«Зіркова хвороба»

На вирішальну стадію вийшла дискусія в уряді щодо необхідності надання податкових пільг для розвитку готельного бізнесу. Державна туристична адміністрація наполягає на необхідності підтримки галузі, оскільки її стан не відповідає вимогам часу. Водночас частина економічного блоку Кабміну виступає проти запровадження нових пільг, вважаючи, що це завдасть шкоди інтересам державного бюджету. Законопроект передбачає встановлення нульової ставки ПДВ на ввезення в Україну готельного обладнання, яке в нашій країні не виробляється. Передусім йдеться про просторі ліфти, технічне оснащення сучасних басейнів й інші речі, які сьогодні для більшості українських готелів є недозволеною розкішшю. Повний перелік пільгових товарів має затвердити Кабінет Міністрів. Крім того, планується дозволити будівельним компаніям у бухгалтерській звітності відносити на витрати послуги, пов’язані з реконструкцією готельних комплексів. Це означає, що на відповідну суму вони зможуть знизити зобов’язання щодо податку на прибуток.

На етапі узгодження в уряді найзавзятішим противником законопроекту виступило Міністерство економіки. На нього зараз і спрямовані зусилля численних лобістів. Міністр Деркач вважає, що на нинішньому етапі розвитку економіки надання податкових пільг за галузевим принципом виглядає невчасним. Це суперечить нормам Всесвітньої торгової організації. Буквально в грудні минулого року уряд зміг переконати парламент у необхідності скасувати чималу частину таких пільг. Виходячи із цього, в Міністерстві економіки сумніваються, що представлений законопроект відповідає оголошеній Президентом Леонідом Кучмою політиці скорочення переліку пільговиків, особливо щодо податку на додану вартість.

Проте після попередніх консультацій з парламентськими фракціями, лобісти законопроекту впевнені в кінцевому успіху. Мер Ялти Сергій Брайко вважає, що й без податкових пільг для інвесторів реконструкція готельного комплексу міста буде йти вельми активно, але дискутований в уряді законопроект міг би цей процес значно прискорити. За його словами, декілька потужних російських і українських інвестиційних груп нині ведуть активні переговори про облаштування кримського узбережжя. Очікувані з 1 січня наступного року податкові пільги, безумовно, впливають на їхні плани. Мер повідомив, що загальна потреба Ялти для облаштування готельних комплексів становить близько 2,5 мільярда доларів. Ну а поки інвестори вичікують, будівельні компанії з явним небажанням займаються готелями. Рентабельність житлового будівництва сьогодні набагато вища. Розв’язати цю проблему, на думку Сергія Брайка, й могли б податкові пільги.

Нині в Україні офіційно зареєстровано 1254 підприємства готельного господарства. Одночасно вони можуть прийняти 104 тисячі осіб. Останніми роками спостерігається тенденція скорочення кількості готелів, що пов’язано не лише з відносно низьким попитом на туристичні послуги, а й з привабливістю цих об’єктів для облаштування офісних приміщень. Порівняно з 1995 роком в Україні стало на 142 готелі менше. Ще переконливіше за цей період знизилася кількість так званих ліжко-місць — майже на 30 тисяч. Понад третина готелів нашої країни на сьогодні залишаються в комунальній або державній власності. Їхній стан саме й не витримує ніякої критики. Уряд і мерії зі зрозумілих причин не займаються інвестуванням цих об’єктів. У результаті якість номерів у таких готелях викликає жах навіть у дуже невибагливих відвідувачів, не кажучи вже про тих, хто панічно боїться тарганів. Загалом, за оцінками Держтурадміністрації, лише 10% українських готелів відповідають мінімальному набору вимог, що висуваються нормативами Європейського Союзу.

А найбільше зростання останнім часом спостерігається в сегменті дорогих готелів. У жовтні 2003 року була створена перша українська готельна мережа «Premier Hotels», що об’єднала реконструйованих готелів 4—5-зіркового рівня — «Прем’єр-Палас» (Київ), «Ореанда» (Ялта), «Дністер» (Львів) і низка невеликих готелів Західної України. Два готелі подібного класу з’явилися і в Донецьку — «Вікторія» і «Донбас-Палас». У Києві завершується будівництво готелю «Редіссон-САС». Завантаження більшості діючих готелів дорого сегмента близьке до 100%. Це вказує на спрямування потенційних інвестицій, що чекають прийняття податкових пільг.

Але чи дочекаються вони їх, прогнозувати поки складно. Парламентські перспективи законопроекту виглядають непогано. Майже всі промислово-фінансові групи, що мають «дочірні» фракції у Верховній Раді, останнім часом помічені на ринку готельних послуг. Це стосується й найбільш впливової на сьогодні донецької групи, чий капітал активно освоює ПБК. У зв’язку з цим проблем із голосуванням депутатів щодо законопроекту виникнути не повинно. Але раніше документ має пройти узгодження в усіх зацікавлених міністерствах і відомствах. А тут позиція економічного блоку Кабміну поки остаточно не сформована.