Навала зірок і два шанси для України

У фестивальних конкурсах Україну представлятимуть два фільми. Повнометражний дебют кримськотатарського режисера Нарімана Алієва «Додому» (ми вже писали про цю роботу — див. «Повернутись із світанком», «День» від 8 травня ц.р.) увійшов до програми «Особливий погляд», а картину Декеля Беренсона «Анна» (створену в копродукції України, Ізраїлю та Великої Британії) відібрано до короткометражного конкурсу.

Крім того, до програми Cinefondation Residence запрошено сценариста й режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука з проектом його повнометражного дебюту «Памфір» (див. «Я заводжу глядачів у лабіринт» — «День», 14 березня ц.р.) Cinefondation Residence — це програма Канн, покликана відкривати нові імена, націлена на допомогу молодим режисерам з розробкою проекту дебютного повнометражного фільму та з пошуком французького партнера для копродукції. Під час кінофестивалю резиденти представляють свої проекти на пітчингу в павільйоні CNC. Важливо, що права на ексклюзивний показ завершеної картини також мають Канни.

Ще в межах фестивалю з 14 по 23 травня традиційно працюватиме міжнародний кіноринок Marchй du Film, який цьогоріч святкує своє 60-річчя. Україна на ринку представлена Національним павільйоном, який працює під номером 102, з традиційним слоганом #UkraineIsYourDestination. У павільйоні міжнародні кінопрофесіонали зможуть отримати інформацію про стан нашої кіноіндустрії, аналітичні та статистичні матеріали про український кіноринок і про законодавство в сфері кінематографа, а наші продюсери матимуть змогу проводити зустрічі з потенційними закордонними партнерами. Кожен охочий зможе ознайомитися з «Каталогом українських фільмів 2018—2019 рр.», створеним Асоціацією кіноіндустрії України на замовлення Держкіна. Крім того, за участі Української Кіноасоціації та за підтримки Українського культурного фонду Асоціація кіноіндустрії України створила збірник Co-Production Guide Ukraine Is Your Destination — свого роду рекламний проспект для всіх, хто захоче фільмувати в нашій країні. У межах традиційно організованого Фондом Ігоря Янковського та Держкіном бізнес-ланчу Meet Ukrainian Producers, який відбудеться 17 травня в готелі Radisson Blu, міжнародній спільноті буде представлено шість проектів українських фільмів на етапі виробництва. Ще варто нагадати, що цього року ключовим елементом айдентики українських стендів на міжнародних кіноринках є мотиви робіт української народної художниці Марії Примаченко.           

ФОТО РЕЙТЕР    

«Особливий погляд» (фр. Un Certain Regard) — друга за значимістю після основного конкурсу програма Каннського кінофестивалю. Проводиться з 1978 за ініціативою тодішнього Генерального комісара фестивалю Жиля ЖАКОБА. Метою програми є представлення та просування нетипових для основного фестивального конкурсу фільмів, національних кіношкол та маловідомих авторів. Фільм-призер програми отримує грошову премію в розмірі 20 000 €, яка надається Фондом Groupama Gan pour le cinйma, а також підтримку в французькому прокаті. Загалом тут добрий десяток призових номінацій: Премія «Особливий погляд» за найкращий фільм, Премія журі, Спеціальна премія «Особливого погляду», Премія за найкращу режисуру, за найкращу роль, за найкращий сценарій, за акторський ансамбль, за внесок у майбутнє, приз ФІПРЕССІ, «Особливий талант», «Приз молодому обдаруванню» тощо. Перемагають тут переважно представники кінематографій, в яких менше шансів у основному конкурсі: Казахстан, Південна Корея, Сенегал, Греція, Камбоджа, Ісландія. Водночас призи «Особливого погляду» діставалися таким видатним сучасним режисерам, як Йоргос ЛАНТІМОС, Кім Кі ДУК, Апічатпонг ВЕРАСЕТАКУЛ. Минулого року Премія за найкращу режисуру дісталася «Донбасу» Сергія ЛОЗНИЦІ; рахуючи також «Плем’я» Мирослава СЛАБОШПИЦЬКОГО, «Додому» — це вже третій український повнометражний фільм у каннських конкурсах за останні 5 років. Конкуренцію в «Особливому погляді» йому складатимуть 16 картин, серед них — роботи таких відомих авторів, як француз Брюно ДЮМОН (мюзикл «Жанна д’Арк») та іспанський експериментатор Альберт СЕРРА з драмою «Свобода».

У короткометражному конкурсі разом із «Анною» братимуть участь 28 фільмів. «Анна» розповідає історію самотньої матері середнього віку, яка живе на охопленому війною сході України та відчайдушно прагне змін. З ініціативи ізраїльського режисера картини Декеля Беренсона фільм повністю створювався в Україні, українською знімальною командою. Основною мовою фільму теж є українська. Головні ролі виконали наші акторки Світлана Барандич, Анастасія В’язовська, Ліна Чорнодуб та американський актор Ерік Р.Гіліет, оператор — Володимир Іванов. Про Декеля Беренсона відомо, що він народився в Ізраїлі, живе у Великій Британії. Його попередні короткі метри «Дівчата нічого не робили» та «Ашміна» були показані на більш ніж 50 фестивалях по всьому світу, включаючи BFI в Лондоні. «Анна» — його третій фільм.

