємний елемент такого ринку — покупці. Співвідношення ж покупців та продавців утворює ринкову ціну. Отже, поява оптового ринку збільшить прибуток виробника в середньому на 15—20%. Крім того, покращиться система зберігання продукції та її якість.

— Чи отримає споживач зниження кінцевої ціни на сільськогосподарську продукцію завдяки роботі оптових ринків?

М.Г.: — Оптові ринки не знизять ціну сільськогосподарської продукції для споживачів. Плюс від появи оптового ринку для покупців — покращання якості продукції.

— На вашу думку, Україна зможе стати повноцінним членом зони вільної торгівлі з ЄС без розвинутої мережі оптових ринків?

Д.М.: — Поява оптових ринків — один зі способів покращання якості та безпеки продукції. Але це не обов’язкова умова успішної роботи виробників в умовах зони вільної торгівлі з ЄС. Дійсно, країни — члени Євросоюзу мають розвинуту систему оптових ринків. Але, щоб успішно торгувати на європейському ринку, потрібно спочатку пристосуватися до встановлених там стандартів. Україна має перейти з хаотичної моделі торгівлі на цивілізовану, яка зробить її продукцію конкурентоспроможною.

— Як оцінюєте нинішній рівень розвиненості «оптової» інфраструктури в Україні?

М.Г.: — Оптові ринки при нинішньому рівні розвитку аграрного сектору України — не панацея. Можна побудувати скільки завгодно ринків, але вони не дадуть жодного результату, бо ринкова інфраструктура відсутня. Чому це важливо? Сьогодні в Україні 85% плодово-овочевої продукції вирощують індивідуальні селянські господарства, або, простіше кажучи, дядьки з лопатами. Поодинці вони ніколи на оптовий ринок не потраплять. Працювати на оптовому ринку зможуть хіба що фермери та великі господарства, частка яких у загальній структурі вирощуванні овочів та фруктів мізерна. Тому цих дрібних виробників потрібно згуртувати в найпростішу організаційно-правову форму, аби вони мали право виходити на оптовий ринок.

На мій погляд, найпростіша форма організації для дрібних виробників — маркетингові групи, які складаються із 10—20-ти учасників. Маркетингова група утворюється у формі простих товариств без створення юридичної особи. Її члени укладають між собою договір про спільну реалізацію продукції. Потім обирається одна особа, якій офіційно довіряють проведення переговорів із покупцям продукції. Таке товариство може працювати рік-два, доки його члени набудуть досвіду. Потім можна створювати сільськогосподарський кооператив, які об’єднуватиме 100—200 осіб.

— Чи можна повністю трансформувати європейську модель оптових ринків на Україну? Які пункти слід пом’якшити, виключити?

Д.М.: — Треба дивитися не на модель, а на цілі та завдання побудови оптового ринку. На мій погляд, немає об’єктивних причин, щоб щось не прижилося. Україна просто мусить відмовитися від принципу «торгувати може будь-хто, де завгодно і чим завгодно». Потрібно створювати цивілізовані оптові ринки, які забезпечать ринкову ціну виробнику та високу якість покупцю.

— Але для багатьох жителів України (особливо сільських) торгівля вирощеним власноруч — єдиний спосіб заробітку та виживання. Як бути з цим?

М.Г.: — Оптові ринки — це елемент європейської моделі торгівлі сільськогосподарською продукцією. Однак ця модель має й інші складові — маркетингові групи, сільськогосподарські кооперативи та фермерські оптово-роздрібні ринки. Саме останній різновид ринку має з’явитися на рівні районів. На ньому зможуть торгувати звичайні селяни поруч з фермерами. Протягом року ми допомагали розробити проектну документацію для оптово-роздрібного ринку у Сакському районі АР Крим. Оптово-роздрібний ринок створюється також у Нижньогірському районі АР Крим. Ще два ринки будуються у Херсонській області.