Знову двійка... але з плюсом

Уряд Гройсмана дуже технічно ухилився від звіту в парламенті, представивши йому лише письмову доповідь про роботу за рік, а особисто постало тільки перед максимально лояльним до нього комітетом з економічної політики. При цьому голова Кабміну продумано обрав комплементарний підхід у спілкуванні з депутатами і сконцентрувався на спільній роботі з ними, пов'язуючи саме з цим основні досягнення свого уряду і, зокрема, початок економічного зростання. В результаті комітет майже одноголосно (утримався лише один депутат) прийняв до відома звіт Гройсмана і його міністрів.

Здається, доповідати всьому депутатському корпусу уряду було б набагато складніше (хоча сьогодні всі розуміють, що відставка уряду нереальна, оскільки в парламенті немає коаліції, тому буде дуже важко призначити нових міністрів). Втім, Гройсману було б іще важче отримати схвалення на зустрічі з представниками громадянського суспільства і експертами, які уважно досліджують і аналізують кожен крок уряду.

Так керівник і редактор проекту iMoРe Тетяна Тищук напередодні першої річниці уряду зазначала, що індекс моніторингу реформ (іМоРе) знову впав майже до нуля. Оцінка прогресу реформ, про які так багато говорив голова уряду і на підсумковій прес-конференції для ЗМІ та в комітеті, за період з 20 березня по 2 квітня набрала +0,1 бала з можливого діапазону від -5,0 до +5,0. Хоча відбулася низка позитивних зрушень у реформуванні монетарної та енергетичної сфер і бізнес-середовища, експерти відзначили суттєвий регрес за такою складовою індексу іМоРе, як «державне управління».

«У мене дуже важке відчуття від цього (звітного) тижня уряду», - сказав журналістам керівник проекту «Шлях до успіху» Андрій Блінов. За його словами, головним підсумком діяльності уряду Гройсмана «є необхідність медичного огляду членів Кабінету міністрів, бо вчорашнє (останнє перед великодніми святами) засідання Кабміну наполовину було присвячене святкуванню успіхів і наполовину - висуненню різних ініціатив на кшталт скасування Дня космонавтики і якимось іще рішенням, що навіть не стояли на порядку денному.

Блінов посилається на середній бал (за п'ятибальною шкалою), виставлений уряду Гройсмана Реанімаційним пакетом реформ (РПР). «Це 2,7, - говорить експерт і переводить на стару шкільну систему, - тобто два з плюсом або три з мінусом, хоча я б швидше говорив про трійку, оскільки частину своїх планів уряд дійсно виконав». «Але коли хтось відзначає, що уряд проводить, наприклад, реформу охорони здоров'я, я говорю: не вірте, - конкретизує Блінов і питає: - А що зробив уряд, що зробила в.о. міністра, щоб перевірити пропоновану систему на якомусь пілотному регіоні? У нас є 77 мільярдів гривень на охорону здоров'я. На ці гроші можна проводити будь-які експерименти. А проблема в тому, що результатів сьогодні немає, і, природно, ця реформа парламентом навіть не розглядається».

Кабінет міністрів Володимира Гройсмана за рік своєї роботи зміг підійти впритул до початку великих важливих реформ - ринку сільгоспземель, пенсійної системи та охорони здоров'я, Державної фіскальної служби, приватизації та корпоративного управління, і успіх їх реалізації покаже справжній реформаторський потенціал цього уряду. Так вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії, член ради РПР Гліб Вишлінський.

Щоправда, на відміну від Блінова він називає однозначним успіхом і прикладом критичного лідерства Гройсмана реформу охорони здоров'я, яку, за його словами, прем'єр особисто лобіював, незважаючи на жорстокий конфлікт між міністерством і профільним комітетом парламенту. Але, за його словами, в другий рік своєї роботи уряд зіткнеться з викликом забезпечити реалізацію медичної та інших підготовлених реформ у складних зовнішніх умовах.

