Зайві гроші?

Чернігівщина не використовує сповна можливостей із залучення іноземних інвестицій у сферу енергозбереження. Про це нещодавно заявили модератори проекту з енергозбереження під час засідання в дискусійному клубі «Експертна думка».

Чотири місяці тому представники трьох міст в Чернігівській області — Чернігова, Прилук, Мени та селища Коропа підписали в Брюсселі Угоду мерів, відповідно до якої чиновники взяли на себе добровільні зобов’язання підвищити енергоефективність та використовувати відновлювальні джерела енергії на своїх територіях.

За словами керівника громадської організації «Центр «Доброчин» Наталії Дрозд, Угода мерів — це загальна ініціатива Європейського Союзу за участю місцевих і регіональних органів влади, які беруть на себе добровільні зобов’язання підвищити енергоефективність та використання відновлювальних джерел енергії на своїх територіях задля спільної боротьби з глобальним потеплінням.

«Ті, хто підписав Угоду, зобов’язуються зменшити викиди СО2 щонайменше на 20 відсотків до 2020 року, сприяючи таким чином «зеленому» економічному зростанню та підвищенню якості життя громадян», — зазначила представниця громадського сектора.

«Центр «Доброчин» працює з міжнародними фінансовими інституціями і пропонує маленьким містечкам Чернігівщини свою допомогу щодо пошуку грошей та інвесторів для реалізації програм з енергоефективності.

На переконання експерта проекту Олександра Підгорного, Угода мерів — це один із інструментів для впровадження доступних енергетичних послуг у територіальних громадах.

Нещодавно за сприяння Євросоюзу представники місцевих територіальних громад та ЗМІ відвідали Литву, яка котрий рік поспіль ефективно використовує ініціативу Євросоюзу і реалізує проекти з енергозбереження.

«Візит до Литви продемонстрував нам, як пострадянська країна може за відносно короткий період досягти європейського рівня життя, — поділився враженнями Щорський міський голова Роман Зуб. — Насамперед, нас цікавив досвід маленьких міст. Ми дізналися, що великою проблемою там є міграція у великі міста та інші країни. Щоб запобігти цьому, литовці створили сучасну інфраструктуру, збудували нові дороги, провели інновацію будинків, — це те, до чого мають прагнути такі маленькі містечка як Щорс. Ми сподіваємося найближчим часом ефективно освоїти проект, щоб досягнути хоча б мінімального європейського рівня життя у себе».

А литовські експерти Юргіс Мінгайла та Відас Стасітис розповіли, як Литва допомагає Україні впроваджувати енергоефективні технології. «Литва поступово переходить на альтернативні види опалення, — розповідає Юргіс Мінгайла. — 25 % будинків у нашій країні опалюють щепою, брикетами, паливними пілетами, соломою, використовують навіть енергію сонця. Крім того, що Литва інвестує у власні підприємства, ми ще додатково інвестуємо і в Україну».

За його словами, за підтримки Литви на Волині налагодили виробництво твердопаливних котлів. Нині прибалтійські інвестори вже почали будувати завод із виробництва сонячних батарей під Києвом. Уже котрий рік успішно працює завод із виробництва матеріалів для утеплення фасадів у Луганську. «Більшість бюджетних установ та організацій у Тернопільській та Чернівецькій областях, а також на Волині та Житомирщині опалюють свої приміщення альтернативними видами палива», — розповідає литовець. Інший литовський експерт Відас Стасітис зазначив, що завдяки реновації домівок люди отримають можливість зменшити енерговитрати.

«Деякі литовські містечка давно відмовилися від використання російського газу, — сказав Відас Стасітис. — Приміром, опалюють приміщення газом зі сміттєзвалищ та іншими альтернативними видами палива».

Підбиваючи підсумки засідання, Олександр Підгорний зауважив, що Угоду мерів на Чернігівщині підписали міста Чернігів, Прилуки, Мена та селище Короп. Вони зобов’язалися підготувати, ухвалити та представити плани сталого енергетичного розвитку. А Європейська комісія передбачила чималі кошти, які мали б надійти до міст-підписантів Угоди через Європейський інвестиційний банк. Однак досі жоден із керівників територіальних громад не скористався перевагами Угоди. Втім, експерти розкритикували лише роботу Менської міської ради і пригрозили міському голові виключити райцентр із Угоди.

Олександр Підгорний також зазначив, що всі візити чиновників до Європи оплачує Євросоюз. До того ж інституції Євросоюзу позиціонують Угоду мерів як виняткову модель широкого руху та багаторівневого управління, яка об’єднує місцеві, регіональні та національні сили для досягнення цілей, пов’язаних зі зміною клімату і споживанням електроенергії.