Як відкриті дані поліпшують життя українців

Україна посіла друге місце серед країн, що досягли найбільшого прогресу за останні чотири роки в сфері оприлюднення інформації. Загалом же ми — 17-ті серед 30-ти країн, що долучилися до Міжнародної хартії відкритих даних.

У самій Україні лідером цього року із відкриття даних став Дрогобич. Нещодавно це 100-тисячне місто здобуло перемогу на національному конкурсі з відкритих даних Open Data Awards 2018.

Як колись рутинна й нецікава чиновницька документація може стати в нагоді громаді, створювати нові сервіси й навіть заробляти гроші — тут Дрогобич може дати решті країни справжній майстер-клас.

Ще 2 роки тому більшість рішень, звітності чи звичайних статистичних даних лишалися на внутрішніх серверах міськради чи навіть у старих паперових зошитах. Проте потім місцеві чиновники розпочали публікувати повністю всю інформацію про життя міста: від реєстрів нерухомості — до тендерних процедур і кількості пацієнтів у поліклініці. Усе це містянам тепер доступне на сайті міста з будь-якого гаджета.

«Ти в 3-4 кліка можеш побачити цілу картину, чи це стосується фінансів, чи це стосується того, як і проти кого дружать місцеві депутати, які вони рішення ухвалюють», — ділиться враженнями місцева громадська активістка, головний редактор газети «Медіа Дрогобиччини» Марія Кульчицька.

За її словами, робота місцевих журналістів стала значно простішою. Адже якщо раніше, аби отримати ту чи іншу цифру з бюджету або тендеру, доводилося писати десятки запитів. А тепер досить зайти на сайт міста. Місцева влада сама, не чекаючи запитів, викладає туди всі свої рішення. І це не просто скани чиновницьких документів, а й проаналізована інформація.

ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Як нудну статистику перетворити на корисні сервіси, яскраво продемонстрували на прикладі місцевої поліклініки. Дрогобич один з перших в Україні відкрив для своїх громадян дані реєстратури, де пацієнти записуються до лікаря он-лайн. Лише за 20 днів вересня через е-реєстратуру записалося понад 9 тисяч містян.

«Ми економимо час пацієнтів, економимо час лікарів. Немає черг під кабінетом. Все записано по годинах, все записано в он-лайні», — розповідає в.о. головного лікаря Дрогобицької міської поліклініки Юлія Гончаренко.

Більше того, місцеві пацієнти мають власну електронну медкарту. Її люди теж за потреби можуть відкрити на власному смарфтоні. Так само як і лікарі: раптом знадобиться консультація чи станеться якась надзвичайна ситуація.

«У нас траплявся такий випадок, що людина втратила свідомість. Так медики побачили по електронній декларації, що в нього цукровий діабет, і вже знали, як діяти далі, як допомогти людині».

Така медреформа зацікавила й мешканців району та сусідніх містечок. За оцінками дрогобицьких чиновників, електронні новації привабили до міста сотні так званих медичних туристів. Люди їдуть до Дрогобича, аби скористатися швидкими та зручними послугами лікарів.

Мер міста тішиться: вдалося здобути не лише репутаційні переваги, а й економічні. Адже більше даних —  краща аналітика, отже — правильніші рішення. Гроші з міського бюджету витрачають з розумом.

«Тепер можемо фінансувати першочергові проекти. Наприклад, термомодернізацію дитячого садочка. Там ми зекономили на опаленні. Чи взяли поміняли труби, краники й зекономили на воді. І то такі дрібниці, здається, але коли це робиться в масштабах міста, повірте, це дуже великий ефект», — переконує міський голова Дрогобича Тарас Кучма.

У підсумку Дрогобичем стали більше цікавитися інвестори, а доходи від реклами зросли вдвічі. Якщо 2016-го це було 176 тис. грн, то 2017-го — вже 350 тис. грн. Адже новостворений сервіс на основі відкритих даних дозволив вичислити всі нелегальні рекламні носії. При чому робили це самі містяни.

«Подивився на адресу, зайшов на відповідний сервіс, подивився, чи та реклама зареєстрована, якщо вона не зареєстрована — написав відповідне звернення і її зняли, цю рекламу незаконну. Чому це важливо? Тому що надходження до місцевого бюджету», — розповідає Марія Кульчицька.

Керівник Дрогобицького Смарт-сіті пояснює: увесь секрет     — у подачі даних. На сайт виклали не просто сухі цифри в безкінечних таблицях, а вже готову до використання аналітику.

«Ви захотіли інформацію, а вона вже тут є. У нас є 240 унікальних наборів даних. Але, якщо ми скажемо мешканцям: ось ексель-таблиця, шукайте — діла не буде. А ми подали в такій формі, що мешканцям це цікаво, — каже начальник відділу інформаційних технологій та аналізу Дрогобицької міськради Станіслав Гайдер. — У перший місяць — чотири незаконних білборди було знайдено завдяки мешканцям. Ми відкрили дані й візуалізували їх для людей».

До того ж — подібний проект відкритих даних коштував недорого й окупився за перший же рік роботи. А користь приносить щодня більшу. Зокрема, і для формування громадянського суспільства.

«Дані, по замовчуванню, як і бюджет міста, належать мешканцям. І нам важливо, щоб мешканці і влада це розуміли. Щоб мешканці в своєму місті були не гостями, а громадянами», — підсумовує Станіслав Гайдер.

Наступним етапом місцевого Смарт-сіті має стати технологія блокчейну в міських проектах. Наприклад, в освітній галузі за допомогою сучасних засобів будуть відслідковувати черги на реєстрацію дітей у садок. Якщо хтось із чиновників спробує перетасувати її в ручному режимі             — технологія блокчейну це зафіксує. Сподіваються, що новий підхід мінімізує більшість корупційних ризиків.