Культурні мости не менш важливі, ніж дипломатичні

На вечері український диригент Тетяна Калиниченко і російсько-британський скрипаль Роман Мінц порушили тему спілкування двох світів  — Сходу і Заходу — і продемонстрували публіці, що творчість лише виграє від таких зустрічей.

Уперше зустріч цих виконавців сталася ще 2009 р. — тоді, наприкінці грудня, росіянин Роман Мінц,  київське сопрано Соломія Приймак і Тетяна Калиниченко спільно зі своїм колективом виконали кілька творів Джона Тавенера, Арво Пярта, Олександра Раскатова і Вікторії Польової. Тепер зібралися тим же складом показати, що вибудовування культурних мостів не менш важливо, ніж дипломатичних. Твір Стефана Ковача Тікмайєра «East-West Soundscapes», що дав назву всьому заходу, демонстрував цей діалог світів за допомогою звуків: Схід співав мелодії, розшиті такими дивовижними візерунками, як на перських килимах, а Захід виражався різкими, енергійними розчерками смичків, що нагадували фехтування.

Інший знаковий твір вечора — «Russian Seasons» — належав перу російського композитора Леоніда Десятникова (він народився в Харкові, там же закінчив Харківську середню спеціальну музичну школу-інтернат і вже в шкільні роки визначився з майбутньою професією — навчатися композиції він почав ще в дитинстві). Зв’язок з українським мелосом, який Десятников увібрав у себе, було виразно чути в творі з «російською» назвою. Звичайно, вона апелювала до «Дягілєвських сезонів» в Парижі на початку минулого століття, до раннього Стравінського, на якого були нашаровані кельтські ритми, джазові гармонії, середньовічні танці й драйв рок-музики. Але вокальна партія, яку абсолютно геніально озвучила Соломія Приймак, балансуючи на межі академічної і народної традицій, недвозначно демонструвала зв’язок циклу з традицією українського народного музикування. До речі, сам композитор, якому надсилали запис його твору соло Соломії (твір вже звучав в інших концертах New Era Orchestra), підтвердив, що вона — ідеальний для цієї п’єси виконавець.

Відразу дві п’єси програми належали перу сучасного болгарського композитора Добрінки Табакової — «Sun Triptych» і «Spinninga Yarn». Останнє було висунуто на здобуття музичної премії «Grammy»  2014 року в номінації «Best Classical Compendium». У Києві скрипаль виконав його сам з собою      — на великий екран транслювався запис, де він на сходинках храму грає гіпнотичну партію колісної ліри, а сам скрипаль стояв на сцені перед ним і виконував скрипкову партію.

Нарешті, ще одним твором програми була п’єса литовського композитора Відмантаса Бартуліса  «Ilike Schubert». Казкова колисанка в партії вібрафона, що поєднується з трепетом оркестру, подібному до подиху вітру у фіранках, чергувалася з багаторазово повтореними шубертівськими інтонаціями.

Вечір сучасної симфонічної музики, організований Тетяною Калиниченко, у результаті став полем для постійного діалогу — оркестру з солістом, соліста — з самим собою в запису, нової музики — з класикою, Сходу — із Заходом. Та й сама диригент, що підготувала весь концерт від моменту підбору програми і запрошення виконавців до творчої роботи з колективом, зробила все можливе, щоб публіці захотілося знову прийти на концерт і продовжити діалог...