Михаїлу Булгакову - 125!

Урочистості відкрили в Літературно-меморіальному музеї Михаїла Булгакова виконанням «Оди до радості». Нагадаємо, Будинок Булгакових - Турбіних на Андріївському узвозі вперше відчинив двері 25 років тому, 15 травня 1991 року. Він наділений високим званням найціннішого експоната, а реальні і літературні мешканці «рідного гнізда» присутні в численних проектах музейників. У цих стінах провідними стають теми вибору, відповідальності і милосердя, теми вічного дому та вічного міста, книжок і музики.

Про це йшлося на Міжнародній науковій конференції «М. Булгаков. Ідентифікація. Час. Місце», на яку музей Булгакова запросив вчених, дослідників, архівістів, щоб обговорити актуальні проблеми булгакознавства і поділитися відкриттями.

З доповіддю «М. Булгаков і В. Маяковський» виступила почесна гостя конференції Маріетта Чудакова, член Європейської академії, професор Літературного інституту (Москва), найбільший фахівець з творчості М. Булгакова, автор його першого «Життєпису». Виступи тринадцяти учасників з Німеччини, Ізраїлю, Росії, України містили значний матеріал для роздумів і викликали на діалог: «Pro et contra популярності: Булгаков як літературний персонаж» Лариси Фіалкової, Phd (Хайфа), «Два «Фаусти» на оперній сцені» доктора мистецтвознавства Марини Черкашиної (Київ), «Преображення професора Преображенського і ренегат Каутський» Ірини Маркової, Master of Arts (Німеччина), «Навколо Булгакових. Некрополь» історика Михайла Кальницького (Київ) та ін. Так, доповіді директора музею Людмили Губіанурі «Булгаков і Україна» та кандидата соціологічних наук Богдана Мотузенка (Київ) «Прочитання Булгакова в сучасній Україні: соціологічний аспект» не залишили сумнівів: Михаїл Афанасійович є діючою особою сучасної української культури.

Провідний науковий співробітник Кіра Пітоєва, творець концепції двох світів, провела для гостей екскурсію експозицією, де представлені нові матеріали, присвячені 100-річчю закінчення Булгаковим університету - ще один ювілей цього року! А багаторічний дарувальник і друг музею Вадим Валюженич, який уперше приїхав до Києва з Астани (Казахстан), подарував зібрану ним нову колекцію записів Булгаковських театральних постановок і фільмів різних країн.

Урочисте гасіння конверта і марки, вперше в Україні присвячених Булгакову і випущених спеціально до його 125-річчя «Укрпоштою», відбулося як магічне дійство. На конверті зображено будинок № 13 з цитатою класика «Як вабить земля, на якій народилася людина», а на марці - фото молодого Михаїла в ролі англійця, зроблене в цьому будинку під час журфіксу 1914 року.

Програма святкового журфіксу 2016 року «Подорож до Іспанії» включила твори «Астурія» Ісаака Альбеніса, «Сегідилья» Федеріко Морена Торроба, «Фламенко булочниць» Естебано де Санлукар, «Тарара» і «Циганське зоронго» Гарсіа Лорки, «Історія кохання» Карлоса Елета Альмарана. Лауреат міжнародних конкурсів Борис Бєльський (гітара), Кіра Степанович (вокал), Павло Степанович (гітара) створили романтичну і живу музичну реальність, в якій знайшли сенс слова Дон Кіхота з однойменної п'єси Булгакова: «Я иду по крутой дороге рыцарства и презираю земные блага, но не честь».

Традиційні читання іноземними мовами відкрила Маріетта Чудакова - виразно вимовила рядки: «Меч исчезнет, а вот звезды останутся...»... Нагадаємо, щороку 15 травня біля пам'ятника Булгакову читають його твори різними мовами. «О связь времен! О токи просвещенья!» - звучала багатомовна симфонія текстів, що створюють ауру розуміння без перекладу. Гості читали 21 мовою (з 36, представлених у музейній бібліотеці!). В акції брали участь: посол Італії Фабріціо Романо, перший секретар посольства Норвегії Сігбйорн Літланд, помічник посла Латвії Ірина Сачука, аташе з питань культури посольства Литви Юргіс Гедріс, дружина посла Нідерландів Йос’є Кломпенхаувер, білоруський літературознавець і політолог Олександр Федута, письменник з Данії Б’ярне Кім Педерсен, актори театру Гетеборга (Швеція), студенти з Японії і Регенсбурга. У фіналі мікрофон взяла перекладачка Катерина Демчук, і всі присутні стали першими слухачами її перекладу «Білої гвардії» українською (першого в світі).

А коли на Андріївському узвозі залунала Бетховенська «Ода до радості» у виконанні Тараса Компаніченка та Сергія Охрімчука, звуки музики відроджували простір, про який Булгаков писав: «Нет на свете города красивее, чем Киев», «Город проснулся сияющий, как жемчужина в бирюзе», «Город прекрасный, город счастливый» - що став одним із головних героїв «Білої гвардії» і згаданий з любов'ю в останньому романі.