На економіста Віктора Старшевського гнітюче враження справила прес-конференція Гройсмана за підсумками першого року роботи уряду. За словами експерта, прем'єр використовував «шалений популізм», змагаючись з попередниками і нинішніми опонентами. «У половині свого виступу він розповідав про те, що було б, якби... - зазначає Старшевський. - Прем'єр виступив у ролі лікаря, який встановлює діагнози абсолютно всім, і всім роздавав ярлики».

Економіст цитує прем'єра: «До 2014 року був популізм і непрофесіоналізм, Україна була економічно відсталою і корупційно вразливою». Старшевський запитує: «А після 2014 року у нас (настав) реалізм, професіоналізм, економічний розвиток і корупційна невразливість?»

Детально, по пунктах, досліджувала звіти уряду громадська організація «Публічний аудит», виявляючи в них міфи і маніпуляції. Вона зазначає, що уряд, зокрема, ставить собі в заслугу, що в 2016 році вперше спостерігалося зростання реальної заробітної плати, що підвищена до 3200 гривень «мінімалка», а номінальна середньомісячна зарплата в країні зросла до 5183 гривень або на 23,5%. Насправді, на думку аудиторів, реального зростання економіки немає, а підвищення «мінімалки» створило додаткові інфляційні ризики, тоді як необхідних компенсаторів не існує.

У «Публічному аудиті» відзначають, що уряд занадто сподівається на податкові надходження від своєї зарплатної ініціативи, забуваючи, що бюджет може цих надходжень і не отримати. За даними аудиторів, частина малого бізнесу вже призупинила свою діяльність, а інша може просто піти в тінь, оскільки їй нема чим платити підвищену зарплату.

Під питанням у аудиторів і реальність твердження про зниження цін споживчого ринку в 2016 році. Рівень інфляції був, як і очікувалося, 12,4%. Але при цьому індекс цін виробників підвищився за цей рік майже на 36%. А кумулятивна інфляція з 2014 року за 9 місяців 2016 року зросла майже на 20% - з 81,6% до 101,1%.

Є в аудиторів сумнів і щодо реальності зростання економіки. Якщо враховувати не дані підлеглого Гройсману Держстату, а висновки Нацбанку, які свідчать про глибоко дефіцитну зовнішню торгівлю (різниця між імпортом і експортом - $6 мільярдів), то, на думку експертів, ми отримаємо не зростання економіки, а її падіння на 5,4%. Крім того, уряд поширює міф про зростання всіх галузей реальної економіки.

Так, за статистикою, промислове виробництво нібито виросло на 2,4%, сільськогосподарське - на 6,1%, будівництво - на 13,1%, оборот роздрібної торгівлі - на 4%, вантажообіг - на 2,4%, пасажирооборот - на 5,4%. Але всі ці показники, як встановили аудитори, даються в порівнянні з 2015 роком, коли відбулося найбільше падіння ВВП - на 9,9%. Так чи можна говорити про підйом економіки, запитують у «Публічному аудиті».

Експерти нагадують, що інфляція і девальвація роблять більш вагомою податкову базу. І якщо виключити інфляційну складову в бюджетних надходженнях (імпортний акциз, імпортний ПДВ), то бюджет недоотримав би 36,7 мільярда гривень. У «Публічному аудиті» порахували, що при найоптимістичнішому прогнозі реальний ВВП у 2017 році зросте максимум на 1-2%, інфляція складе 8-12%, а дефіцит бюджету буде в рамках 3%.

Фахівці «Публічного аудиту» переконані, що і такі плани виконати буде досить складно. Адже Україні доведеться ще й розраховуватися за боргами, а реальних коштів для покриття цих витрат у бюджеті не передбачено. Плюс збитки від блокади Донбасу. На думку «Публічного аудиту», вони зменшать ВВП країни на 100 мільярдів гривень.