«Креативна Європа» відтепер у Києві!

«Композиція і мізансцена», – цими словами сьогоднішній гість Літньої школи по-театральному виразно заявив про себе. Директор і художній керівник Київського національного академічного театру оперети Богдан СТРУТИНСЬКИЙ подарував учасникам ЛШЖ заряд бадьорості і ентузіазму.

Нашу розмову ми розпочали із запитання про конкурс (який нещодавно відбувся) щодо обрання нового гендиректора «Мистецького Арсеналу», головою комісії якого був Богдан Дмитрович. Бо звучало багато сумнівів у тому, що конкурс проведений доброякісно. Поцікавилися його оцінкою того, що відбувалося. Потім бесіда перейшла на театральні справи, зокрема говорили про нове наповнення поняття «оперета», необхідність інновацій у законодавстві, культурне виховання.

- «Мистецький Арсенал» має бути одним із перших олімпів у музейній справі, - говорить Богдан СТРУТИНСЬКИЙ. - Я вважаю, що конкурс пройшов нормально і ми, члени комісії, старалися чітко провести всі процедури згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження контрактної форми роботи у сфері культури та конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури". Єдине, що  мені не сподобалося, коли почалося обговорення програм претендентами на посаду нового керівника «Мистецького Арсеналу» (запитання – відповіді від громадськості), то були деякі неадекватні люди, які підвищували голос, свідомо перетворювали нормальну атмосферу на якийсь базар, і тоді  деякі члени комісії не витримували цього безладу. Хоча я не думаю, що ті крики вплинули на результати голосування, яке проходило відкрито (все фіксувалося  на камеру). Кожен із п’яти претендентів мав змогу представити свої програми на  рік і на перспективу – п’ять років. На мою думку, все найкраще, що було напрацьовано у минулі роки колективом «Мистецького Арсеналу», треба залишити і додати нове, аби цей заклад став окрасою не лише нашої столиці, а й країни, місцем  об'єднання суспільства довкола ідеї збереження і розвитку української культури, щоб  «Арсенал» став на європейський рівень. Потрібен діалог між спеціалістами…

Торкнувшись теми «Оперета сьогодні», режисер зазначив, що навіть хотів змінити назву театру, бо вона породжує багато стереотипів, які тягнуться ще з радянського часу. Натомість вирішив обрати інший шлях – розширення меж Театру оперети. «Він має стати музичним «бутіком», де можна купити будь-який жанр», – розповів Б. Струтинський.

Режисер вважає, що сферу театрального мистецтва треба оновлювати, зокрема ухвалити законодавчі акти про меценатство, і дуже шкодував, що «така інституція, як театр, у голови політиків сьогодні не вписується. Немає не лише бажання, а й відкритого вуха на це». Тому і досі залишаються невирішеними питання щодо пенсійного віку акторів, матеріального забезпечення театрів тощо. Богдан Дмитрович вважає, що «культурна бездіяльність відкидає нашу політичну еліту до рівня Середньовіччя й ускладнює творчий процес діячам мистецтва».

Літньошколярів вразила кількість арт-проектів, зокрема й міжнародних, до яких причетна Національна оперета. Зокрема, нещодавно театр виграв грант «Creative Europe в Україні».  Ця програма Європейського Союзу спрямована на розвиток культурного, креативного та аудіовізуального секторів, на підтримку європейських проектів, що дають можливість подорожувати, охоплювати нові аудиторії, обмінюватися практичними навичками та вдосконалюватися. Цей проект, зокрема, розкриває можливість творчої співпраці киян із театрами Великої Британії.

У лютому стартував Musical art project, спрямований на розкриття талантів молодих режисерів, співзасновником якого є і Національна оперета України. Вже у вересні молоді і амбітні митці матимуть змогу показати свої постановки у Києві.

Наостанок режисер поділився своєю досить оптимістичною позицією щодо розвитку стосунків України і Росії у майбутньому: «Наші  країни швидше «зшиє» мистецтво, ніж дипломати»!

Докладніше про зустріч читайте у випусках «Дня».

ВРАЖЕННЯ

Олена КУРЕНКОВА, абітурієнтка Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

– «Треба ставити перед собою великі завдання, бо їх краще видно здалеку», – ця думка нашого сьогоднішнього гостя не йде мені з голови. Здається, це і є життєве кредо цієї мегаенергійної людини, чиє життя – прагнення трансформувати українську культуру в новий формат і якість.

Богдан Струтинський не збирається закривати очі на нагальні проблеми українського театру – сфери, яка йому, власне, найближча, проповідувати удавані істини на кшталт «Мистецтво понад усе!» і «Мистецтво не вдається у політику». Натомість активно виражає свою громадянську позицію, не почиває на лаврах, а шукає максимально ефективних шляхів реформування Оперети, аби вона стала найбільш придатною до задоволення інтересів сучасного глядача. Одне слово, приємно, що навіть за таких умов просвітницькі установи розширюються і виходять за рамки звичайних театрів чи студій, перетворюючись на справжні платформи для живої творчості, реалізації ініціатив, виявлення креативу. Нині, будучи поціновувачкою Національної оперети, з особливим нетерпінням чекаю на новий театральний сезон.

Дмитро БАЙДА, Національний університет «Острозька академія»:

– Струтинський рефлексував щодо стану сучасної музичної драми та еволюції й профанації української культури. Я вчепився до питання про стажування лектора у 92-му році в ГІТІСі – Російському театральному інституті мистецтва. Цікавить політична позиція режисера, адже політика в культурі – завжди особлива. Та й стерильним постмодерністом запрошеного назвати не можемо, адже «Мистецтво понад усе!» не є його девізом. Що змушує цю людину створювати арт-простір, прискіпливо розкладати на атоми біографію та перспективу кандидатів у директори «Мистецького Арсеналу» і оживлювати сцену не лише рухом, а й звуком…

Віта ШНАЙДЕР, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

– Розмова з Богданом Струтинським пролетіла як мить, проте як багато вражень! Гість розповів багато цікавого про реалії культурного життя  в Україні, підняв болюче питання про недосконале законодавство, що не дає можливості дихнути культурі на повні груди, поділився планами про мистецькі задумки та проекти, що будуть втілені в життя силою ентузіастів. Такі люди, як Богдан Дмитрович, надихають творити нове і цікаве.

Нагадаємо, що цьогорічна Літня школа журналістики «Дня» відбувається за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні.