Дзеркало книжкових тенденцій

У номінації «Поезія» кращою книжкою навзали «Метрофобію» Мирослава Лаюка («Видавництво Старого Лева»). У «короткий список» вийшли також книжки постійних авторок «Дня» - «Verde» Юлії Стахівської (видавництво «Смолоскип») й «Абрикоси Донбасу» Любові Якимчук («Видавництво Старого Лева»). А ще – «Життя Марії» Сергія Жадана (видавництво «Meridian Czernowitz») та «Вертеп на Куренівці» Вано Крюґера («Смолоскип»). У журі цієї номінації були поети Катерина Калитко, Остап Сливинський і критик Євген Стасіневич.

У прозовій номінації переміг двотомник «2014» Владислава Івченка (видавництво «Темпора»). У фіналі, крім нього, опинилися «Червоні на чорному сліди» Ірини Цілик (видавництво «Комора»), «Аптекар» Юрія Винничука (видавництво «Фоліо»), «Укри» Богдана Жолдака (видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), «Дім у Бейтінґ Голлов» («Видавництво Старого Лева»). Визначалися в цій номінації троє членів журі, літературознавців і критиків: Ростислав Семків, Андрій Дрозда, Тетяна Трофименко.

«Поезія і проза для дітей». Тут премію отримала книжка Романи Романишин і Андрія Лесіва «Війна, що змінила Рондо» («Видавництво Старого Лева»). Інші претенденти-фіналісти – «Як зрозуміти козу» Тараса і Мар’яни Прохаськів («Видавництво Старого Лева»), «Порох із драконових кісток» Володимира Арєнєва («Києво-Могилянська Академія»), «Марта з вулиці Святого Миколая» Дзвінки Матіяш («Видавництво Старого Лева»), «Таке цікаве життя» Ірини Цілик («Видавництво Старого Лева»). Судили в дитячій номінації бібліотекарка Саломе Енгибарян, перекладач Володимир Чернишенко, письменниця і критик Валентина Вздульська.

А в номінації «Літературознавство й есеїстика» головну відзнаку дістала Олена Галета за дослдіження «Від антології до онтології» (видавцнивто «Смолоскип»). У «короткому списку» опинилися ще такі книжки: «Далекі близькі» Володимира Єрмоленка («Видавництво Старого Лева»), «Майдан Тахрір» Наталі Гуменюк («Політична Критика»), «Більше / Менше» Олександра Бойченка (видавництво «Книги-ХХІ»), «Чорна лихоманка: нелегальний видобуток вугілля на Донбасі» (видавництво «Темпора»). У журі були літературознавці й критики Роксоляна Свято, Анастасія Левкова, Ярина Цимбал.

І нарешті антипремію за «невиправдані очікування» під назвою «Золота булька» присудили Олександру Михеду за книжку «Астра» («Видавництво Анетти Антоненко»).

Вибір журі, ясна річ, традиційно викликав як схвальні, так і негативні відгуки. Комусь не сподобалася його несинхронність із експертним голосуванням авторів «ЛітАкцену», яке й визначає «короткі списки». Інших обурили досить гострі відгуки членів журі на розглянуті ними книжки (можливо, навмисно гострі?). Були також щорічні пропозиції скасувати «Золоту бульку» як номінацію негативну, образливу для чутливої творчої натури, а при цьому раціонально маловмотивовану. Втім, якщо відкинути суперечливу антипремію (суб’єктивне, звісно, враження, але вона, здається, з часом привертає все менше уваги), то список переможців не виглядає позбавленим сенсу, а «короткі списки» фіналістів і взагалі видаються дуже навіть репрезентативними. У поетичній номінації, до прикладу, бачимо і підкреслених естетів (Лаюк, Стахівська, Крюґер), і експериментально-суґґестивні речі (Якимчук), і класично-культову силаботоніку, до якої вдається останнім часом Жадан. Є тут як вірші соціально, політично заангажовані (без чого сьогоднішню українську поезію годі уявити), так і універсальнішого характеру. Так само й у прозі, де поряд зі справжньою епопеєю, ледь приперченою абсурдом (Івченко), є й емоційно напружені натуралістичні оповідання (Цілик), і медитативні новели (Махно), й історично-пригодницький роман із чималим інтертекстом і мовним орнаментом (Винничук), і фантасмагорійний «екшен» (Жолдак). Все це свідчить про добре відображення різних тенденцій. Що однозначно «в плюс» як для премії, так і для літератури, котрій мало що личить більше від різноманітності.

На відзначені журі «ЛітАкценту року» книжки, очевидно, варто звернути увагу. Але варто й не забувати, що жодна премія не може бути повністю об’єктивною і не є вироком. Читайте попри будь-які відзнаки й авторитети!

Інтерв’ю з Оленою Галетою читайте в наступних випусках газети.