Коротко / КУЛЬТУРА

Подарунок українцям Росії

Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків із діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» продовжує започатковану два роки тому серію заходів із відзначення 200-річчя Кобзаря. Кілька днів тому в рамках Шевченкіани у Львові відбувся творчий вечір лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, кобзаря-лірника Василя Нечепи — єдиного у світі спадкоємця традицій знаменитого бандуриста з чернігівського Полісся Терентія (Терешка) Макаровича Пархоменка (1872 — 1910). Народний артист України представив у переповненій актовій залі вишу не тільки пісні, а й книжку «Рід козацький величавий», яку цілком можна назвати підручником кобзарського мистецтва. «Важливість місії Василя Нечепи в тому, що він їздить не лише містами, а й селами, зустрічається не тільки з дорослими, а й з дітьми, й показує велич української пісні», — розповіла «Дню» директор МІОКу Ірина Ключковська. МІОК також звернувся до громади Львова з проханням зробити благочинний внесок на придбання книжок «Рід козацький величавий» для українських громад Росії, для яких кожна вісточка з України — не лише велика цінність, а й велике натхнення для роботи. Кошти (чотири тисячі гривень) на придбання видання «Рід козацький величавий» МІОКу передали Народна чоловіча капела «Орфей» та Товариство імені Тараса Шевченка «Львівської політехніки», ГО «Українське національне середовище», Товариство імені Олени Теліги, працівники Кімнати-музею імені Шевченка Львівського палацу мистецтв. Книжки будуть відправлені в Українську бібліотеку в Москві й в українські громади Башкортостану, Татарстану, Томська, Саратова, Новосибірська та Мурманська. «Першу книжку вручимо голові правління Карельського республіканського товариства української культури «Калина», яка приїде до Львова наприкінці квітня на відкриття фотовиставки газети «День» та круглий стіл, присвячений 75-річчю масових розстрілів в урочищі Сандармох, за участю головного редактора «Дня» Лариси Івшиної», — наголосила Ірина Ключковська, повідомляє Тетяна КОЗИРЄВА, «День», Львів.

«Стародавні цивілізації Америки»

Так називається виставка, організована асоціацією «Новий Акрополь» за підтримки Посольства Мексики в Україні. Експозиція присвячена цивілізаціям доколумбової Америки — стародавнім культурам майя, інків, ацтеків, тольтеків, ольмеків. Ці культури й сьогодні привертають увагу своїми таємницями — календаря й писемності, дивами архітектури, скульптури й живопису. Урочисте відкриття відбулося з участю аташе з питань культури та співробітництва Посольства Мексики в Україні Ана Роса Очоа Санчеза. Вітальне слово виголосив президент асоціації «Новий Акрополь» в Україні Антон Мусулін. Він підкреслив актуальність вивчення прадавніх цивілізацій для сучасної людини: «Дослідження стародавніх культур збагачує наш світогляд, допомагає краще зрозуміти своє минуле, краще зрозуміти самих себе». Юрій Полюхович, експерт з питань культури та писемності майя, директор Royal Adventures (група Royal Capital), висловив сподівання щодо підвищення у майбутньому професійного рівня досліджень культур доколумбової Америки в Україні. Було показано фільм «Священна долина Інків» телекомпанії «Альтаїр-ТВ». Гості виставки здійснили віртуальну прогулянку сакральними центрами долини річки Урубамба (Перу), дізналися про дива архітектури цивілізації інків та численні загадки, що залишила ця культура. В експозиції представлено фотографії пам’яток культури, репродукції скульптур та барельєфів, предмети побуту, інформаційні стенди про культуру й мистецтво стародавніх народів Америки, науково-популярні відеофільми. Виставка триватиме в приміщені культурного центру «Новий Акрополь» (вул. Щербакова, 9а) до 4 березня, повідомляє Аліса АНТОНЕНКО.

Знайдено портрет Шопена, написаний в’язнем Освенціма

Портрет знаменитого польського композитора і піаніста, написаний в’язнем фашистського концтабору «Освенцім», несподівано виявив у своїх архівах професор Ягеллонського університету в Кракові Олександр Скотницький, повідомляє newsru.com. Акварель форматом у звичайний аркуш зошита виконано польським ув’язненим Мечиславом Кощельняком орієнтовно 1942 року. У цей час нацистське начальство концтабору замовило йому серію портретів німецьких і австрійських композиторів, до переліку яких художник таємно включив і забороненого фашистами Шопена. Портрети висіли на стінах барака, де грав табірний оркестр і куди нацисти водили делегації міжнародних гуманітарних організацій, показуючи, що для ув’язнених у таборі існує «культурна програма». Користуючись відносною свободою, Кощельняк зробив також кілька сотень олівцевих замальовок повсякденного життя у концтаборі, більшість із яких було знищено разом із табірним архівом перед наступом Червоної Армії, яка звільнила Освенцім у січні 1945 року. Кілька вцілілих малюнків наразі виставлено в музеї на території колишньої фашистської «фабрики смерті». Яким чином було врятовано портрет Шопена — невідомо. До архіву професора Скотницького акварель потрапила від одного з ветеранів організації колишніх освенцімських в’язнів. Портрет не було підписано художником. Лише у верхньому його кутку стояли дві літери — МК і дата написання. Про те, що вони хотіли б бачити портрет Шопена у своїй експозиції, вже повідомили представники музею в Освенцімі і музею Фредеріка Шопена у Варшаві.

Орландо Блум зіграє поліцейського

Відомий актор виконає головну роль у фільмі Жерома Салля «Зулуси», повідомляє Empire. Картина стане екранізацією однойменного роману Каріля Ферея. Головні герої книги — двоє поліцейських із ПАР. Згідно із сюжетом, вони розслідують убивство 18-річної дівчини. У фільмі одного з поліцейських зіграє Блум. Роль його напарника виконає Джимон Хунсу («Костянтин: Повелитель пітьми», «Острів»). Передбачається, що зйомки фільму «Зулу» розпочнуться в Кейптауні у липні. Жером Салль раніше займався постановкою картин «Невловимий» і «Ларго Вінч». Lenta.ru нагадує, Орландо Блум здобув широку популярність завдяки ролям у фільмах серій «Пірати Карибського моря» і «Володар кілець». Нині актор бере участь у зйомках «Хоббіта» Пітера Джексона.