Коротко / КУЛЬТУРА

«Країна диваків»

Повернутися в світ дитинства, поглянути на нього очима мрійника і фантазера пропонує киянам і гостям нашої столиці галерея «Грифон» разом зі скульпторкою Аллою Човган. Свою першу персональну виставку молода київська скульпторка назвала «Країна диваків». Експозицію склали комічні персонажі з дивовижної казкової країни, і кожен експонат авторка забезпечила забавною характеристикою, приправивши її неабиякою часткою гумору, тонкої іронії і невгамовної фантазії. Веселий равлик у смішному капелюсі та Летунчик із дзвіночком на потилиці — це «Шалені гонки» хвальків і пустунів. Кумедний чоловічок під парасолькою з дірявого аркуша не хто інший як «Той, що в лісі живе». А ось власною персоною і «Хоша-Мокроша» — улюбленець веселки, дощику, хмаринок і калюж. Чим голосніше звучить його дзвіночок, тим частіше капає дощик у розмореною літньою спекою казковій країні. Просто неможливо пройти мимо життєрадісного, веселого і неймовірно балакучого «Галасливого Дивоока». Як розповіла «Дню» Алла Човган, натхнення вона черпає з різних життєвих ситуацій: «Наприклад, подивишся телевізор, і виникає образ Глухого Імператора, що крокує країною з виглядом глибокої зосередженості та неймовірної зайнятості, або, наприклад, Головного Надувальника, який обіцяє виконати всі наші бажання. Важливо встигнути зловити мильну кульку, обережно донести її до будинку і не забути при цьому загадати бажання — тоді воно неодмінно здійсниться». І якщо комусь із мешканців Країни диваків досі це не вдалося — не біда, адже завтра буде новий день, нові кульки, нові надії, і тоді неодмінно пощастить саме тобі... Головне — вміти дивитися на життя зі сторони, і Країна диваків Алли Човган дає нам таку можливість, повідомляє Світлана ГОЛОВКО, «День».

«Тихий Дон» — без цензури

Відомий роман Михайла Шолохова вперше буде видано в авторському варіанті — тобто за рукописом, без редакторської та цензурної правки. Книгу друкує харківське видавництво «Глобус». Це буде однотомне видання — наклад тисячу примірників. «Тихий Дон» без купюр побачить світ не пізніше 9 квітня (до дня народження колишнього амбасадора РФ в Україні Віктора Черномирдіна, який допоміг, аби рукописи першого і другого тому шолоховського роману були знайдені та викуплені). Друкарський верстат вимкнув гість із Росії — Андрій Черномирдін, голова Міжнародного шолоховського товариства (раніше цю посаду обіймав його батько — Віктор Степанович, а після смерті політика його справу продовжив молодший син), повідомляє lenta.ru. Текст до друку готували письменник Олександр Стручков і старша дочка Шолохова. Як повідомив журналістам представник харківського відділення Спілки письменників РФ Леонід Мачулін, у новому виданні буде відновлено декілька тисяч шолоховських слів, а також цілий розділ, присвячений повстанню в станиці Вешенській. «Тихий Дон» розпочали видавати 1927 року, і тоді ж з’явилися перші чутки про те, що автором роману-епопеї є зовсім не та людина, ім’ям якої було підписано публікації — Михайло Шолохов (на момент публікації перших розділів йому було лише 22 роки). З’явилася версія про те, що Шолохов присвоїв рукопис розстріляного білого офіцера. Впродовж багатьох десятиріч питання про авторство було центральним для зарубіжного, а потім і російського шолохознавства. Противники атрибуції роману Шолохову (серед яких був і, наприклад, Олександр Солженіцин) висували безліч кандидатур на «посаду» справжнього автора «Тихого Дону». Рукописи перших двох книг роману довгий час вважалися загубленими, і їх було виявлено лише 1999 року, через 15 років після смерті письменника; графологічна експертиза підтвердила, що текст написано рукою Шолохова. 2006 року рукописи було видано; викладені в інтернет. Прибічники традиційної версії про авторство «Тихого Дону» заявили, що виявлення рукописів ставить крапку в питанні про атрибуцію тексту. Проте їхні противники, також проаналізувавши рукописи, знайшли й аргументи на користь своєї версії: на їхню думку, текст міг бути переписаний Шолоховим спеціально задля того, щоб надати докази свого авторства.

Прикарпатські візерунки

У Національній бібліотеці України ім. Вернадського відкрилася персональна виставка живопису Михайла Яремківа «Звуки квітів» і презентація довідника, присвяченого творчості художників Прикарпаття «Силуети рідного міста: на перетині історії та культури» (автор-упорядник М. Яремків, Тернопіль, 2011). Митець працює в жанрах натюрморту, пейзажу і жанрової композиції. Яремків — колорист, майстер, який не лише бездоганно володіє кольором, але й постійно розвиває кольорове бачення і світосприймання. Важливими у творчому зростанні художника є роботи: «Троянди», «Гармонія», «Недосяжне марево», «Втіха», «Хвилі трав», «ЗЧява», «Краса кохання», «Сріблясті птахи», «Солодкі плоди». Найбільше Яремків любить малювати квіти, створює яскраві, гармонійні, емоційно насичені образи. Майстер працює в техніці олійного живопису, застосовуючи популярний сьогодні прийом імпасто, творячи а ля прима, на одному подиху. Вдало залучаючи флористичні елементи, Михайло Яремків створює художні твори великого звучання. У його душі постійно звучить музика квітів. Митець доносить до нас голос природи, її красу, біль, надії й мудрість. Величезну насолоду дістає митець від процесу пізнання і творення. Палітра кольорів сповнена багатством звуків, емоцій. Створені ним поетичні квіткові образи хвилюють своєю оманливою простотою та загадковістю. Мовою квітів художнику вдається передавати радість, любов, доброту, віру, світло, передчуття, тривогу за день завтрашній, пристрасть і надії. Михайло Миколайович є автором словника-довідника образотворчих термінів «Мистецтво: види, жанри» (Тернопіль, 2006), навчального посібника «Композиція: творчі основи зображення» (Тернопіль, 2005; 2-ге вид. — 2009), автор численних статей про художників Прикарпаття. Роботи Михайла Яремківа зберігаються у приватних колекціях України, Австрії, Німеччини, Польщі, США та інших країн, повідомляє Тетяна ДОБКО.