Пішла з життя відома українська актриса Валерія Заклунна

Провідна актриса Національного театру російської драми Валерія Заклунна померла цієї ночі у лікарні Феофанія. Цю сумну  звістку  "Дню" повідомив художній керівник колективу Михайло Резнікович. 

Останньою роботою  Валерії Гаврилівни стала роль Раїси Олександрівни у виставі "В цьому милому старому домі".

Заклунна через хворобу не змогла бути на ювілеї колективу, який відбувся 21 жовтня...

Смерть актриси, яка п`ять десятиліть працювала у Театрі ім. Лесі Українки - важка втрата для колег і багатьох шанувальників таланту В. Заклунної.

Прощання  з актрисою відбудеться 25 жовтня з 11:00 до 13:00  у приміщенні Російської драми.

Заклунна запам’яталася багатьом глядачам роллю коханки Горбатого в серіалі «Місце зустрічі змінити не можна». Також серед кращих робіт актриси ролі Марії Одінцовой («Сибірячка»), Катерини Дерюгіної («Любов земна» і «Доля») і Стефи Коцюмбас («До останньої хвилини»).

Заклунна деякий час була депутатом Верховної Ради. Вона отримала більше 30 орденів, медалей і почесних звань: народна артистка Української РСР (1979), лауреат Державної премії СРСР (1979), лауреат Державної премії Української РСР ім. Тараса Шевченка (1975), Герой України.

Михайло Резнікович, український режисер:

У Театр ім. Лесі Українки знову прийшла біда. Пішла з життя видатна актриса, яка пропрацювала на наших підмостках більше 50 років, - ВАЛЕРІЯ ГАВРИЛІВНА ЗАКЛУННА.

Її ролі, зіграні як у театрі, так і в кіно стали воістину значущими. Вони відзначені численними призами, заохоченнями вітчизняного та міжнародного рівнів.

Секрет її акторської чарівності, крім дивовижного таланту,  щирості, душевної чуйності та інших рідкісних акторських достоїнств, крився, по-моєму, ще і в особистісній спроможності. Творче і людське злиті тут були воєдино, переплетені нерозривно, і це допомагало їй жити на сцені митями найвищого духовного піднесення.

І в театрі, і в кіно Валерія Гаврилівна прожила довге і, будемо сподіватися, щасливе життя, хоча всяке бувало... Їй дарували квіти, її впізнавали на вулицях, їй писали листи, освідчувалися в коханні...

Дві теми здаються мені визначальними, провідними, вони проходили через усю творчість Заклунної, присутні тією чи іншою мірою у всіх її ролях. Теми ці - щастя очікування любові і передчуття втрати цього великого почуття.

Душевна щедрість була властива всім героїням Заклунної.

Валерія Гаврилівна була актрисою трагічною. Трагічний аскетизм сильних відчуттів Заклунної вражав і в "Переможниці" О. Арбузова, і в "Молодих роках короля Людовика XIV" О. Дюма, і в "Історії однієї пристрасті" за Г. Джеймсом. Про це ж свідчить і її остання робота у виставі "В цьому милому старому домі" О. Арбузова.

Вона знала таємний двоєдиний секрет таланту: щоб творити – треба бути щасливим і... нещасним. І цілком володіла цією магією справжнього таланту.

За цим моральним законом і жила актриса Валерія Гаврилівна Заклунна. Але, Боже мій, як це їй було нелегко.

Офіційний некролог театру пам’яті Заклунної:

Українське мистецтво театру та кіно зазнало великої втрати - 22 жовтня 2016 року пішла з життя Герой України, народна артистка України, лауреат Національної премії України імені Т.Г.Шевченка, лауреат Державної премії імені О.П. Довженка, артистка Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки ВАЛЕРІЯ ГАВРИЛІВНА ЗАКЛУННА.

Пішла з життя чудова жінка, талановита актриса театру та кіно, актриса, яка віддала улюбленому театру понад п`ятдесят років свого життя. Саме цей театр був її першою і останньою любов`ю. Саме її, випускницю уславленої Школи-студії  МХАТ тодішній художній керівник театру Юрій Лавров запросив до Театру ім. Лесі Українки. І саме на цій сцені у виставі «Ходіння по муках» за романом Олексія Толстого глядач вперше побачив молоду Валерію Заклунну. Потім були ролі у виставах театру і в кіно. За п`ятдесят творчих років Валерія Заклунна зіграла майже п`ятдесят ролей у театрі і майже сорок ролей у кіно. Вона блискуче грала у виставах за п`єсами Л. Толстого і А. Чехова, М. Булгакова і О. Арбузова. Востаннє глядачі аплодували цій чудовій актрисі на прем`єрній виставі за п`єсою О. Арбузова «В цьому милому старому домі».

В.Г. Заклунна сповна пізнала таємничий двоєдиний секрет таланту: аби щось створювати - треба бути людиною щасливою і… нещасною. Тому вона повною мірою володіла магією справжнього таланту. 

За цими канонами моральності жила та працювала актриса Валерія Гаврилівна Заклунна. Але, Боже ж мій, як їй це було нелегко.

Пам`ять про видатну актрису, талановиту жінку збережеться в серцях мільйонів шанувальників її таланту.