Коротко / КУЛЬТУРА

Антоніо Бандерас почав малювати... у кіно

Знаменитий актор виконає роль Пабло Пікассо у фільмі Карлоса Саури «33 дні», повідомляє Variety. У стрічці йтиметься про те, як видатний іспанський художник працював над картиною «Герніка». Це полотно було намальоване 1937 року, його темою є бомбардування іспанського міста Герніка. Пікассо витратив на картину саме 33 дні, причому напружена робота допомогла художникові впоратися з особистою кризою. Бюджет фільму «33 дні» складе близько восьми мільйонів доларів. Передбачається, що зйомки розпочнуться влітку 2012 року й здійснюватимуться в Парижі та Герніці. Останньою на сьогодні акторською роботою Бандераса є роль у фільмі Стівена Содерберга «Нокаут». Разом із Бандерасом у картині знялися Джина Карано, Юен Макгрегор, Майкл Дуглас, Ченнінг Татум і Майкл Фассбендер. Цікаво, що в майбутньому Бандерас має намір зіграти ще одного іспанського художника — Сальвадора Далі, у стрічці, постановку якої планує здійснити Саймон Вест.

«Гайдамаки» розділилися!

Наприкінці минулого тижня Інтернетом почали ширитися дві заяви від музикантів відомого рок-гурту «Гайдамаки». Перша — «за підписом» вокаліста Сашка Ярмоли. «Після довгої та кропіткої праці, — йшлося, — під час якої кардинальних змін зазнав склад гурту, постійно знаходячись в пошуку нового саунду, нових ідей та підходів до творчого процесу, сміливо експериментуючи та водночас залишаючись вірним обраному шляху, «Гайдамаки» відкривають нову сторінку своєї історії, презентуючи широкому загалу перший сингл із нового альбому «Дівчина з Дніпра». «Нову сторінку історії» разом із Ярмолою творитимуть поляки Піотр Ханцевич і Томаш Солніца та українці Дмитро Кушнір і Дмитро Мотузок. Друга заява — від самих музикантів «Гайдамаків»: Володимира Шерстюка, Івана Леньо, Олександра Дем’яненка, Сергія Борисенка та Сергія Соловія. «Наш гурт у тому складі, в якому ви звикли його бачити, існування не припиняв, — написано, — але через непримиримі творчі розбіжності «Гайдамаки» обрали різні музичні шляхи з вокалістом Олександром Ярмолою». Нижче — про те, що новоутворений польсько-український колектив не є «Гайдамаками», а музичною фальсифікацією. Цей проект нібито мав називатися «Ярема» та планував грати іншу музику. Натомість виконуватиме багатьма улюблений репертуар Ярмоли & уже колишньої Cо. Після ознайомлення з обома зверненнями постає чимало етичних і професійних питань. А також розуміння, що цей поділ жодній зі сторін не піде на користь, повідомляє Надія ТИСЯЧНА, «День».

Мадонна і плагіат

Бразильський поп-виконавець Жоао Бразіл звинуватив Мадонну в плагіаті. На думку виконавця, приспів із пісні Gimme All Your Luvin є копією фрагментів із його композиції L.O.V.E. Banana. Певні паралелі між рядками L.O.V.E. Madonna і L.O.V.E. Banana справді простежуються, повідомляє NME. «Я досі не розумію, що саме сталося. Я — великий шанувальник Мадонни, якщо вона вирішила щось запозичити у мене — так навіть краще. Це свого роду позитивна оцінка того, що я роблю», — заявив Жоао. Звертатися до суду бразильський виконавець не планує, оскільки вважає, що юридичний розгляд — це справа лейблів. Нагадаємо, Give Me All Your Luvin — перший сингл із наступного (12-го числом) студійного альбому Мадонни. Платівка називатиметься MDNA. Альбом надійде в продаж наприкінці березня. А в серпні планується виступ поп-діви на арені НСК «Олімпійський» у Києві.

Нефільтрована реальність Тиберія Сильваші

У київській галереї «Боттега» проходить виставка «Теперішній час, або Простір вдиху-видиху» Тиберія Сильваші. В одному з двох невеликих експозиційних залів глядач побачить чорно-білий куб зі згустками фарби на поверхні, метафоричний об’єкт чистого живопису в Річці часу. Полотна-диптихи відрізняються за кольором і за найтоншими відтінками нюансів. Мальовничі полотна відомого українського художника дозволяють глядачеві спілкуватися з «простором чистих відносин». Тиберій Сильваші так коментує свої полотна: «Це нефільтроване життя, реальність, яка не прочитується, як твір, а проживається як досвід пережитого часу... Це простір уповільненого часу». У своїх роботах митець ставить питання про сутність живопису і про нові горизонти особистого творчого бачення. Слід зазначити, протягом останніх років художник був повністю занурений у проблему екзистенціального досвіду людини та віддзеркалення цього досвіду в живописі за допомогою «кольору і тільки кольору». Події та реальність часу проживаються автором як нескінченний процес. Тиберій Сильваші каже, що «річка кольору пливе над нами, час від часу вона виливає на нас... Живопис — це іманентність. На фізіологічному рівні це ритм, що повторюється в ритмі вдиху і видиху, вторячи життєвому ритму... Шлях — це ритм світла і тіні, народження і вмирання, шлях від батька до нащадка. Де шлях від предмета до предмета стає більш важливим, ніж самі предмети, розчиняється в почутті причетності до ритму, від явного до прихованого, від невидимого до знайденого, від знайденого до втраченого». Розглядаючи полотна, глядач немов потрапляє під гіпноз трансцендентно-колірного сприйняття реальності, повідомляє Олена ШАПІРО, мистецтвознавець. Фото з особистого архіву Т. Сильваші.