Заради незалежності Нацбанку

У четвер 237 голосів було віддано за те, щоб Спостережна рада НБУ мала повне право вказувати правлінню НБУ, що й коли робити в грошово-кредитній політиці держави. За цього виконання всіх рішень такої ради обов'язкове (!) для правління (а у випадках ігнорування рішень ради «главу НБУ може бути звільнено з посади за поданням Президента України»), тоді як, за словами В.Ющенка, «закон не передбачає відповідальності ради Нацбанку за прийняті рішення й наступні за ними дії».

Примітно, що головний опонент В.Ющенка — голова тимчасової слідчої комісії ВР із розслідування діяльності НБУ Віктор Суслов, який своїм звітом спровокував прискорення прийняття закону, заявив «Дню», що він особисто голосував за норму, запропоновану Нацбанком. «Тут НБУ правий. Але за цього треба було б чітко обмежити функції ради. Депутати вирішили інакше. Тепер, звісно, буде найгостріша боротьба», — заявив він.

І дійсно, торги за можливість безвідмовного й, головне, безкарного впливу на центральний український банк обіцяють бути надто серйозними. До Спостережної ради НБУ увійдуть по сім представників від Президента й Верховної Ради. Очікується, що з боку Президента це будуть, передусім представники виконавчої влади — віце-прем'єр Сергій Тигипко (в минулому голова правління Приватбанку), міністр фінансів Ігор Мітюков (якого Леонід Кучма восени минулого року звинуватив ледве чи не в одноосібному створенні піраміди ОВДП), міністр економіки Василь Роговий. Не менш цікаві кандидати в «радники» від парламенту. Серед них, безумовно, будуть колишні банкіри, які, ставши депутатами, часто залишаються «почесними» головами правлінь своїх банків. Швидше всього, увійдуть у раду головний «слідчий» по НБУ Віктор Суслов і представники прокучмівської СДПУ(о). На користь останніх свідчить той факт, що саме голова цієї партії Віктор Медведчук, ніби ігноруючи попередження самого Леоніда Даниловича, неодноразово натякав на те, що слідча комісія «не докопала», там, мовляв, ще буквально маса роботи.

Словом, Віктор Суслов, який закотив у парламент «пробну кулю», може святкувати перемогу. До речі, він же в свій переможний арсенал може прирахувати й майбутнє звільнення першого заступника голови НБУ Володимира Бондаря. Його, правда, ще не звільнено, але, за словами В.Суслова, Віктор Ющенко вже зробив відповідне подання. «Скажу прямо, — заявив «Дню» В. Суслов, — під усіма сумнівними операціями з розміщення валютних резервів стояли підписи Бондаря. Підпису Ющенка ніде немає. Ймовірно, коли після нашого звіту буря вщухла, В.Ющенко провів внутрішнє розслідування й, як результат, — вирішив звільнити Бондаря». В.Суслов, очевидно, на досягнутому зупинятися не збирається, а тому дуже сподівається, що Президент закон про Нацбанк підпише.

Леонід Данилович, із відомих причин, напевно, першим зацікавлений у «короткому повідку» для сьогоднішнього голови НБУ. А сам В. Ющенко, до межі стомлений від політичних інтриг навколо власного крісла й доступу до друкарського верстата, звісно, може подати у відставку. Якщо це станеться, на нього повісять усіх «котів». Але Леонід Данилович навряд чи відпустить його до жовтня (нагадаю, що голова НБУ звільняється за поданням Президента). Інші варіанти «звільнення» себе від посади навряд чи цікаві для В. Ющенка — зміна громадянства, неможливість (внаслідок хвороби) виконувати обов'язки тощо. Тож працювати задля виконання рішень Спостережної ради (тобто i «домовлятися» з ним) голова НБУ зобов'язаний, хоч і сказав відразу після голосування необережне: «Я подумаю».

Подумали інші. Зокрема, Президент. У четвер ним вже підписано розпорядження «Про додаткові заходи щодо стабілізації соціально-економічного становища в Україні», яким «Кабінету Міністрів і Нацбанку доручено до 1 вересня вжити заходів для зниження кредитної банківської ставки на 10%». За рахунок чого це можна зробити й чи коректне зниження ставки в сьогоднішній економічній ситуації Президента, схоже, не хвилює. Це цілком і повністю проблеми В. Ющенка, аргументи якого на Банковій і Грушевського тепер будуть чутні ще гірше... Крім того, як стало відомо агентству Інтерфакс- Україна від поінформованого джерела в фінансових колах, НБУ з 20 квітня до 11 травня збільшив грошову масу на 1 млрд. грн. Подробиці цієї операції поки з'ясовуються кореспондентами «Дня», однак уже сьогодні зрозуміло, що саме цей різкий стрибок грошових мас призвів до зниження кредитних ставок на ринку («нічні» міжбанківські кредити в середині травня становили 8—9% річних проти 30—40% місяцем раніше).

P.S. Поки не відома реакція на закон із боку наших міжнародних кредиторів (Київ, наприклад, уже зачекався $100 млн. від Світового банку на реформування фінансового сектора). Однак Нацбанк вважає, що «нова форма» визначення грошово-кредитної політики «негативно вплине на подальшу співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями», що роблять ставку на імідж відомого за кордоном професійного банкіра В.Ющенка. Що ж стосується облiкової ставки, то iз вчорашнього дня вона знижена до 45% рiчних.