Коротко / Культура
До Луцька прибуде міжнародний кінофестиваль
Лучани першими в Україні зможуть побачити найгучнішу польську прем’єру минулого року, лідера касових зборів Польщі — фільм «Дівочі обітниці». А також будуть другими після киян, побачивши прем’єру нової стрічки відомого українського кінорежисера Михайла Іллєнка «Той, хто пройшов крізь вогонь». Це, як кажуть його творці, український блокбастер, створений на основі унікальної біографії українського селянина Івана Даценка. Усе це стане можливим завдяки польсько-українському мандрівному кінофестивалю «Бо!», який розпочнеться в обласному центрі Волині у п’ятницю. Цей фестиваль польський кінорежисер Анджей Кемпінський бачить саме у Луцьку, бо це місто й на кордоні двох держав, і має спільну польсько-українську історію. Суть мандрівного кіно, на його думку, у тому, щоб в Україні показати польські фільми, а в Польщі — українські. Деякі польські фільми можна буде переглянути мовою оригіналу, а також поспілкуватися з учасниками знімальних груп фільмів. До Луцька польські кіномитці привезли прем’єри «Ератум» Марека Лехкі, «Операція «Дунай» Яцека Гломба, «Купити зараз» Петра Матвейчика та інші. Більшість із привезених фільмів знято у 2009 — 2010 роки. Також у рамках міжнародного кінофестивалю демонструватимуться фотовиставки польських і українських митців, колеги з-за Бугу відвідають і народну самодіяльну кіностудію «Волинь», повідомляє Наталія МАЛІМОН, «День», Луцьк.
У Львові вшановуватимуть Крушельницьку
Урочистості відбуватимуться у 139-й день народження оперної діви, чиє неперевершене сопрано полонило Італію, країни Європи та Південної Америки і співати з якою на одній сцені вважали за честь всесвітньо відомі: Енріко Карузо, Тітта Руффо та Федір Шаляпін. 23 вересня шанувальників творчості Соломії Амвросіївни запрошують у Музично-меморіальний музей Крушельницької, де буде презентовано виставку «Скарби Соломіїного дому», представлять матеріали, які поповнили музейну колекцію впродовж останнього року. Серед них — два рукописи Соломії Крушельницької. Перший — лист до матері, а унікальність його в тому, що до сьогодні були відомі листи Крушельницької лише до батька. Другий — заява Соломії Амвросіївни від 12 серпня 1941 р. до Міської управи Львова з проханням денаціоналізувати будинок на вул. Крашевського, 23, який вона придбала 1903 року. Цей документ шанувальники творчості співачки, громадяни Польщі Кшиштоф Вільман і В’ячеслав Гусарський, викупили з приватної збірки львівського колекціонера спеціально для Музею Крушельницької. На виставці також можна ознайомитися з архівними платівками, що поповнили збірку дискографії, новими музикознавчими виданнями і роботами видатного львівського художника Зеновія Кецала. А ще у рамках святкування річниці від дня народження Соломії Крушельницької відбудеться концерт та пригостять гостей тортом за рецептом легендарної співачки, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.
Дж. Франко екранізує роман «Дитя Бога»
Популярний актор Джеймс Франко працюватиме як режисер над екранізацією роману американського письменника Кормака Маккарті «Дитя Бога», повідомляє lenta.ru, посилаючись на Empire. Книгу було опубліковано 1973 року. Події роману розгортаються в штаті Теннессі. Герой роману — людина на ім’я Лестер Баллард. Він вирішує дистанціюватися від суспільства й оселяється в печері в горах. У книзі Маккарті порушує такі теми, як сексуальні збочення (Баллард є некрофілом), расизм і насильство. Франко раніше вже намагався екранізувати один із романів Маккарті. Минулого разу Джеймс брався за книгу 1985 р. «Кривавий меридіан». Продюсером цього проекту був Скотт Рудін («Сонна лощина», «Соціальна мережа», «Залізна хватка»). Франко навіть зняв 20 хвилин матеріалу, проте потім роботу над картиною було призупинено.
Кормак Маккарті є володарем низки престижних відзнак. Зокрема, він отримав Пулітцерівську премію за роман «Дорога», опублікований 2006-го. 2009 року ця книга була екранізована режисером Джоном Хіллкоутом. Крім того, 2007-го брати Коени зняли стрічку «Старим тут не місце», що також ґрунтується на творі Маккарті.
Випуск газети №:
№170, (2011)Рубрика
Культура