Повернути «Жовтень»

У п’ятницю  перед КМДА на Хрещатику відбулася акція «Поверніть Жовтень!» — на захист кінотеатру «Жовтень», як відомо, спаленого в середу 29 жовтня. Прийшло не так багато, як обіцяли, але й не так мало, щоб бути не поміченими: не менш ніж 2000 людей.

На владу наші рішучі наміри, безумовно, справили враження. Міськадміністрація рано-вранці перед мітингом гарячково розсилала СМС-повідомлення депутатам Київради, скликаючи їх на екстрені збори. Депутати зібралися, ухвалили резолюцію, де пообіцяли відбудувати, профінансувати, розслідувати, покарати, зберегти; коротше, повна відповідність вимогам протестувальників. Щоправда, більшість виступаючих підкреслювали, що це лише резолюція депутатських зборів, котра нікого ні до чого не зобов’язує.

Депутати й відомі персони різних калібрів стояли до мікрофона у чергу. Мер Кличко серед усього іншого пообіцяв пожертвувати власних 10 тисяч гривень у фонд «Відновимо разом» (на чолі — директорка кінотеатру Людмила Горделадзе), народ одразу почав скандувати «біль-ше!» Загалом, за приблизними підрахунками,  збитки від пожежі склали сім мільйонів гривень.

Звісно, виступаючі на всі лади сварили рейдерів і владу, котра сприяє останнім. Однак мене особисто цікавило, чи озвучить хтось достатньо чітко й гучно іншу, не менш ймовірну причину підпалу — зоологічну гомофобію, на яку хвора значна частина нашого суспільства?

Цією людиною, як і передбачалося, виявилася Олена Шевченко — один із лідерів українського ЛГБТ-руху і членкиня журі паралельної програми кінофестивалю «Молодість» Sunny Bunny («Сонячний зайчик»), присвяченій відповідній тематиці (нагадаю, підпал стався саме під час демонстрації одного з фільмів Sunny Bunny). Олена, серед іншого, підкреслила:

— Чи був підпал Жовтня рейдерським захопленням, чи це була гомофобія, чи хтось прикривався гомофобією, щоб вчинити рейдерське захоплення, — дуже важливі питання, на які має відповісти слідство. Слідство повинно бути прозорим, і ми маємо бачити його результати. Не можна дозволяти нашій владі, нашим правоохоронним органам лишати такі злочини безкарними. Адже це не перший підпал. Це не закінчиться, якщо ми всі разом не виступимо проти злочинів, скоєних на ґрунті ненависті до людей через те, що ці люди відрізняються від умовної більшості. Я виходжу з веселковим прапором і знаю, що багато з вас підтримують ЛГБТ або належать до цієї групи. Я прошу вас не боятися, виходити на вулицю і заявляти про свої права.

Чорний гумор ситуації полягав у тому, що Олена говорила це, стоячи поряд із нардепом від украй гомофобної партії, котра цього разу, на щастя, не пройшла в парламент.

Дійсно, список нападів дуже широкий. За останні п’ять років праворадикали атакували за допомогою димових шашок презентації фільмів «Бруно» й «Хлопці не плачуть», намагалися вчинити так само під час демонстрації програми Sunny Bunny у Будинку кіна, трощили виставку, присвячену ЛГБТ-родинам, у приміщенні того таки «Жовтня»; спалили «Я-галерею» на Подолі за проведення  дискусії про гомофобію, нетерпимість і толерантність в українському суспільстві, а під час «Молодості» минулого року знову перед «Жовтнем» спалили веселковий прапор. Нарешті, наче пожежі було мало, в п’ятницю група активістів «Правого сектору» намагалася зірвати сеанс у кінотеатрі «Кінопанорама», куди перенесли конкурс Sunny Bunny. Сама логіка підказує, що пожежа у «Жовтні» була наслідком дій вуличних нацистів, — надто це в їхньому стилі.

У суботу з’явилася інформація, що за підозрою в підпалі затримано студента одного з київських вишів і його друга-безробітного, судячи з усього, типова ультраправа шпана. За словами Арсена Авакова, під час обшуку в гуртожитку, де проживали підозрювані, виявлено три бойові гранати. Як повідомив у свою чергу радник глави МВС Антон Геращенко, затримані «хотіли скоїти свій хуліганський вчинок на кіносеансі з ЛГБТ-тематики... з метою зірвати саме цей сеанс і показати таким чином своє зневажливе ставлення до ЛГБТ-спільноти в цілому. Підозрювані клянуться, що просто хотіли зірвати сеанс показу фільму і не могли собі уявити, що їхні дії призведуть до пожежі та знищення кінотеатру».

Уже зараз зрозуміло, що справа «Жовтня» стане однією з найрезонансніших у постмайданній Україні. Як за розслідуванням підпалу, так і за відновленням кінотеатру стежитимуть дуже уважно не тільки в Україні, а й за кордоном. Чи здатна наша держава нарешті як слід покарати гомофобів, чи зможе вона припинити нищення пам’яток і закладів культури та рейдерську вакханалію, чи буде «Жовтень» відбудовано швидко, якісно і без корупції — гострих питань більш ніж достатньо.

Поки що найближча контрольна дата — 12 листопада, коли відбуватиметься повноцінна сесія Київради, в порядку денному якої доля «Жовтня», вочевидь, стане найбільш важливим пунктом.