Письменницька дипломатія

Два роки тому Чернігівський письменник Сергій Дзюба з побратимами створили Міжнародну літературно-мистецьку Академію України, об’єднавши знаних письменників, перекладачів, науковців, журналістів, громадських діячів із 46-ти країн світу. Всі вони стали справжніми друзями України.

— Чесно кажучи, ніхто не вірив, що нам вдасться бодай щось зробити, — зізнається С.Дзюба. — Адже ідея така: переклади мають бути високохудожніми; ми знайомимося й взаємовигідно співробітничаємо з письменниками з багатьох країн. І от минуло два з половиною року, і тепер ми щодня отримуємо по 10-15 листів від колег із різних континентів. Дехто з приятелів навіть жартує, що в світі сформувалося нове товариство літераторів, яке досить швидко розвивається... Насправді, тут немає ніяких особливих секретів — головне, почати й щось неодмінно робити навзаєм; адже нас перекладають безкоштовно.

— Ви з дружиною Тетяною теж стали перекладачами...

— Наші переклади творів зарубіжних письменників вийшли у багатьох виданнях. Я переклав оповідання «Смарагдовий берег» знаного туркменського письменника, який нині живе у Швеції Ак Вельсапара та збірку казок і оповідань для дітей «Закон радості» письменниці з Італії Людмили Шутько. Обидві книжки успішно вийшли в Україні, й автори приїздили до Чернігова, отримали почесні нагороди. Зараз підготував до друку повість Ак Вельсапара «Помста роду Лисиці» та збірку казок Людмили Шутько «Гуртожиток у лісі». Також у Швеції планується видання поетичної збірки відомої іранської письменниці Азіти Кагреман — книжку ми переклали з перської мови з Надією Вишневською, професійною перекладачкою з фарсі.

Переклади для нас задоволення, пізнання світу й пропаганда української літератури (класики та сучасних письменників. Нині наші автори знають про Майдан, російську анексію Криму, війну на Донбасі. Ми їм багато розповіли. Тепер усі вони — друзі України, щиро вболівають за нас.

— Народна дипломатія!

— Це — дуже важливо. Ми почали їздити за кордон на міжнародні фестивалі поезії — до Німеччини, Великобританії, Болгарії... Ми розповідаємо правду про нашу країну. Я переконався, що об’єктивна інформація про Україну до німців та болгар доходить якась покручена...

— Нещодавно ви побували у Німеччині, що то була за подорож?

— Представляли Україну на 37-му Міжнародному фестивалі поезії та верхньолужицької культури в Німеччині. Відомі письменники з багатьох країн виступали в Баутцені, Дрездені та Берліні. Ми з дружиною Танею стали лауреатами фестивалю, отримали почесні нагороди.

Роком раніше ми познайомилися з видатним верхньолужицьким і німецьким літератором, громадським діячем Бенедиктом Дирліхом. Він протягом багатьох років разом зі своїми друзями-колегами організовує міжнародний фестиваль поезії, пропагуючи верхньолужицьку культуру. Спочатку ми виступали в Дрездені — на Віллі Августин, де влаштовуються різноманітні вишукані літературні імпрези. Поети з різних країн виходили на сцену разом зі перекладачами верхньолужицькою та німецькою мовами. Приїхав на цей фестиваль із Белграда і видатний сербський письменник Мічо Цвєтіч, головний редактор найпопулярнішої тамтешньої газети «Knjizevnenovine».

Письменник і дипломат Ладислав Волко завітав зі Словаччини. Він досить тривалий час жив і працював у Польщі, а також був Послом в Індії, керував словацьким ПЕН-клубом.

Фестиваль традиційно проходить не лише в Баутцені й Дрездені, а і в навколишніх селах. Це — справді, незабутні зустрічі і для самих учасників, і для місцевих жителів. Цікаво, що літературні імпрези зазвичай відбуваються в костьолах. Кожна така зустріч завершується проникливою, щирою молитвою.

Надзвичайно приємне враження справили й відомі письменники — Бенедикт Дирліх, Бенос Будар та Доротея Шовчина, публіцист Альфонс Вічас, — справжнім патріотизмом, талантом, чуйністю, гостинністю.

На фестивалі нас багато й зацікавлено розпитували про Україну, і ми розповідали правду про війну. Кожного дня тут лунали щирі слова за мир та злагоду в нашій державі. Домовилися щодо подальшого співробітництва.

— Ваш чотиритомник виходить у Канаді 60 мовами!

— Ми щиро вдячні за допомогу письменниці, кінодраматургу, головному редактору журналу «Новий Світ» Олені Жуковій та письменнику, публіцисту, головному редакторові досить газети «Перекрёсток Виннипег», заступнику редактора журналу «Новий Світ» Михайлові Співаку. Треба активніше долучатися нашим талановитим українським письменникам до участі в міжнародних літературних імпрезах та проектах. Ми вже маємо творчі успіхи за кордоном письменників-сучасників: Анни Багряної, Василя Слапчука, Дмитра Дроздовського, Дмитра Чистяка... І можемо цим пишатися! За ними підуть інші, переконаний! Нехай політики мудрують, як нам потрапити до Європи. Ми ж, українські письменники, вже маємо бути там!