«Законне право» на свавілля?

Дбаючи про полегшення життя українському бізнесу, Кабмін у постанові №349 («Про внесення змін до Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» від 11 квітня 2012 року) спростив для забудовників процедури видалення зелених насаджень у населених пунктах.

Досі забудовник міг спиляти дерево тільки після згоди у вигляді рішення місцевої влади про землевідведення та отримання ордера виконавчого комітету на таке вирубування, сплативши до місцевого бюджету компенсацію за зрізані дерева. Тепер же йому такий ордер фактично не потрібен. Досить просто повідомити про початок робіт архітектурно-будівельну інспекцію. І все, пиляй, скільки душа забажає. Ніхто тобі не боронить, і жодні «зелені» активісти тобі не страшні.

Очевидно, що влада продовжує «гарну» тенденцію — під виглядом дерегуляційного процесу знімати з себе відповідальність за все, що коїться з навколишнім середовищем («День» уже писав про ініціативу Партії регіонів передати повноваження писати Червону книгу України чиновникам («Червона книга: епілог» від 27 квітня 2012 р.) і про законопроект народного депутата України Юрія Мірошниченка «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)» №10218 від 16.03.2012), який викликав масові протести серед громадських екологічних організацій («Україна може стати раєм для браконьєрів» від 11 травня 2012 року).

Більше того, влада фактично усуває інститут громадянського суспільства від захисту природи, позбавляючи реального інструментарію. Адже коли раніше екологи, захищаючи, зокрема, зелені насадження, призивали дотримуватись закону, останній із легкої владної руки працює на стороні забудовника, який, до слова, і раніше не надто зважав на обурення «зелених» активістів.

У Міністерстві регіонального розвитку та будівництва вже придумали, де шукати крайнього, якщо українські парки «не переживуть» дерегуляції. Там переконані: відповідальність повинно нести локальне чиновництво. «Орган місцевого самоврядування, коли виділяв земельну ділянку, розумів, що з зеленими насадженнями відбуватиметься якась зміна», — цитує директора департаменту Мінрегіонбуду Олександра ІГНАТЕНКА «Українська правда».

КОМЕНТАРI

Тетяна ТИМОЧКО, голова Всеукраїнської екологічної ліги:

— Наступ на зелені насадження і на збереження природного середовища розпочався 2009 року, коли готувався закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Ним відкрили абсолютно всю дорогу для забудовників, бо ліквідовувалася екологічна експертиза. Для запуску цього закону пізніше ухвалили 28 різних документів, до яких відносять і цю постанову. Але, насправді, ця постанова — остаточне знищення будь-яких застережень щодо збереження природного середовища. Забудовник зможе рубати, зносити зелені насадження без будь-якої відповідальності. І це призведе до погіршення екологічної ситуації.

За останні чотири роки лише в Києві кількість зелених насаджень зменшилася у вісім разів. Зараз відбувається тотальна вирубка зелених насаджень в усіх містах України... Під виглядом спрощення дозвільної системи спостерігаємо тотальний наступ на природне середовище та винищення його в межах міст. Офіційної цифри площ зелених насаджень немає. Але, за орієнтовними даними, 2005 року загальна площа зелених насаджень становила 468 тисяч га, з яких 132 тисячі га — площа зелених насаджень. За сім років ці цифри скоротилися відповідно до 320 тисяч га і 80 тисяч га.

Олег ЛИСТОПАД, еколог:

— Проблема зменшення кількості зелених насаджень у містах дуже актуальна. Так, у Києві площі зелених зон за останні сім років зменшилися на третину. В Ужгороді, де 100 тисяч населення, також точиться боротьба за центральний парк. Тобто проблема виникає скрізь, де паркові землі хоч трохи цінні. За чинної системи дотримання українського законодавства, на мою думку, будь-яке спрощення призводитиме до посилення тиску на природу і до знищення зелених насаджень, бо за порушення букви закону немає реального контролю та покарання.

У нас такому спрощенню має передувати реальна боротьба з корупцією, як було в Грузії, та лише потім — зменшення кількості дозволів.

