Коротко / КУЛЬТУРА

Друга спроба Алека Болдуїна

Відомий американський кіноактор виконає одну з ролей у наступній картині режисера Вуді Аллена, повідомляється на сайті Deadline. Понад 20 років тому актор вже співпрацював із Алленом. 1990 року в прокат вийшов фільм «Аліса», в якому був задіяний Болдуїн. Свій новий фільм Аллен має намір знімати в Римі. Інформації щодо проекту на сьогодні мало, проте передбачається, що на головну роль режисер може запросити Джесі Айзенберга — актора, відомого з фільмів «Соціальна мережа» і «Ласкаво просимо в Зомбіленд». Lenta.ru нагадує, що остання режисерська робота Аллена «Північ у Парижі» ще не вийшла в прокат. Прем’єра фільму, в якому знялися Рейчел Макадамс, Маріон Котійяр, Майкл Шин, Едріан Броуді та Карла Бруні, відбудеться в травні на Каннському кінофестивалі.

«Барви весни»

Так називається персональна виставка Андрія Полозова, яка проходить в Українському фонді культури. Молодий львівський митець починав як рекламний дизайнер, а нинішню експозицію складають його малярські роботи та вітражі. Найтрадиційніший мотив — квіти стає в Полозова не так сюжетом, як приводом для незвичайної серії, надзвичайно цілісної за задумом і виконанням. Картини досить великі, і квіти на них подано максимально крупно (навіть якщо в природі вони вельми мініатюрні). Тло практично нейтральне, фарби — щільні, глухуваті і, в той же час, насичені, так що все в цілому справляє враження певної наразі прихованої, але величезної і мало не лякаючої сили. Так змальовано маки, іриси, ромашки, навіть ніжні братки. Втім, назви, які митець дає своїм роботам, — це не назви квітів, а поетичні рядки («Навколо пристрасть вогнена», «Кохання цвіт з’явився навкруги», «Таємні миті спілкування») або ж певний емоційний стан («Оксамитові барви весни», «Велична розкіш», «Гармонія вишуканості»). Вітражі Андрія Полозова створено в техніці Тіффані. Це може бути як елегантна стилізація, яка нагадує про модерн («Соняшники», «Іриси»), так і цікавий авторський експеримент («Автопортрет»), повідомляє Оксана ЛАМОНОВА.

«Welcome to Ukraine, або Подорож у кохання»

Так називається прем’єра романтичного мюзиклу, яка відбулася в Національному київському театрі оперети.Режисер-постановник Богдан Струтинський звернутися до витоків України і в той же час спробував зробити виставу сучасною і цікавою для молоді. Розмах задуму свідчить про те, що режисер повільно рухається до своєї мрії — створення спеціального театру для постановок мюзиклів, де і сцена, і глядацький зал можуть трансформуватися, залежно від задуму постановника. «Романтичний мюзикл» — украй скромне жанрове визначення нової прем’єри. «Welcome to Ukraine» викликає алюзію з «Музичним театром Сонця», який 2005 року було відкрито в Москві Ольгою Федотовою. Б. Струтинський також прагне не до синтезу, а, швидше, до синкретизму — нерозривної єдності всіх видів і жанрів, з якої починалася історія мистецтва. У виставі поєднується, здавалося б, непоєднуване: ідея пір року через призму древніх народних обрядів і знайомство молодих людей через інтернет; музика класиків XX століття і естрадні пісні; поєднання в костюмах (художники-постановники П. Межировський, С. Павліченко) сучасного крою і геометричного зображення рослинного орнаменту, українського вертепу і «рваних» джинсів. У хореографії також присутній стильовий мікс: елементи народних танців і сучасна пластична мова. Балетмейстером-постановником виступив Вадим Прокопенко. «Welcome to Ukraine» — друга після «Танго життя» постановка, де активно використовуються можливості мультипроектора. Глядач спостерігає дві паралельні дії: на сцені і на екрані, де експонуються види Києва з фресками древньої Софії, а також Парижа, звідки прилетіла головна героїня Галини Грегорчак — напрочуд зворушлива, тонка, з приголомшливою культурою вокалу. Невід’ємна риса постановок Струтинського — прагнення до світла, чистоти і бажання дивувати публіку. Чого вартують двоє малюків (хлопчик і дівчинка), що «вилупилися» з великої писанки; або два номера-перкуссії: гра на справжніх косах і всіляких «шумових» інструментах — ложках, чарках, тазках, терках, веретені... У виставі навіть артисти хору перестали бути співаючими статистами. Вони грають, танцюють і навіть виконують хореографічні трюки. Адже актор для Богдана Струтинсокго, як і для Єжи Гротовського, у якого він стажувався в Польщі, це «пульсуюча істота». Можливо, «Welcome to Ukraine» стане візитною карткою для Євро-2012. Адже ця вистава — блискуча презентація нашої країни, повідомляє Яна ІВАНИЦЬКА.