Як зробити чудо?

Чи випадково міністр фінансів України Олександр Данилюк обрав для зустрічі з пресою День святого Миколая і завдяки цьому отримав можливість згадувати «про якесь диво», яке могло б допомогти у здійсненні планів, яких у міністерстві дуже багато?  Навряд чи то був, як говорять правники, умисел. Навпаки, Данилюк зауважив: «У своїй роботі ми не дуже сподіваємося на диво — більше фокусуємося на системній праці». «І це дає результат, — запевнив міністр,  додавши: — Якщо чудо буде, це тільки посилить результат для всіх нас і всіх громадян України».

Слухати такий нестандартний вступ із вуст молодого красеня-урядовця, який визначив головним завданням свого відомства інвестиційну привабливість України, створення підґрунтя для економічного зростання й стабільності фінансової системи,  чесно кажучи, було досить приємно. Навіть заява про те, що його команда максимально використовує наявні інструменти, щоб забезпечувати економічний розвиток країни, а також соціальної та гуманітарної сфери, не викликала відрази, хоча журналісти і, зокрема,  «День», зовсім не діти, щоб вірити казкам і не знати, які насправді перспективи у нашої, пошкодженої війною та олігархатом, економіки.

Тим не менше, звітуючи перед громадськістю, міністр, мабуть, не мав права ігнорувати закони і принципи піару й продовжував: «Ми робили впевнені кроки вперед, і багато що вже зроблено». Конкретизуючи, він почав з впровадження прозорого відшкодування ПДВ, що, за його словами, багато років було мрією багатьох представників бізнесу.  Однак вони у можливість цього  не вірили, бо, не зважаючи на те, що країна змінюється, корупція при відшкодування цього податку була така, що вірити було важко. «Але для нас це був пріоритет. І ми його реалізували, — з гордістю промовляє міністр і додає: — А багато з тих, хто нам при цьому заважав, зараз на цьому піариться...»  Міністр, мабуть, хоче, щоб країна знала своїх героїв і називає Євгена Капінуса, який брав на себе багато ризиків у запровадження цього дуже важливого кроку для боротьби з корупцією (в автоматичному режимі  2017 року було відшкодовано більше 83 мільярдів гривень) і, зокрема, у системі Державної фіскальної служби.

«Та схем ще чимало», — визнає Данилюк і «сідає» на ще одного свого «коня» — випуск 15-річних євробондів (на $3 мільярди і під под 7,375% річних) у вересні цього року. На його думку, це вдалося здійснити завдяки тому, що Україна здійснила багато реформ і, як наслідок, відновила  стабільність фінансової системи, а також довіру інвесторів. «І це є ще одним інструментом, який ми можемо використовувати, щоб залучати дешевий ресурс для розвитку країни». Однак тут міністр трохи лукавить, бо 7,37% — це не так вже й дешево.

Так, член виконкому Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран, вважає: «15 років — це гідний термін для нас, але займ все одно виявився досить дорогим для України. Наші найближчі сусіди по кредитному суверену торгуються вже нижче 7%». Досить сказати, розповідає виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко, що такі не найбагатші у світі країни, як Таджикистан (7,125%), Білорусь (два випуски — 7,125% і 7,625%) і Ірак (6,75%), розміщували свої євробонди під нижчі відсотки.

Справжньою перемогою Мінфіну можна, дійсно, назвати дострокове ухвалення у парламенті держбюджету-2018. Данилюк називає це поставленим вперше рекордом. І це таки досягнення. Тим більше, що бюджет, знову таки вперше, укладено на основі трирічної бюджетної декларації. Невже заглядаємо за горизонт?

Міністр не забуває і про те, що йому не вдалося і що має хвилювати не тільки його. Не створено службу фінансових розслідувань, за яку він неодноразово і пристрасно виступав, підкреслюючи, що й досі ще незаконно жива податкова міліція — то шкідлива і для бізнесу, і для всього українського суспільства структура. Покартавши тих, хто відкладає давно готовий закон і пролонгує непрозорий процес, Данилюк навіть відкрив невелику таємницю, що після зустрічей та роботи з відповідними структурами Італії та США в Україні все ж розпочалася робота з фактичного створення СФР.