Що ж до головного конкурсу, то в ньому бере участь 21 картина. Мабуть, найбільший ажіотаж викличуть дві американські прем’єри, зроблені режисерами, які вже давно стали легендами великого екрану. Перший — це вічнозелений і непереможний Квентін ТАРАНТІНО, який власне й спричинив колись гучну сенсацію, перемігши саме в Каннах з «Кримінальним чтивом» 2004-го. В його новій роботі «Одного разу в Голлівуді» — справжня навала зірок: Аль ПАЧІНО, Леонардо ДІ КАПРІО, Бред ПІТТ, Брюс ДЕРН, Демієн ЛЬЮЇС, Люк ПЕРРІ, Еміль ГІРШ, Дакота ФЕННІНГ. Історія відбувається в Лос-Анджелесі та в Голлівуді, в революційному та повному насильства 1969 році. Головні дійові особи — телевізійний актор Рік Далтон (Леонардо Ді Капріо) та його дублер Кліфф Бут (Бред Пітт), які намагаються пробитися на великий екран. Проблема в тому, що Далтон і Бут — сусіди актриси Шерон Тейт (дружина режисера Романа ПОЛАНСКІ) — тої самої, яку по-звірячому вбили члени секти Чарльза Менсона. Решту подробиць продюсери тримають у таємниці.

Ну а друга гаряче очікувана новина — комедія про... зомбі «Мертві не вмирають». Її автор, інтелектуал та іроніст американського кіна Джим ДЖАРМУШ, свого часу вже зробив історію про вампірів «Тільки закохані виживуть». Цього разу він, вочевидь, вирішив піти ще далі. Акторський склад такий, що хоч зараз призи видавай: Білл МЮРРЕЙ, Тільда СУЇНТОН, Стів БУШЕМІ, Хлої СЕВІНЬЇ, Іггі ПОП, Том ВЕЙТС, Адам ДРАЙВЕР.

Звісно, на цьому список знаменитих режисерів не закінчується. Каннські завсідники брати ДАРДЕНН (Бельгія) привезли трилер про радикальний ісламізм «Молодий Ахмед», а британський ветеран Кен ЛОУЧ — звичну для нього соціальну драму «Прости, ми нудьгували». І в Дарденнів, і в Лоуча вже по дві «Золоті пальми». Ще один лауреат «Пальми» — американець Терренс МАЛІК — виступає з «Прихованим життям» — картиною про австрійського військового, який відмовився битися на боці нацистів. Своє «золото» Терренс отримав за епічне й видовищне «Древо життя», але після того тріумфу жодну його роботу в Канни не брали.

Ще одна знаменитість — іспанський майстер чорних комедій Педро АЛЬМОДОВАР — зняв зі своїми улюбленцями Антоніо БАНДЕРАСОМ і Пенелопою КРУС автобіографічну мелодраму «Біль і слава». Фільм оповідає про серію зустрічей згасаючого режисера Сальвадора Маллена (Антоніо Бандерас), у образі якого вгадується сам Альмодовар. Деякі з цих людей зустрічаються фізично, деякі лише в спогадах: дитинство героя в 1960-х роках, коли він емігрував разом зі своєю сім’єю в Патерно в пошуках процвітання, перша доросла любов, біль від розриву цих стосунків, терапія, відкриття кіно, неможливість продовження зйомок тощо. Живий класик із Італії, ліворадикал Марко БЕЛЛОКЬО, якому цього року виповнюється 80 років, покаже «Зрадника». Це історія про мафію, точніше про одного з мафіозі, який пішов проти кримінальної спільноти — Томмазо Бускетта, завдяки свідченням якого існування Кози Ностри стало доведеним фактом, а на лаві підсудних опинилися понад 400 осіб, зокрема й Сальваторе Ріїна, сумнозвісний головний бос злочинності, який переховувався від правосуддя понад 20 років. Беллокьо вже має високі нагороди Берліна й Венеції, тож, цілком можливо, що й Лазурний берег нарешті розщедриться. Частий гість та улюбленець Канн, франко-канадський вундеркінд (вісім повних метрів у 30 років) Ксав’є ДОЛАН знову привіз гей-драму під назвою «Маттіас і Максим». Колись відкритий Каннами, нині єдиний міжнародно відомий палестинський режисер Елайя СУЛЕЙМАН представить картину «Мабуть, це небеса».

Серед менш уславлених імен варто згадати південного корейця Пона ЧЖУНА ХО, який лише одного разу претендував на «Золоту пальмову гілку» з екологічною фантастикою «Окча» (2017). Тепер Чжун Хо боротиметься за «Золоту гілку» з трилером «Паразит». Інший представник далекосхідної кінематографії, китаєць Дяо ІНАНЬ у 2014 несподівано для багатьох — здобув «Золотого ведмедя» в Берліні з кримінальною драмою «Чорне вугілля, тонкий лід» В конкурсі Канн він уперше, його нова стрічка називається «Озеро диких гусей». Уперше змагатиметься за «Золоту пальмову гілку» з картиною La Gomera та один із провідних авторів румунської нової хвилі Корнеліу Порумбою, який неодноразово показував свої інтелектуальні комедії в паралельних програмах. Також уперше потрапила в конкурс режисерка з Австрії Джессіка Хауснер зі «Малюком Джо».

Наостанок лишається сказати, що покази «Додому» відбудуться 22—23 травня й побажати Наріману Алієву успіху.

А призери Канн стануть відомі 25 травня.