Коли картини... дихають і рухаються

Оп-арт, експерименти Кraftwerk та навіть філософ Анрі Бергсон, — ось лише мала частина асоціацій, які викликає цей міждисциплінарний проект.Чи не найвпливовішою філософією ХХ ст. став інтуїтивізм А. Бергсона. У знаменитій «Творчої еволюції» він описав життя як «потік», життєвий порив (фр. Elan vital). Осягнути який можна тільки за допомогою інтуїції, а не раціонально. Мета «життєвого пориву» — творчість. А бути творцем, кріейтором, отже, вінцем еволюції, може тільки людина. Бо тільки люди наділені свідомістю, здатні на усвідомлену творчість. «Життєвий порив складається, по суті, з потреби у творчості», — писав Анрі Бергсон ( «Творча еволюція»).

Зовсім не важливо, чи мала Анна Миронова на увазі elan vital, коли в колаборації з групою SYNXRON (композитором Сергієм Synthkey, медіа-художниками Юрою Мироном і Таєю Кабаєвою) і куртором Дариною Момот працювала над мультижанровим проектом «За течією», який поєднує нефігуративний живопис і гігантську аудіовізуальну інсталяцію. Проект цей — просто ідеальна ілюстрація до Бергсона. Щоправда, французькому філософу довелося би освоїти ще й «театр тіней», вивчити оп-арт і навіть творчість легендарних Кraftwerk.

Експозицію відкриває зал з масштабними чорно-білими полотнами. Ну дуже дивні, неможливі зображення! Простір на них спучується, здиблюється, здіймається, пульсує, згортається у сувої. І тільки підійшовши впритул до тієї чи іншої роботи, розумієш, що 3D-ефект досягнутий завдяки ретельному штрихуванню грифельними олівцями. Такою, наприклад, одна з найновіших робіт Анни: триптих із хмарним небом. Чи, може, це луг, обгорнутий у густий туман? Картини... дихають і рухаються, «картинка» всередині рами, здається, змінюється щосекунди. Та й кольори монохромних зображень, якщо дивитися під різними кутами, немов варіюють від сірого — до синього і навіть рожевого, сходу сонця.

Залишок немаленького простору ЦСМ зайнятий гігантськими «безсюжетними» «витинанками» Миронової. На них — у темряві — транслюється відео. Завдяки підсвічуванню, картини, включаючи цикл «Стовбур», не просто отримали обсяг. А немов проросли навіть не в третій — у 4-й вимір. Вони «тривають», скажімо словами Анрі Бергсона. А глядачів захльостує потік — образів, асоціацій, емоцій.

«За течією» не персональна виставка, а результат спільної роботи цілої команди, — наголошує художниця. — Музику, спеціально для проекту і під враженням від творчості Анни, написали електронники SYNXRON. Під час відкриття вони влаштували перформанс.

Уперше пані Миронова отримала у своє розпорядження великий (а не лишень кілька метрів стіни у, скажімо, «Мистецькому Арсеналі») експозиційний майданчик і максимально використала його можливості.