Коротко / КУЛЬТУРА

«Драйв-вечірка»

Режисер із українським корінням, європейською популярністю і репутацією естетичного екстреміста Андрій Жолдак покаже свою нову роботу в театрі «Школа сучасної п’єси». «Москва. Психо» — алюзія з назвою фільму Альфреда Хічкока не випадкова: у виставі є не лише прямі цитати з найпопулярнішого хіта, створеного королем жахів у 50-ті роки, але й посилання на нову естетику, народжену постхічкоківським кінематографом. Маніфест кінематографістів нової хвилі від Олівера Стоуна до Квентіна Тарантіно — поєднання іронії й саспенсу — піднесено в цій виставі на щит Андрієм Жолдаком, пише pravda.ru. В основі драматургії вистави, жанр якої автор визначив як «драйв-вечірка» — оригінальна історія, створена режисером за мотивами давньогрецького міфу про Медею. У центрі — несамовита колізія любовного трикутника: чоловік, який кидає дружину, яка шалено його кохає, заради більш молодої і, що найголовніше, більш перспективної для його кар’єри, жінки. Головна героїня — Вона, Медея, мати двох дітей, яка свого часу пожертвувала для нього, Язона, багато чим. І ось тепер до її життя вдирається нова кохана Язона — Креуса, дочка могутнього царя Креонта, яка віднімає в неї кохання, чоловіка, дітей, життя. Такий міф про Медею, розказаний Евріпідом, Сенекою, Ануєм і багатьма іншими авторами, які не змогли пройти повз тему дітовбивства в ім’я кохання. Але у виставі Жолдака немає ніякої стародавньої Греції. Зате є сьогоднішня Москва, з її знайомими атрибутами, побутом і навіть політичними реаліями, які анітрохи не менш страшні, ніж ті — міфологічні, давньогрецькі. Декорації болгарської художниці Тіти Дімової, яка працює з Жолдаком уже не вперше, занурюють глядача до пізнаваного сучасного побуту. Використання кінопроекції в режимі он-лайн втягує глядача до шаленого драйву, в якому витримано всю виставу. Режисер активно використовує техніку акторської імпровізації, народжуючи тексти прямо на майданчику під час репетиції. У виставі зайняті: Олена Коренєва, яка грає головну роль, Альберт Філозов, Володимир Шульга, Катерина Директоренко, Іван Мамонов та інші.

Единбурзький кінофорум

У столиці Шотландії відкрився міжнародний кінофестиваль, що представить глядачам понад 140 фільмів, включаючи 15 світових прем’єр. Уперше цього року кінофорум проходить у червні, а не в серпні. «Зміна дат кінофестивалю створить можливість для проведення сучасної і спрямованої у майбутнє події з вищими статусом та індивідуальністю», — підтримав перенесення часу проведення свята шотландський актор і патрон Единбурзького кінофестивалю Шон Коннері. Головними зірками на відкритті стали всесвітньо відомі актриси Кіра Найтлі та Сієнна Міллер, які зіграли головні ролі у фільмі «На краю кохання» про життя та романтичні захоплення уельського поета Ділана Томаса. Разом з актором Меттью Різом, який зіграв поета, і режисером картини Джоном Мейбері актриси пройшли червоною доріжкою на церемонії відкриття кінофестивалю. Фестиваль триватиме до 29 червня.

Реабілітація Данте

Міська рада Флоренції проголосувала за скасування вироку, винесеного Данте Алігьєрі 1302 року, коли згідно з рішенням влади поета було вигнано з міста. Протягом 20 років він поневірявся по різних містах, однак до Флоренції Данте більше ніколи не повертався. Поет помер у Равенні, де й був похований 1321 року, пише newsru, посилаючись на The Telegraph. Саме під час свого багаторічного вигнання флорентієць, який згодом став знаменитим, написав свій легендарний твір «Божественна комедія», що складається з трьох частин — «Пекло», «Чистилище», «Рай». Данте, який народився 1265 року, брав активну участь у політичному житті Флоренції. 1300 року його було обрано на посаду пріора, тобто він був одним iз впливових політиків. Через деякий час майбутнього поета було втягнуто в конфлікт між партіями Білих і Чорних гвельфів, внаслідок якого останні й вигнали його з Флоренції. Ініціатори ідеї виправдання великого італійця говорять про те, що політичні розбіжності XIV століття давно забуті, а от творча спадщина Данте вже протягом віків залишається гордістю Італії. Тому несправедливо офіційно залишати великого італійського поета в статусі вигнанця.