«Втратимо щонайменше 30 мільярдів гривень»

За два тижні в парламент подадуть законопроект про переведення валютних кредитів у гривневі. Розробити цей документ новоствореній робочій комісії доручив спікер Верховної Ради Олександр Турчинов. Паралельно він доручив ухвалити закон про мораторій на продаж або вилучення житла, яке було придбано на кошти валютних кредитів.

До складу групи, яка розроблятиме «валютний» закон, увійшли вкладники, представники Мінфіну, НБУ, банків та народні депутати. Головою робочої групи став свободівець Олексій Кайда.

Натомість у КМУ не раді таким ініціативам. У відповідь на пропозицію врятувати власників валютних кредитів прем’єр Арсеній Яценюк, виступаючи в парламенті, заявив — простого рішення у врегулюванні важкої ситуації з поверненням валютних кредитів не існує. «Ми з НБУ думаємо, як допомогти цим людям, тому що в цій ситуації є причинно-наслідковий зв’язок. Люди взяли кредит — не повернули його, а якщо його не повернули, то в банку немає грошей. А якщо в банку немає грошей, то йому нічим виплачувати депозитів. Точно так само, якщо взяли й не повернули кредит, то банку нічим видавати новий кредит. Саме тому простого рішення тут немає. Можна ухвалити закон і написати, щоб поставити для всіх курс 1 до 5, але це ж брехня, це — голий популізм, тому що тоді ми не віддамо депозитів, тоді ми не дамо кредитів», зазначив він.

Прем’єр запропонував інші шляхи виходу з ситуації: запровадити механізм повернення валютних кредитів шляхом різноманітних розстрочок. «Людям треба казати правду, що зараз ситуація складна. Нині ми тримаємо курс на рівні 11,92. А за цих обставин він повинен був би бути вже, м’яко кажучи, удвічі більшим. Надалі ми робитимемо все, щоб стабілізувати курс і напрацювати механізм, щоб через розстрочки проводилося погашення, а також механізми захисту людей, банків і вкладників цих банків», — підсумував Яценюк.

Як оцінює ініціативу парламенту банківський сектор? Про це «День» запитав фінансистів.

КОМЕНТАРІ

Олександр СУГОНЯКО, президент Асоціації українських банків:

— Мета цього законопроекту — покласти проблеми — курсові та відсоткові збитки, списання пені, штрафів від падання цін на нерухомість — на банки. Оскільки його текст сьогодні розширено, то зараз ідеться про списання не тільки для іпотеки, а й споживчих кредитів. Цього не можна робити. За попередніми розрахунками, збитки банків від цього можуть сягнути мінімум 30 мільярдів гривень. Не можна перекладати збитки від курсових різниць тільки на одну сторону процесу. Адже є три сторони: держава, позичальник і банки. Усі ці суб’єкти в різній мірі впливали на формування курсових ризиків. Найбільше (90%) відповідальності лежить на владі, яку визначав великий бізнес 15 років. Тому це їхня провина, бо саме вони дозволили валютне кредитування. При цьому не проводили навчання банкірів та позичальників щодо небезпеки такого кредитування. З боку банків, особливо із західним капіталом, було велике бажання видавати валютні кредити, бо цього хотілося їхнім материнським структурам через велику маржу. Втім, коли 2008 року відсоткові ставки стрибнули, то курсове навантаження на населення зросло до рівня у 180 мільярдів. Природно, що не всі позичальники змогли повернути кредити. Як наслідок, якість кредитного портфелю банків істотно знизилась. А вже потім валютні ризики бумерангом повернулися до банків. Сьогодні від 30% до 70% валютних кредитів не обслуговуються.

Зрештою, є третя сторона — позичальник. У нього було право вибору: валютні чи гривневі кредити. Ніхто не змушував його зробити вибір, але перемагали низькі відсотки у валютних кредитах. Населення вірило в те, що всі у світі живуть з кредитами, а застереження від банківської асоціації про те, що треба обмежувати кредитні апетити хоча б 20% своїх річних надходжень, пропускалися повз вуха. Тому всі троє мають відповідати.

