«Вибуховий» пакет

Частка проблемних кредитів у банківській системі в січні — серпні зросла до 30,6%. Чи не час бити на сполох? Але частина банків з українським капіталом, дбаючи про свою прибутковість, як вважають в НБУ, зволікає з визнанням цих кредитів проблемними, повідомляється в дебютному звіті НБУ про банківський сектор. Так само у всіх інших гріхах банківського сектору, яким так добре й оперативно керує регулятор, винні самі комерційні банки країни...

УДАР МОНЕТАРНОЇ ВЛАДИ

Є риторичне запитання: чи може з цього приводу існувати інша точка зору? Щоб її відстоювати, в Україні нещодавно виникла Асоціація захисту банків. Її президент Катерина Назимко зазначає, що банківський сектор переживає сьогодні не найкращі часи, оскільки реформи, що проводяться керівництвом Нацбанку, «призвели до руйнівних наслідків». «Під удар (монетарної) влади потрапляють сьогодні не лише власники банків, а також співробітники, клієнти і партнери фінансових установ, — констатує Назимко і розповідає: — Для оцінки роботи регулятора експерти асоціації провели незалежне дослідження». Якщо станом на 1 січня 2014 року фінансовий результат банківського сектору був позитивним, то, починаючи з 1 січня 2015 року, негативний результат уже перевищив 50 мільярдів гривень. Ця тенденція зберігається й донині».

Президент асоціації говорить також про кількісні зміни в системі банків і пов’язує це з постійним посиленням регулятора, що прославився виведенням з ринку «величезної кількості банків». Станом на 1 вересня кількість банків, за її словами, скоротилася до 100. «Це характеризує регулятора як структуру, яка у скрутні часи — в період економічної кризи, коли на банки лягло додаткове навантаження, що визначалося зниженням платоспроможності населення і юридичних осіб, — не змогла (чи не захотіла?) допомогти банкам, а лише посилила нормативи і вимоги до банківських установ».

«Низку банків було виведено з ринку внаслідок непрозорої структури власності, — зазначає президент. — Це інструмент політичного й адміністративного впливу на склад і кон’юнктуру банківського сектору, що дозволяє використовувати абсолютно ручне управління». «Деякі банки пішли з ринку, оголосивши про самоліквідацію, — продовжує Назимко. — Насправді це свідчить про те, що банкірам простіше взагалі відмовитися від свого бізнесу в Україні, втратити гроші і зазнати збитків, але не мати відносин з нинішнім регулятором».

Президент асоціації наводить дані про кількість працівників сектору, що залишилися без роботи (35 тисяч) і демонструє інфографіку ТОП-10 банків за цим показником. У першій трійці там банки «Дельта», «Надра», «Брокбізнесбанк». Назимко зазначає, що у звільнених украй мала ймовірність знайти собі нові робочі місця, тому що збитковість банківського сектору змушує всі працюючі установи оптимізувати свої витрати і скорочувати кількість співробітників та своїх філій. За 2015 рік кількість відділень банків зменшилася більш ніж на 8%, і така тенденція зберігається й цього року. Відповідно, за останні два роки депозитний портфель банків зменшився на чотири мільярди гривень. А вкладники втратили на рахунках ліквідованих банків понад 163 мільярди гривень, зокрема втрати населення становили 111 мільярдів.

БАНКИ НЕ РОЗУМІЮТЬ ПРАВИЛ, З ЯКИМИ ГРАЄ ГОНТАРЄВА

Назимко перераховує сьогоднішні ризики для банків, серед яких, на її думку, неможливість рекапіталізації у зв’язку з новими вимогами регулятора, а також нарощування емісії, скорочення кредитування економіки, падіння кредитоспроможності населення і бізнесу, подальше падіння довіри населення до банківської системи... «Впоратися з цими загрозами точно змогли б ефективні реформи в області регулювання і реальні інвестиції, — зазначає головний захисник банків. — Але знайти наразі інвестора в банківський сектор украй важко. І насамперед, це пов’язано з тим, що у Нацбанку відсутня прозора і зрозуміла структура відносин із банками. Часто вони не бачать і не розуміють правил гри і не чекають лояльного ставлення до них за виникнення якихось проблем».

