«Безсмертні звуки кольору — з глибини душі...»
Під такою назвою в Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилась виставка графіка та аквареліста Наталі Ярмольчук. Її творчість — своєрідний мистецький літопис нашого міста. У більшості пейзажів художниці постають рідні Чернівці, з затишними куточками, старими будинками, двориками, вуличками у різні пори року. Цьогоріч їй виповнилося б 50..., але вже 16 років її немає серед нас. За цей час виросла Наталчина донечка Вероніка. Вона обрала нелегку художницьку стезю батьків (батько — Валерій Гнатюк також художник). Закінчила Кам’янець-Подільський інституту, де здобула фах художника-реставратора, пробує себе в пастелі й акварелі. — Моє перше знайомство з її акварелями відбулося під склепінням собору Святого Духа, — розповіла Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець. — Там 1989 р. у недіючому на той час соборі був розміщений музей. Наталя — випускниця Вижницького училища декоративно-прикладного мистецтва принесла кілька акварелей на показ. Частина аркушів привернула увагу...
В травні 1992 р. в Чернівецькому обласному художньому музеї відкрилася її персональна виставка. То була весна Наталиної творчості. З 1989-го її акварелі експонувалися на республіканських виставках. У Чернівцях та у Львові відбулося кілька персональних виставок. Працювала Ярмольчук і в галузі станкової та книжкової графіки. Вона автор чернівецьких краєвидів, мініатюр, ілюстрацій, листівок і поетичних творів. Її графічні мініатюри прикрашали шпальти часопису «Буковина» і послужили дивовижною ілюстрацією до поетичних книг Т. Севернюк «Заметіль забуття» та «Йорданська ніч». Окрім картин, Наталя Ярмольчук писала також вірші, вела щоденник. У неї були власні публікації в газеті «Буковина» та як художник і як поетеса вона публікувалася в «Буковинському журналі»...Її передчасна загибель була трагічною.
Нині Наталя Ярмольчук повертається до нас через свої картини, репродукції яких на власні кошти видавав «невідомий» поціновувач її таланту. Тривалий час мало хто із чернівчан здогадувався: хто саме дбає про безцінний спадок талановитої художницю та пам’ять про неї. Ним виявився колишній міліціонер, друг і шанувальник її творчості — Ігор Вдовін. Аби випустити серію настінних альбомів, календарів, листівок-мініатюр, на яких зображено її картини, виїхав на заробітки за кордон. Сьогодні роботи художниці зберігаються в обласному художньому музеї, приватних колекціях в Україні, Франції, Німеччині, США, Ізраїлю. Нинішня виставка — данина пам’яті талановитій майстрині. В експозиції представлено 50 творів з приватної колекції, виконаних у техніці акварелі, пастелі та олійного живопису, в жанрах пейзажу, натюрморту, портрету. Експозиція триватиме до 3 березня, повідомляє Марія ВИШНЕВСЬКА, Чернівці.
