Проект «Три С»: Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров

«Три С» — це три «кити» сучасної української класичної музики — легендарні композитори Мирослав Скорик, Євген Станкович і Валентин Сильвестров. За першими літерами прізвищ славетних композиторів і утворилася символічна назва «ТРИ С», яка лягла в основу потужного всеукраїнського проекту, з’ініційованого та організованого віолончелістом і музичним продюсером Олександром Пірієвим. Кожному із цих композиторів належить окрема сторінка історії музичної України і, відповідно, окремий етап у проекті «ТРИ С», який тривав протягом двох років — 2016-го та 2017-го й ознаменувався концертами на кращих сценах Києва, Львова, Харкова, Одеси, Чернівців, Вінниці, Житомира, Коломиї, Івано-Франківська та інших міст України.

Проект «Три С» — справді унікальне явище. Це новий формат промоції найкращих досягнень сучасного українського музичного мистецтва, що вражає своїм масштабом: схід, захід, північ та південь — майже всі регіони України об’єдналися навколо цієї знакової події. Так, цеглинка — до цеглинки, нота — до ноти, створювався унікальний проект з унікальним контентом.

Музикознавець Любов МОРОЗОВА відзначає: «Історія зарубіжної музики тримається навіть не на чесному слові, а всього лише на декількох прізвищах. Бах, Берліоз, Бетховен і Брамс — табір композиторів на «Б», що притягає прихильників чіткої структури, логіки та обґрунтованості. Шопен, Штраус, Шуберт, Шуман, Шнітке — компанія композиторів на «Ш», чию музику люблять натури романтичні й жагучі, замкнуті, але разом з тим схильні до розваг (сім’я Штраусів з вальсами і польками недаремно тут опинилася). Історія ж української музики тримається на одній «С» і трьох авторах: Євген Станкович, Валентин Сильвестров та Мирослав Скорик... «Три С» — це маестро найвищого рівня, яких давно вже визнано «живими класиками». Двоє з них зробили чудову кар’єру в рідній державі, є загальнонаціональними улюбленцями, щедро нагороджені владою та увагою національних колективів. Третій — Сильвестров, більш знаний саме на Заході, — зовсім нещодавно вважався «маргіналом», якого навіть виганяли зі Спілки композиторів...

«Три С» — це прекрасна ілюстрація основних тенденцій української музики останніх п’ятдесяти років. Скорик, Станкович і Сильвестров — кожен по-своєму — своєю творчістю висловили щось важливе не тільки для себе, а й для своєї країни. Хтось досягнув цього за допомогою фольклорних цитат, хтось — на рівні культурного коду, який легше проспівати, ніж оформляти у слова. Замість класичної трійки «пісня — танок — марш» ці автори запропонували парадигму «битва — гімн — медитація».

«Три С» — це капсула української музики, яку можна запускати у відкритий космос. Якщо жителі позаземних цивілізацій мають розум та аудіогарнітуру, то, прослухавши запис цих трьох, вони неодмінно переймуться повагою до землян і відчують високодуховні вібрації...»