Іван САЛІЙ, колишній заступник голови Київської міської державної адміністрації:

— Це неприпустимо. Органи місцевої влади за це відповідають, і погодження з ними однозначно має бути. А крок, який зробив Кабмін, призведе лише до того, що всі вирубки будуть незаконними. Це некоректне рішення.

Щодо повноважень місцевих органів влади і місцевих громад, то дерегуляцію краще провести не в такому розрізі, хто в кого бере дозвіл, а скільки коштує зрубати дерево, і ці кошти з вирубки нехай надходять до міського бюджету. Звичайно, тут ще треба врегулювати бюрократичну систему, щоб не було хабарів. От тоді був би сенс із подібних ініціатив. А якщо просто скасувати дозволи, то виходить, що уряд зробив очевидно лобістський документ.

Володимир ГРОЙСМАН, мер Вінниці:

— Треба було змінити систему видавання ордерів, зробити її простішою та прозорішою... Звичайно, існує ризик, що кількість зелених насаджень зменшуватиметься, якщо від місцевої влади не треба отримувати дозволу... Гадаю, конфліктів буде багато.

Ростислав КРАВЕЦЬ, адвокат, старший партнер адвокатської компанії «Кравець, Новак і партнери»:

— З одного боку, уряд мав на меті спрощення порядку. З іншого — таке спрощення може призвести до неконтрольованого вирубування зелених насаджень без відповідної грошової компенсації.

Проте тут якось не зовсім зрозуміла логіка. Якщо забудовник отримує дозвіл на будівництво, він одночасно отримує за потреби і дозвіл (ордер) на видалення зелених насаджень. Якщо процедура отримання такого дозволу надто складна, чи не краще спростити саме її, а не надавати можливість неконтрольовано вирубувати дерева?

За схемою, яку запропоновано урядом, замовник робіт може без будь-яких дозволів приступити до знищення зелених насаджень одразу після направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або її територіальному органу.

При цьому не слід забувати, що за наявним порядком ордер на видалення зелених насаджень компетентний орган видає не пізніше, ніж наступного робочого дня після подання заявником документа про сплату відновної вартості зелених насаджень, які підлягають видаленню. Наразі ж запропоновані урядом зміни призведуть до ситуації, що забудовник взагалі може уникнути сплати відновної вартості. До того ж, таким чином, можна безкарно й без відповідної компенсації знищувати будь-які зелені насадження в межах населених пунктів лише на підставі будівельного паспорта, що його видає спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів із дня надходження відповідної заяви й пакета документів.

Тетяна ЯКОВЕНКО, юрист:

— Зміни до Постанови КМУ № 1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів та квітників у населених пунктах», прийняті 11 квітня цього року, є продовженням так званої політики спрощення здійснення господарчої діяльності. Але з огляду на, м’яко кажучи, неготовність свідомості українського народу до ведення цивілізованого бізнесу, законодавець дав законне право на свавілля. Так, уже об’єкти будівництва 1—3 категорій складності можуть з’являтися, як гриби після дощу: купив земельку, вирішив собі побудувати там будиночок, надіслав владі «листівку» з повідомленням та пішов валяти дерева... Тепер ані місцева влада, ані Інспекція архітектурно-будівельного контролю, яка зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт цим забудовником, не в змозі зупинити знищення «життя», адже вона здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням законодавства, а тут уже все законно.

Андрій СТРАННІКОВ, директор Інституту політичної освіти, депутат Київської міської ради:

— Постанова спрямована на те, щоб зелених насаджень, особливо в великих містах, меншало. Філософія така: усунути із процесу будівництва всіх, хто заважає, — органи місцевої влади, контролюючі органи, громадськість. Постанова ліквідовує і труднощі, які виникали в забудовника при зрубуванні дерев на своїй ділянці. Отримавши зареєстровану декларацію про початок будівництва на своїй земельній ділянці, забудовник може безконтрольно видаляти зелені насадження на цій території. А, як відомо, всі будівельні конфлікти починаються не на етапі видання паперів, а коли до парку приїжджає бульдозер.