«День» попросив конкретики та заодно поцікавився, чи не боїться міністр звинувачень у тому, що біжить попереду законодавчого паротягу. Звичайно, міністр відбився, вказавши, що йдеться лише про підготовку потенційних співробітників за допомогою тренінгів, та навівши, як приклад, підготовку патрульної поліції, яка потребує набагато менше знань та навичок. «Я завжди прагну бути на кілька кроків попереду, — сказав він, — бо рухатися треба швидко». А ще він невдоволений, що реформа Державної фіскальної служби залишається попереду, а її голову Романа Насірова, що знаходиться під підозрою, так і не звільнено...

Данилюк не приділив великої уваги поліпшенню міжнародного іміджу України, але у матеріалах, розданих журналістам, про це, звичайно ж, не забули вказати. У загальному рейтингу Duing Business наша країна піднялася на чотири позиції (з    80-го на 76-е місце). Чесно кажучи, експерти не вважають це великим досягненням. А от за показником «Оподаткування» у цьому ж світовому рейтингу у нас справді неординарні досягнення — зростання за рік на 41     позицію — з 84-го на 43-є місце. Це забезпечило автоматичне відшкодування ПДВ.

А запровадження принципу «єдиного вікна» на всіх митницях, як сподіваються у Мінфіні, дозволить покращити також показник «Міжнародна торгівля». У матеріалах також вказується, що «в умовах впровадження структурних реформ суверенні кредитні рейтинги України були підвищені або підтверджені міжнародними кредитними рейтинговими агентствами». Вони «позитивно оцінюють кроки України щодо впровадження реформ у пенсійній, антикорупційній, енергетичній, приватизаційних сферах та прогрес у макростабілізації економіки».

Данилюк більше не згадував про чудо, але з контексту його розповідей та виступів членів команди легко було зробити висновок, що на нього можна очікувати мало не найближчим часом. Зовсім інше враження склалося б, якби замість команди поряд з міністром сиділи незалежні експерти. Порівнюючи два різні погляди на економіку та фінанси країни, можна було б скласти більш об’єктивне враження про стан держави. Вже згадуваний Олег Устенко назвав прогнозоване зростання ВВП у 2017 році (2%) тривожним. Адже воно у 1,5 раза менше, ніж у середньому по світу й у 2,5 раза менше, ніж у цивілізованих країн. Інфляція. За його словами, буде не 9%, як передбачає цьогорічний бюджет, а 14%. А це найвищий у Європі рівень.  На його думку, обсяг прямих іноземних інвестицій цього року не перевищить $2,5 мільярда. Тіньовий сектор становитиме близько 50%. 2018 рік експерт називає роком нових викликів.

«2017 рік був для нас, — наче сперечається з Устенком керуючий партнер Capital times» Ерік Найман,   — просто чудовим: заробітні плати зросли на 35%. Це ілюзія, що все добре — і у влади, і в людей. Насправді ми навіть у рейтингах не просунулися, просто ті, хто був попереду, погіршили з якихось причин свої показники. У країні депопуляція: щороку йде з ринку 200—250 тисяч працівників. Причому вечірка безкоштовних грошей закінчується. Бо Америка змінює політику, що може бути ударом для Україні вже у другому півріччі наступного року».

«Нас очікує справжнє цунамі проблем, — продовжує фінансист, — адже ми пропустили можливість вчасно провести структурні реформи. В нинішньому бюджеті повно грошей. Звідки вони взялися? З інфляції. У людей таким чином взяли два мільярди. Те саме буде й наступного року. Але зарплати зростатимуть. Бізнес буде змушений переплачувати працівникам, бо на ринку вже дефіцит робочої сили. Та люди все одно виїжджатимуть з країни». «Держбюджет радіє, а бізнес занепадає», — підсумовує Найман і прогнозує, що в тому разі, якщо світові ціни на нафту підуть донизу, економіка нашої країни «грюкне». У 2019 році, за його словами, йдемо на дефолт, а 2018 рік буде підготовчим для цього.  «Врятувати нас може тільки якесь диво»,    — називає останню надію експерт.

Пам’ятаєте, і Денисюк, тільки дещо в іншому контексті, згадував диво...