Ще одне: розподіл курсових ризиків повинен стосуватися тільки іпотеки, яку реально брало населення, що потерпало від житлової проблеми. Із цими людьми банківська галузь готова говорити. А от земельним і квартирним спекулянтам автокредити та споживчі відшкодовувати не вартою. Держава і банки мають виявити свою соціальну відповідальність перед тими, хто справді потрапив у валютну пастку й не має змоги з неї вирватися. Це був би соціально правильний крок.

В’ячеслав ЮТКІН, перший заступник голови правління «Промінвестбанк»:

— Це ще один непопулярний крок для банківської системи. Якщо на нього підуть, то банкам слід готувати додаткову надійну страховку: формувати більші резерви. Зрештою, це погіршить економічний стан банків. Якщо ж розібратися в ситуації, то очевидно, що події 2008 року навчили більшість людей не заходити у валютні ризики. Фізичні особи значно зменшили запозичення у валюті: частка валютних кредитів у загальному портфелі українських банків становить не більше 10 — 15% від загального обсягу. У нас, наприклад, кредити населенню у валюті взагалі дорівнюють нулю. ПІБ позбавився цих активів, бо ми розуміли ризик, пов’язаний з цим і для нас, і для клієнтів. Кому компенсувати? Населенню, яке купувало квартири не для інвестування чи спекуляцій, а для реального проживання у них. Це буде справді рука допомоги від банківської системи та держави. Власники двох-чотирьох жител не повинні потрапляти під таку допомогу. Якщо ж розглядати валютні кредити юридичним особам, то мені видається взагалі недоречним брати до уваги можливість компенсації погашення курсових втрат за ними. Бізнесменів попереджують про ризики валютного кредитування, але вони цього не сприймають. Їм потрібні швидкі гроші для виконання зовнішньоекономічних контрактів, купівлю обладнання тощо. Але ж банк — не благодійна організація, і юридичні особи знають про це.

ДО   РЕЧІ

Учора голова Національного банку України Степан Кубів узяв участь у засіданні комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності, на якому було обговорено низку законопроектів, що стосувалися, зокрема, запобіганню негативному впливу кризових явищ на стабільність банківської системи та невідкладних заходів щодо забезпечення її розвитку, мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті тощо.

Одним із головних питань стало обговорення законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо упередження (мінімізації) негативного впливу на стабільність банківської системи», в розробленні якого брали участь Світовий банк, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі — Фонд) і Національний банк України. Ключовим завданням цього законопроекту є розширення повноважень Фонду. Для цього пропонується наділити Фонд додатковими повноваженнями, які нададуть йому можливість разом із центральним банком завчасно виявляти проблеми, що виникають у банків.

Голова Національного банку зауважив, що прийняття зазначеного законопроекту дасть змогу Фонду зменшити витрати державних коштів під час виведення проблемних банків із ринку.

Також у ході засідання комітету розглядалося питання щодо можливих шляхів законодавчого врегулювання проблем позичальників банків, які мають кредити в іноземній валюті. Адже внаслідок кризи та спричиненого нею зростання офіційного курсу гривні до іноземних валют, зокрема долара США, погіршилася ситуація з обслуговуванням валютних кредитів. Ураховуючи те, що переважна більшість позичальників не має джерел надходжень в іноземній валюті, обслуговувати зобов’язання за кредитом стає дедалі важче. За попередніми даними, кількість договорів про іпотечні кредити в іноземній валюті становить 87,1 тис. шт., загальна сума боргу за ними    — 46,4 млрд грн. Кількість договорів про іпотечні житлові кредити в іноземній валюті становить 64,2 тис. шт., загальна сума боргу за ними — 26,4 млрд грн. Середня вартість одного із зазначених кредитів становить приблизно 45,5 тис. дол. США та 35 тис. дол. США відповідно.

Учасники засідання комітету домовилися продовжити роботу над законодавчим урегулюванням питання щодо кредитних зобов’язань в іноземній валюті в складі спеціально створеної робочої групи комітету за участю представників Національного банку України, Кабінету Міністрів України та народних депутатів України.

Нагадаємо, що 3 червня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».