Революція, напередодні

Почати з того, що це постановка дійсно сучасної (оригінальна назва - "Limbus-Limbo",  написана Стефано Джервазоні в 2011-2012 рр. на замовлення Міністерства культури Франції для Страсбурзького ансамблю перкусіоністів) опери на, мабуть, найконсервативнішій сцені  Києва.

По-друге, цей проект здійснений знаменитою агенцією «Ухо», керованому Олександрою Андрусик і Євгеном Шимальським, що вчергове доводить існування у нас  освічених, економічно і мистецьки грамотних менеджерів культури.

По-третє, квитки на прем’єру розкупили вже в перший тиждень продажу. Це засвідчує не тільки вищезазначені якості «Уха», а й те, що українська авдиторія спрагла до нового, хай наскільки складного або навіть суперечливого мистецтва.

Окрім того, виконання опери рівним чином і ансамблем, і вокалістами було, за оцінками фахівців, на дуже гідному рівні.  Це особливо тішить з огляду на не найкращий стан культури виконання саме сучасного академічного репертуару в Україні.  Віктор Рудь (баритон), Катажина Чубек (блокфлейти), Євген Чуриков (валторна, альпійський ріг), Олександра Дзенісеня (цимбали), Алла Загайкевич і Георгій Потопальський (електроніка) та перкусіоністи «Ухо-ансамблю»  бездоганно впоралися з непростим завданням.

Отже, з огляду на сказане, «Лімб» - навіть не стільки музична, скільки соціальна подія. Свого роду міні-революція. За якою, якщо все складеться, може статися справжній прорив.

Довідка «Дня»:

«Лімб» - опера в семи картинах на тексти Джордано Бруно, Карла Ліннея, Мереліні Монро та інших авторів. Лібрето Патрика Хана. Композитор - Стефано Джервазоні. Виконавці - Анна Пірол (сопрано), Гійом Фігель Дельпеш (контр-тенор), Віктор Рудь (баритон), Катажина Чубек (блокфлейти), Євген Чуриков (валторна, альпійський ріг), Олександра Дзенісеня (цимбали), перкусіоністи «Ухо-ансамблю». Електроніка - Алла Загайкевич, Георгій Потопальський. Диригент-постановник - Луїджі Гаджеро. Сценограф-постановник - Катерина Лібкінд. Куратор проекту - Саша Андрусик, агентство «Ухо».

Стефано Джервазоні народився в Бергамо в 1962 році, композицію почав вивчати в 1980 році за порадою класика авангарду Луїджі Ноно. Після закінчення консерваторії Верді в Мілані, Джервазоні навчався в Угорщині у Дьордя Лігеті і в IRCAM П'єра Булеза. Завдяки замовленням від таких престижних інститутів, як Театр La Scala, IRCAM, Ensemble Intercontemporain, Ensemble Modern, Orchestra Nazionale della RAI, Radio France, Casa da Musica, Ars Musica Bruxelles, Suntory Hall Tokyo, фестивалю Maerzmusik, Джервазоні вважається одним з найвпливовіших європейських композиторів свого покоління. Каталог його творів, який включає камерну і вокальну музику, концерти, опери, опуси для оркестру та ансамблю, з 1987 року виходить в нотному видавництві Ricordi, а з 2000 року публікується в Suvini Zerboni. З 2006 року Джервазоні є постійним викладачем Паризької консерваторії. Він також викладав на курсах в Дармштадті, в Колумбійському і Гарвардському університетах, в Шанхайській консерваторії. У 2015 році женевське видавництво Contrechamps представило велике монографічне дослідження музикознавця Філіпа Aльбера "Stefano Gervasoni. Le parti pris des sons".