Незалежний фінансовий експерт та інвестиційний банкір Олександр Лобанов зазначає: «Те, що відбувається з банківськими системами не лише в Україні, а й загалом на території країн СНД і навіть багато в чому у Європі, свідчить про те, що перспектив немає. Причини цього дві. Абсолютно неадекватна, на мій погляд, робота регуляторів в Україні й особливо — стан економіки». «Якщо хтось хоче оцінити перспективу банківської системи, — говорить інвестиційний банкір, — то він спочатку повинен подивитись на те, що відбувається зовні, дізнатися, за рахунок чого вона функціонує, що робить держава, регулятори, як почувається економіка і прості люди. Усі ці чинники свідчать, що перспективи банківського бізнесу в Україні в осяжному періоді будуть важкими. А тому вирішувати проблеми економіки виключно через банківський сектор — це шлях, де ймовірність успіху невисока».

«Ми хочемо створити альтернативний нацбанківському план виходу нашого сектору з кризи, — розповідає виконавчий директор асоціації Оксана Чепіжко і називає деякі конкретні пропозиції, які мали б до нього входити: — Визнавати структуру банку прозорою чи непрозорою повинен не НБУ, а суд і виключно на підставі професійних економічних експертиз. І при цьому обов’язково повинен діяти принцип презумпції невинуватості. А визнавати банк неплатоспроможним унаслідок непрозорої структури власності взагалі не можна. Для таких банків повинна існувати якась інша процедура виведення з ринку. Завдяки цьому банк зможе самостійно і спокійно розрахуватися з усіма своїми вкладниками. Рішення про ліквідацію банку також повинен ухвалювати суд. І лише після його рішення може створюватися ліквідаційна комісія. А зовсім не якийсь ліквідатор, нехай і співробітник Фонду гарантування вкладів, повинен управляти далі відповідною процедурою».

А тим часом...

ВТРАЧЕНО «БЕЗДОГАННУ РЕПУТАЦІЮ»

У Верховній Раді 10 жовтня зареєстровано законопроект №5257, що передбачає посилення відповідальності керівників НБУ і визначення порядку їх дострокового звільнення. Серед авторів — голова Радикальної партії Олег Ляшко, голова комітету Верховної Ради з питань фінансової політики Сергій Рибалка, голова комітету з промислової політики і підприємництва Віктор Галасюк (обидва — Радикальна партія), а також Максим Поляков («Народний фронт»), Леонід Козаченко і Михайло Довбенко (обидва — партія «Блок Петра Порошенка») і Олег Лаврик («Самопоміч»).

Згідно з документом, голова Нацбанку повинен нести персональну відповідальність за результати його діяльності. Визнання її незадовільною має стати підставою для дострокового звільнення керівників центробанку. «Наразі голову НБУ не можна звільнити за негативну роботу: така підстава відсутня в законі. Взагалі не визначено порядок дострокового звільнення керівників НБУ. Це потрібно виправити», — впевнений Рибалка. Автори законопроекту пропонують визначити, що рішення про визнання факту втрати головою центробанку бездоганної ділової репутації має право ухвалити парламент або президент України.

НБУ, як передбачає законопроект, буде зобов’язаний детально повідомляти про підстави зарахування банку до категорії неплатоспроможних, інформувати про те, яких заходів було вжито, щоб цього не допустити, а також публікувати трирічну звітність такого банку. Впроваджується обов’язок НБУ публікувати щоквартально, а за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи — щомісячно, показники, що характеризують фінансову стійкість банківської системи, обсяги кредитування економіки і заборгованість за кредитними операціями банків.

ПРЯМА МОВА

Сергій Тарута звинувачує Валерію Гонтареву в «масовій ліквідації банків»

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Прихід Гонтаревої до керівництва Нацбанком, на думку Тарути, спровокував загострення кризи ліквідності й неплатоспроможності в банківській системі, призвів до масової ліквідації банків. Народний депутат докоряє керівництву НБУ тим, що воно наполегливо ігнорує всі звернення й претензії з боку бізнесу й вкладників банків. За його словами, в документі, який він представив у Вашингтоні й учора роздав на засіданні Верховної Ради, йдеться про негативний вплив діяльності керівництва НБУ на економіку України, а також містяться твердження про можливу причетність Гонтаревої до різних корупційних схем.

«Якщо вона й далі керуватиме Національним банком, то в України не буде майбутнього», — стверджує Тарута.

Розповідаючи про свої зустрічі з політиками й чиновниками у США, на яких їм передавався цей документ, депутат заявив, що це робилося з метою «звернути увагу на вкрай низький рейтинг керівника Нацбанку і претензії до її роботи», але «жодним чином не було спрямовано на те, щоб «очорнити» нашу країну».