Патрон замовив «Мурку»

Щось я раніше схоже читав. Пам'ятайте? Приїхав М.Горький на Соловки, і, побачивши доглянену зону, чистеньких, ситих ув'язнених, приємно здивувався. Але помітивши ув'язненого, котрий читає газету «Правда», перевернуту догори ногами, все зрозумів і заплакав. Я здогадуюся, що казав Ян Табачник нинішнім ув'язненим. Не поспішайте, мовляв, у зону номер один — там гірше. Ось виберемо 31 жовтня чинного і всім (у тому числі й вам) стане добре.

І це не все. Поїзд з артистами на чолі з Т.Петриненком вже колесить по убогій провінції і шукає «злагоди» з голодними старенькими бабцями. І тут згадується аналогія. Продрозверстка. Комсомольці на підводах приїжджають у село. І — по льохах, і — по каструлях. Все повторюється. Щоправда, ці не по картоплю прибули, а по душі.

А незабаром з'явиться «дівчинка-молдаванка», і «Зайчик» з Мамою прилетять, а там Йосип, Вахтанг, Лев підтягнуться. І вся ця співаюча «безкорисна» братія впаде на наші голови в зону номер один. І вся — за діючого.

У тому, хто нами керує, є і ваша провина — нинішніх претендентів на президентство.

Вибір народу, сп'янілого від почуття свободи, 1 грудня був однозначний. Але номенклатура зробила все, щоб протягнути в президенти свого. З цього почалася трагедія України.

Кравчук дозволяв покермувати молодою країною всім братам по партії. Тут за вашої підтримки і з'явився Кучма. Я не повірю, що він сам додумався просити у Кравчука якісь повноваження. Швидше за все, той сам йому їх віддав — на, мовляв, кермуй, а я займуся хатинкою, «Бласко», рахунками. І якщо винуватити тогочасного прем'єра Кучму за відсутність реформ, за створення трастів, які обікрали населення, то це все одно, що винуватити Брежнєва за введення військ у Афганістан. Він просто не знав, де це, і думав, може це — Узбекистан. Пам'ятаю, прем'єр вас просив: «Скажіть, що будувати, і я побудую», «Кому здати в оренду цю країну?», «Куди мені подіти 15 мільйонів пенсіонерів?» А ви мовчали. І лише одна жінка, серцем відчувши небезпеку цього прем'єрства, благала його піти. Що, забули?

А потім нові вибори. І знову номенклатура зробила все, щоб ніхто з демократів не пройшов. То причому тут Кучма? На його місці міг бути хто завгодно з цієї обойми. Прийшовши на Банкову, я упевнений, він жахнувся, побачивши широту розмаху корупції та крадіжки. Він вже, напевно, і сам хоче піти. Він сказав: «Я хочу спокійно ходити вулицями». Ще років п'ять-десять таких реформ, і я вам гарантую, Леоніде Даниловичу, вулицями ви будете ходити спокійно. Просто ви нікого не зустріните — вимруть. Шановні претенденти, об'єднайтеся! Посада одна, а Україна велика, всім вам вистачить роботи. Ви вже зрозуміли, що ви накоїли п'ять років тому. Йде психічне і фізичне знищення нації. Припиніть сварки між собою. Я прощаю всіх — комуністів і демократів, правих і лівих.

Пробачте і ви один одному. У всіх вас є одна мета — порятунок України. Прошу молодих демократів — Костенка, Онопенка, Олійника: не готовий ще електорат вибрати одного з вас (хоча всі ви гідні цього), то об'єднайтеся навколо Марчука, Мороза, Ткаченка. Врятуйте народ. Через п'ять років буде пізно. Якщо цього союзу не підтримає Симоненко і Вітренко — це буде крах їхніх партій, остаточний і безповоротний.

Я ні про що не прошу лише Геннадія Удовенка. Я відразу зрозумів, навіщо він з'явився в Русі. Добре, що і молоді рухівці це зрозуміли, але він принесе 0,1% голосів діючому, не більше. Всі інші — об'єднайтеся. Переступіть через гордощі, не час. Навіть, якщо, об'єднавшись, ви програєте, то завжди зможете сказати з гордо піднятою головою: «Народ, ми хотіли тебе врятувати, але ти цього не захотів».

І пам'ятайте: «Мурка» вже звучить за всіма нами.

P. S. Шановна редакціє, ви єдина газета, яка може надрукувати цей лист. Не можу вказати точну адресу. Малі діти і дружина нервуватимуть.