«Я – «біла» ворона!»

14 липня Національний театр імені Івана Франка закриє свій 99-й сезон виставою-визитівкою — «Кайдашева сім’я», яку актори зіграють вже 255 раз (!), а головну роль свекрухи Кайдашихи виконає Наталія Сумська. Ця постановка п’єси українського класика І.Нечуя-Левицького, де кожен образ — «смачний і колоритний», прикрашає афішу з 2007 року (і від дня прем’єри, і до нині відбувається з аншлагами, а квитки глядачі розкупають за кілька місяців!), її з успіхом представляли на численних міжнародних фестивалях і форумах.

У творчому доробку Наталії В’ячеславівни сотні різних ролей, створених у театрі та кінематографі. Ця акторка активно поєднує творчість і громадянську позицію. Плідно багато років працює в головному театрі країни — Національному театрі ім. І. Франка, антрепризі компанії «Бенюк — Хостікоєв», знімається в серіалах і кіно, бере активну участь у теле- і радіопрограмах.

Сумська фактично виросла за лаштунками Львівського, а потім Запорізького драмтеатрів, вона разом із сестрою Ольгою продовжила акторську династію батьків (В’ячеслава Сумського та Ганни Опанасенко), а нині вже їхні діти грають на сцені та знімаються у кіно. Разом із чоловіком, відомим актором і режисером Анатолієм Хостікоєвим, роблять цікаві творчі постановки (суперпопулярні вистави «Моя професія — синьйор з вищого світу», «Біла ворона», «Про мишей і людей», «Задунаєць за порогом», «Люкс для іноземців» та інші, народилися в театральній компанії «Бенюк — Хостікоєв»). Як вдається уживатися в одній родині творчим особистостям? Про внутрішню свободу й цілісність людини відверто розповідала актриса...

— Усі свої ролі люблю, бо це немов мої «діти», — зізнається Наталія В’ячеславівна. — Інколи відчувала, що я — «біла ворона»... На сцені потрібно бути щирою, долати умовності і тоді глядач тобі повірить. Те, що наша вся наша родина — актори, на мою думку, тільки плюс, бо ми займаємося улюбленою справою і саме близькі люди можуть підказати або підтримати в скрутну хвилину...

У Театрі ім. І. Франка Наталія Сумська працює з 1977 року і практично кожна її роль викликає цікавість глядачів і критиків. Серед резонансних вистав останніх років — «Ліс» (Гурмижська), «Грек Зорба» (Гортензія), «Живий труп» (Протасова і Кареніна), «Незрівнянна» (Флоренс), «Коріолан» (Волумнія) та ін.

Це була щира розмова й про виступи перед пораненими бійцями ООС у шпиталях. Про те, що ми не повинні втрачати пам’ять і ставати манкуртами. Як відстоювати свої принципи під час гібридної війни, зокрема в інформаційному та культурному просторі? А ще про те, як народжувались знакові ролі, про партнерів на сцені та знімальних майданчиках. Згадували ми й про легендарного актора Богдана Сильвестровича Ступку (22 липня виповниться 7 років, як митець пішов у Вічність)...

— Ми разом зі Ступкою грали лише один раз, коли я тільки розпочинала свої акторські університети на франківській сцені — у виставі «Павлінка», — згадує Н. Сумська. — Богдан Сильвестрович грав пана Буковського, а я білоруску Павлинку (це роль на зразок нашої «Наталки Полтавки»). Партнером Ступка — був класним! Він був, як батько для багатьох акторів. Знаєте, коли помер мій тато, ловила себе на думці, що часом хотілося кинутися до Богдана Сильвестровича в обійми, бо він був із покоління моїх батьків... Хочу відзначити, що колегіальність і побратимство були рисами, притаманними Ступці і не важливо грав він головну чи епізодичну роль — на сцені він віддавався на всі 100%! Із роками став великим майстром. Він створив у театрі та на кіноекрані дуже знакові ролі, багато з яких увійшли до «золотого фонду». Ступка своїм мистецтвом збагатив український театр і кінематограф. Він ніколи не сидів склавши руки, налагоджував зв’язки з партнерами з різних країн і багато в чому саме завдяки його імені Театр ім. І. Франка знають у світі!

До речі, Наталія В’ячеславівна читач «Дня» майже з перших номерів. Має улюблених авторів і підкреслює, що проукраїнська направленість газети їй дуже подобається. Головне, що «День» не лише інформує про найважливіші події, а й заставляє думати та аналізувати... Актриса каже, що останні роки частіше ознайомлюється зі статтями в інтернет-версії, а ще зізналася, що коли не на гастролях, то старається не пропускати фотовиставки, бо світлини — один із потужних козирів газети. Однією із знакових вважає книжку «Сила м’якого знака» (з серії «Бібліотеки «Дня»). Сумська зазначає, що зустріч із «літньошколярами» порадувала тим, що росте талановита молода зміна журналістів, а ця розмова додала чудових емоцій від спілкування... 

ВРАЖЕННЯ

Василь СЕМЕНЧЕНКО, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя:

— «Хтось має цього плуга тягти в театрі», — цитую Наталю Сумську, ця фраза неймовірно зачепила мене. Щира та відверта розмова з відомою актрисою змусила задуматися над деякими запитаннями сьогодення, які іноді непомітні за нагромадженням нагальних проблем. Я дуже вдячний пані Наталії, і ЛШЖ «Дня»-2019 за цю цікаву зустріч.

Ольга ВАЛЬКЕВИЧ, Національний університет «Києво-Могилянська академія»:

— Особистість, що вражає своєю енергією. Наталя Сумська щиро розповідала про роботу над своїми ролями, про те, як відчувати персонажа і грати так, щоб після кожної вистави був ажіотаж у публіки: «Не покривлю душею, коли скажу, що не можу надати першість якійсь ролі. Я люблю і Флоренс, і Кайдашиху, і Гортензію, і ще багато своїх ролей. Люблю й ту нову роль, яка тільки починає народжуватись і ми з режисером її тільки обговорюємо». Напевно в цьому її секрет успіху — щиро любити те, чим займаєшся.

Олександр ШАРIПОВ, Запорізький національний університет:

— Зустріч з акторкою Наталією Сумською минула як на одній хвилі та на дуже позитивній ноті. Цікаво почути про її роботу в Театрі ім.І. Франка. Але ми поговорили і про бійців ООС. Фраза «Коли я дивлюся в очі військовим — я дивлюся в очі Богу!» мене просто вразила. Я дуже радий, що в Україні є такі професійні та патріотичні актори.

Аліса ПОЛIЩУК, Київський національний університет імені Тараса Шевченка:

— «Актори мають бути патріотами в житті, бо хто ж, як не вони, можуть донести свої погляди до народу», — каже видатна акторка Наталя Сумська, що недаремно вона є дуже популярною та впізнаваною. Щира позиція, яскраві емоції та думки — те, що не може не зачепити.

Єлизавета ВОРОБЙОВА, випускниця 9 класу київської спеціалізованої школи № 118 «Всесвіт»:

— Наталія Сумська — геніальна акторка, велика честь познайомитись із такою особистістю! Я неймовірно рада цій зустрічі і ніколи її не забуду. Сподіваюсь, вона не остання!