Класичне музичне «панібратство»

З року в рік від фестивалю чекають приємних відкриттів, і треба сказати, що цього року публіка не помилилася у своїх сподіваннях. Одним із головних відкриттів фестивалю можна назвати болгарський фортепіанний дует — Агліка Генова та Любен Димитров. Цих виконавців вирізняє висока культура ансамблевої гри, душевна зіграність. Недаремно Володимир Крайнєв назвав цей дует найкращим у світі на сьогоднішній день. Його слова підтверджує той факт, що Агліка Генова та Любен Димитров вибороли головні призи практично на всіх конкурсах фортепіанних дуетів, які відбуваються у світі.

Думаю, багато хто зі мною погодиться, що однією з найяскравіших постатей фестивалю був Ігор Четуєв — піаніст, у якому сконцентрувалися глибина, воля, в той же час його грі властиві тонкий гумор, іронія, що інколи межує із сарказмом. Усе це він блискуче передав у концерті Шостаковича, який виконувався в суботу разом з оркестром Національної філармонії. Того дня за роялем сидів справжній творець, «поет», як висловився сам Володимир Крайнєв.

За словами Володимира Крайнєва, на заключний концерт він хотів запросити Олену Образцову та Зураба Соткілаву — музикантів, з якими маестро 1970 року став лауреатом Конкурсу імені Петра Чайковського. Концерт планувалося назвати «Тридцять років опісля». Дуже шкода, що через напружений гастрольний графік цих співаків бажанням маестро не судилося збутися цього року. Однак, гадаю, що якщо великі музиканти зберуться на крайнєвських вечорах наступного року, то навряд чи слухачам доведеться ремствувати у зв’язку з тим, що їхня зустріч не приурочена до чергового ювілею. До того ж «Тридцять один рік опісля» — назва куди оригінальніша.