Коротко / КУЛЬТУРА

Схвильована абстракція

У галереї «L-арт» на Андріївському узвозі проходить виставка «Нитка Аріадни». Репрезентовані тут полотна належать пензлю Ольги Петрової — відомої київської художниці, мистецтвознавця, педагога. Головним достоїнством як цих робіт, так і манери художниці загалом є вивірена рівновага емоційності й суворого аналітичного підходу, зазначає Олена СЕРДЮКОВА . Мабуть, Ольга Петрова вважає, що мистецтво — це і є та рятівна нитка Аріадни, яка здатна вивести людину з лабіринтів власної свідомості до світла.

Із кризи — в ритмі вальсу

Про однобічність технократичного виховання, яке, на думку експертів ЮНЕСКО, призвело до світової духовної кризи, йшлося на Всеукраїнському семінарі-практикумі, що відбувся в Київській дитячій академії мистецтв. Натомість художньо-мистецька освіта здатна дати дитині уявлення про гармонію, красу, одвічні людські цінності. Певно, цю проблему вже розуміють і на державному рівні, оскільки йшлося про запровадження у школах обов'язкового курсу «Класичний танець». Адже танець не тільки допомагає фізичній і розумовій релаксації дитини, а й вчить образного мислення й культури поведінки, вважає журналіст Людмила ІВАНЧЕНКО .

Авангард як підмурівок традиції

Лекція-перегляд «Польський кіноавангард», що пройшла нещодавно у київському Будинку кіно, була вже другою в низці подібних заходів, мета котрих — ознайомити українських кіноманів з майже невідомим для них експериментальним кінематографом Польщі. Ініціатор і незмінний ведучий цих вечорів — професор Лодзького університету Ришард Клющинський — представив цього разу картини Казиміра Бендковського, Анджея Павловського, Яна Леніца та Валеріана Боровчека, Войцеха Брушевського, Юзефа Робаковського, Войцеха Вишневського — режисерів, чия творчість не тільки зумовила подальші естетичні пошуки польського кінематографа, а й вплинула на європейське авторське кіно в цілому, повідомляє Богдана СМИРНОВА .

Літературна весна в Запоріжжі

У Запорізькій області завершився «Поетичний травень» — свято поезії, яке щороку збирає літераторів з усієї України та республік СНД. Розпочавшись у Гуляй-полі, свято продовжилося в обласному центрі та в інших районах. Зустрічі з поетами й письменниками збирають повні зали, що не дивно, адже, як стверджує голова Запорізької спілки письменників Григорій Лютий, «хороші книги тут у магазинах не залежуються», повідомляє Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА , «День».

Бенефіс на сцені пам'яті

На днях у Київському музеї видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Михайла Старицького, Панаса Саксаганського відкрилася виставка «Сцена — мій кумир», присвячена 140-й річниці від дня народження знаменитого актора Панаса Саксаганського. Класик української сцени, котрий визначив її розвиток на десятиріччя вперед, представлений в експозиції речами, документами, книжками, що оточували його при житті, роботами його друзів-художників Васильківського, Уварова, Кузнєцова, його власними мемуарами та численними фото- і живописними портретами, що відобразили Саксаганського під час виконання найзнаменитіших його ролей. А загалом їх у доробку актора — понад сто. Представлена експозиція є основою для фондів майбутнього меморіального Музею-квартири Панаса Саксаганського, що має відкритися у будинку на вулиці Жилянській, де артист мешкав в останні роки свого життя, повідомляє Дмитро ДЕСЯТЕРИК , «День».