Відкладено приватизацію обленерго
Відповідне рішення ухвалювалося, на думку джерела, не лише в Києві, а й у Дніпропетровську
Продаж великих підприємств наразі чи не єдине вітчизняне джерело заповнення дефіциту держбюджету. У зв’язку з цим в останній тиждень цього року Фонд державного майна України планував продати (відповідні оголошення були опубліковані 3 грудня) на біржових торгах 25% акцій ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго», 25% ПАТ «Донбасенерго» (з початковою ціною продажів відповідно 1,23 млн грн. і 281,94 млн грн.) і 5% ПАТ «Одеський припортовий завод» (за початковою ціною 39,93 млн грн.). Але 8 грудня ФДМ скасував приватизацію цих об’єктів, а продаж на біржі 10% ПАТ «Центренерго» (початкова ціна 257,6 млн грн.) припинив.
Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у зв’язку з цим заявив на засіданні уряду 9 грудня, що терміни проведення приватизації визначатимуться залежно від умов — чи дають вони змогу продати дорожче, залучити великих міжнародних інвесторів. Джерело в уряді уточнило Інтерфаксу Україна, що рішення Фонду прийняті відповідно до доручень Кабінету міністрів. До того ж у програмі діяльності уряду продаж пакетів акцій на міжнародних біржах віднесено на 2016—2017 роки.
Нагадаємо, що «Дніпроенерго» належать 25 енергоблоків на Придніпровській, Криворізькій і Запорізькою ТЕС сумарною встановленою потужністю 8,185 ГВт. Основний акціонер — приватний енергохолдинг ДТЕК, що належить компанії СКМ бізнесмена Ріната Ахметова, володіє 72,9% акцій.
«Донбасенерго» експлуатує Старобешівську і Слов’янську ТЕС сумарною встановленою потужністю 2,88 ГВт. 21 серпня 2013 року мажоритарним акціонером підприємства стало ПАТ «Енергоінвест Холдинг», що перемогло в конкурсі з приватизації 60,773% акцій «Донбасенерго», запропонувавши за нього 718,92 мільйона гривень за стартової ціни 641 мільйон.
«Центренерго» експлуатує Вуглегірську, Зміївську і Трипільську ТЕС сумарною встановленою потужністю 7,55 ГВт і залишається поки що єдиною енергогенеруючою компанією, де контрольний пакет залишається в держави. Йому належить 78,3% акцій «Центренерго».
Одеський припортовий завод ще недавно цілком обґрунтовано називали «перлиною» української приватизації. Одне з найбільших українських хімічних підприємств останніми роками приносило близько 5 мільярдів гривень щорічної виручки. 2015 року планується провести конкурс з продажу його контрольного пакету.
Про що свідчить скасування чи призупинення приватизації цих підприємств? Однозначну відповідь на це запитання дав Яценюк: за нинішніх умов залучити великих інвесторів на ці об’єкти навряд чи вдасться, оскільки вони, ймовірно, вважають запропоновані початкові ціни в умовах війни і кризи дуже завищеними. Отже, в уряду практично не було вибору, окрім як скасувати торги до кращих для України часів.
Екс-голова ФДМУ Олександр Рябченко у розмові з «Днем» зазначив, що продати об’єкти, які перебувають в зоні АТО чи неподалік неї, а електростанції «Донбасенерго» розташовані саме там, — дуже складне завдання. Щодо ОПЗ, то Рябченко переконаний, що його обов’язково потрібно виставляти на приватизацію, оскільки потребує не так навіть інвестицій, як спеціального інвестора, який у змозі забезпечувати підприємство газом, до того ж за ціною, яка забезпечувала б рентабельність підприємства і його конкурентоспроможність на світовому ринку. За словами екс-голови ФДМУ, собівартість продукції ОПЗ на 90% визначається газовою складовою. Рябченко не назвав причини скасування біржових торгів, але повторив, що підприємство потребує інвестора, який забезпечить постачання газу за ціною, яка набагато нижча, ніж ціна газпромівського газу для України. Інакше в ОПЗ постійно накопичуватимуться збитки, і рано чи пізно це призведе до повної втрати його інвестиційної привабливості.
Джерело, близьке до уряду, у розмові з «Днем» висловило свою версію відстрочення продажу 5% ОПЗ. На його думку, вся справа у тому, що проти приватизації цього підприємства виступив губернатор Дніпропетровської області Ігор Коломойський. 2005 року, коли прем’єр-міністром була Юлія Тимошенко, він виграв конкурс із продажу ОПЗ. Ця перемога коштувала йому 5 мільярдів гривень. Але потім підсумки торгів не затвердила конкурсна комісія. Зараз губернатор набрав велику силу і, ймовірно, розраховує скасувати несправедливе, на його думку, судове рішення. Перемогу у нього тоді відняли незаконними силовими методами. І зараз дійсно є судова перспектива для перегляду цієї справи. Тим паче, що губернатор має у своєму розпорядженні вітчизняний газ і, ймовірно, зуміє постачати його на ОПЗ за прийнятною ціною. Ось тільки 5 мільярдів гривень — це зараз через девальвацію національної валюти вже зовсім не та ціна, на яку заслуговує підприємство, переконане джерело.
