Мистецький часопростір

Так називається нова монографія Володимира Корнійчука — поета, хореографа, театрального критика, журналіста й мистецтвознавця. На його пам’яті пройшло багато зустрічей із людьми цікавими, небуденними й з минулого, і з сьогодення. Корнійчук працював редактором літературно-драматичних передач у Державній телерадіомовній компанії України, журналі «Україна», видавництві «Музична Україна». Окремо слід сказати про його багаторічну роботу в «Українській музичній газеті» (заснованій Музичним товариством ім. М. Леонтовича ще 1926 р., тоді її головним редактором був Микола Грінченко, і відновленій зусиллями Національної всеукраїнської музичної спілки 1993-го). За 15 років майже не було числа газети, де б не друкувався матеріал В. Корнійчука: проблемні музикознавчі та театрознавчі статі, рецензії, інтерв’ю, есе, нариси, творчі портрети, репортажі. А скільки публікацій інших авторів пройшли через його руки і серце...

Сьогодні Володимир Петрович є головним редактором «Української музичної газети». Він працює за трьох, пропагуючи мистецтво, планує наступні видання, шукає автуру, редагує, звіряє, сам пише есе, новели, вірші в прозі (за останні роки він їх чимало написав, вистачить не на одну збірку). Нове видання автора — «Роздуми про театр, музику, літературу...» вийшло в київському видавництві «Фенікс». Книга відтворює три сфери — театр, музику й літературу. У ній зібрано найкраще, що було створено протягом кількох десятиліть.

Перший розділ — про мистецтво театру — відкриває театрознавче есе-дослідження про геніальну українську актрису Марію Заньковецьку. По суті, це наукова розвідка про психологію акторської творчості, природу таланту, творчі методи роботи над роллю. Цю тему Корнійчук почав досліджувати ще під час свого навчання на театрознавчому факультеті Київського театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого, потім протягом багатьох років доповнював, шукав нові факти. Він знайшов в архівах і спецфондах музеїв чимало невідомих широкому загалу документів, цікавих матеріалів і фотографій. Серед інших — фотосесія кінця XIX століття П. П’ясецького, де актриса відтворює психологічні етюди для ілюстрацій спостережень Чарльза Дарвіна стосовно вираження людиною почуттів. На цих світлинах Марія Заньковецька, віртуозно володіючи акторською технікою, миттєвою мімічною реакцією, за кілька секунд перевтілюючись, відтворила різні градації трагічного стану людини, найтонші порухи її душі.

А ще в цьому розділі є чудові акторські портрети: Богдана Ступки, Ади Роговцевої, Юлії Ткаченко, Олександра Биструшкіна, Лариси Хоролець, Ірини Дуки, Людмили Ігнатенко; аналітичні замальовки про режисерів Миколу Мерзлікіна і Віктора Гирича, а також розповіді про театральні трупи, прем’єри, рецензії на вистави.

У книзі подано статі про мистецтво хореографії, адже за першою освітою Володимир Корнійчук — танцівник і хореограф. Звідси — його обізнаність у тонкощах танців народів світу, точні оцінки постановок академічного ансамблю танцю ім. П. Вірського, цікаві розповіді про українсько-американський балетний проект, тайські народні танці, Міжнародний конкурс ім. Сергія Лифаря, рецензії на балетні концерти і вистави Національної опери України.

Цікаві статті про музику. Так, «Портрет хору в новелах» — це своєрідні варіації, головною темою яких стає розповідь про улюблений колектив автора книги — хор ім. Г. Верьовки. Кожна із таких новел-варіацій розповідає про історію колективу, про його талановитого керівника Анатолія Авдієвського, учасників хору, а також про видатних митців, чия доля у різний спосіб перетиналася із легендарним колективом: про уславлених співаків, які брали участь у спільних концертах, про видатних композиторів, які писали спеціально для цього хору твори. Серед інших — такі великі імена, як співаки Євгенія Мірошниченко, Микола Кондратюк і Ніна Матвієнко, композитори Євген Станкович, Леся Дичко та ін.

Розділ про музику Володимир Корнійчук писав протягом багатьох років, він вийшов у автора дуже натхненним. Серед особливо вдалих музичних замальовок — творчі портрети знаних українських хорових диригентів і хореографів. Зокрема, славних майстрів хорового мистецтва Олександра Кошиця, Нестора Городовенка, талановитого майстра танцю Василя Авраменка, розповіді про митців діаспори: українсько-канадійського хормейстера Володимира Климківа, керівника австралійського ансамблю пісні й танцю «Каштан» Степана Місяйла та багатьох інших. Чимало цікавих подробиць життя, важливих моментів мистецького шляху вміщує великий нарис «Секрети творчого довголіття непокірного Павла» про славного метра хорової справи Павла Муравського.

Більшість матеріалів про сучасних митців вміщують розгорнуті інтерв’ю з ними, а також розповіді, оцінки і коментарі авторитетних людей стосовно їхнього життя і творчості. Все це збагачує розповідь документальними подробицями, фіксує прикмети нашого часу і, безумовно, представляє значний інтерес не лише для широкого кола читачів, але й для істориків, дослідників-музикознавців.

Розділ про літераторів знайомить із українськими поетами і письменниками. Нариси і статті присвячені творчості Степана Руданського, Олександра Ковіньки, Валерія Шевчука, Миколи Вінграновського, Михайла Слабошпицького, Петра Перебийноса, Миколи Луківа, Олени Логвиненко та інш.

Отак щедро і цікаво поділився своїми роздумами про театр, музику, літературу, а загалом — про сучасний культурно-мистецький часопростір України у своїй новій книзі Володимир Корнійчук.