«Брати Ч»

У глушині, серед природи, яка стрекоче, дзижчить та шурхотить (у фамільному маєтку Толстих у Никольському-В’яземському, Тульська область, Росія — філії музею в Ясній Поляні), вже місяць живе знімальна група фільму «Брати Ч» на чолі з режисером-дебютантом Михайлом Угаровим.

Кілька років тому Олена Греміна написала для Чеховського фестивалю п’єсу про молодість Антона Павловича «Брати Ч», яку було успішно втілено на сцені Олександром Галібіним. Пізніше з драматургом зв’язалися продюсери, які запропонували переробити п’єсу на сценарій і зняти кіно, повідомляють izvestia.ru. За її словами, текст сценарію спеціально написаний таким чином, що людина, яка нічого не знає про Чехова, дізнається про нього все, а знавці порадіють цікавим деталям з життя письменницької родини.

— Ще 20 років тому я прочитала все зібрання творів Чехова — записники, нариси, листування, спогади, і після цього він якось увійшов до мого життя. Вже тоді у мене виникла думка, що його юність повита таємницею. У нього були дуже талановиті брати, але один став Антоном Чеховим, а інші залишилися братами Чеховими, «Братами Ч».

— Нам не хочеться, щоб у фільмі були просто мальовничі плани природи, а хочеться, щоб природа стала учасником історії. Ми ловимо вітер, нескінченні хмари мошок, комарів, які заважають жити акторам, — змахує рукою оператор. — Репелентами ми їх, до речі, не бризкаємо, щоб рухи були природні, щоб вони боролися з мошкарою й комарами.

Фільм «Брати Ч» — дебют засновника Театру.doc і драматурга Михайла Угарова в повному метрі. Зараз він сильно накульгує — за 10 днів до початку зйомок режисер зламав ногу, проте хвороба не заважає Михайлу Угарову працювати майже цілу добу.

Над питанням, ким для нього є загадковий Антон Ч*, Угаров думає недовго.

— Всі дадуть однакову відповідь: «Чехов — це я». Чехов — це я, коли мені було 25 років, коли я працював завлітом театру і писав якісь свої твори. У них ніхто не вірив, всі говорили, що я графоман. Мене ця ситуація хвилює. Антон Чехов у 25 років — ніхто, він не знає, що він великий російський письменник, і якби йому це сказали, він би засміявся на все горло, бо це смішно. А виявилося — правда.

Юного Чехова грає Єгор Корешков, актор Театру Націй. Він говорить, що за місяць у Никольському-В’яземському темп його життя повністю змінився.

— Природа дуже сильно впливає. У місті у тебе завжди дуже багато різних справ, і тільки-но з’являється вільний час, ти поспішаєш зробити щось іще, піти з кимось зустрітися, обговорити щось, пройти кастинги. А тут, коли з’являється вільний час, ти можеш легко сісти, подумати про що завгодно або не думати взагалі ні про що, — розмірковує Єгор Корешков.

Роль Чехова цілком може виявитися зоряною для актора-початківця, враховуючи висококласну команду і трепетність, з якою Єгор ставиться до своєї ролі.

— Вранці я встаю, читаю кілька чеховских оповідань, потім перечитую сценарій, плаваю в річці, «надіваю» Чехова — і ось, готово! — картина, яку малює актор, дуже схожа на пастораль, проте віриться в цю ідеальну творчу життєдіяльність охоче. Всього в кілометрі від садиби стоїть гігантський дуб, дивлячись на який Андрій Болконський усвідомив, що його «життя не скінчене», — таким декораціям просто не можна не відповідати.

Цікаво, що, існуючи у світі Антона Павловича впродовж місяця, знімальна група на чолі з режисером не змогла розгадати таємницю великого російського письменника!

— Чехов — найбільш закрита фігура в російській літературі, — говорить Михайло Угаров. — Ми одного разу сиділи, вправлялися і намагалися уявити собі руки Антона Павловича — і не змогли. Можна уявити собі руки Толстого, Горького, Блока.... Однак ця людина наче постійно вислизає від тебе.

У якийсь момент знімальна група припинила битися над загадкою Антона Павловича Чехова і вирішила залишити цю роботу глядачеві. Можливо, і на краще: під час фільму кожен буде вимушений знайти власне пояснення історії молодшого брата, який став старшим братом для своїх старших братів.