«Руйнувати стереотипи мислення»

Затишна дружня атмосфера, цікаві гості і насичена програма — атрибути молодіжної літературної кав’ярні «ЛітTERRA», яка щомісяця збирається в Херсонській обласній бібліотеці ім. Бориса Лавреньова. Листопадова «Підривна» зустріч стала особливою для шанувальників газети «День», адже присутні отримали нагоду ближче познайомитися з проектами нашого видання. Родзинкою презентації стала новинка «Підривна література», яка, власне, й дала назву і загальний ритм заходу. Завсідники кав’ярні цікавилися авторами, які представлені у «Підривній літературі», іншими книжками з «Бібліотеки «Дня» та оригінальним оформленням «Маршрутів №1», які кожен міг погортати за своїм столиком. Окремо про книжки «Дня» і зокрема про «Силу м’якого знака» розповів голова ХОО НСПУ Василь Загороднюк.

Крім того, під час заходу письменник-фантаст Валерій Верховський представив авторський переклад роману Орсона Скотта Карда «Гра Ендера».

У залі дедалі більше поширювався міцний аромат щойно завареної кави. Господиня «ЛітTERRи» Юлія Коваль запропонувала зробити невеликий брейк: під музику «Океана Ельзи» молодь ділилася враженнями від почутого, переглядала презентовані книжки, спілкувалася з друзями. А далі було не менш позитивно і драйвово. Добру порцію гумору додав «Творчий автограф» від молодого автора під псевдонімом Себастьян Перейра. Особливо запам’ятався й мовознавчий конкурс «Кавова ґвара». Як відомо, ґвара — характерна львівська говірка, якою часто користуються мешканці міста Лева. Нещодавно побувавши у львівських кав’ярнях, Юлія Коваль вирішила перенести частинку тамтешньої атмосфери до Херсона. Ведуча запропонувала гостям низку слів з ґвари, які треба було перекласти на літературну мову. Для мешканців Півдня слова були дійсно незвичними, але правильних відповідей було багато. І за активну участь один зі столиків отримав у подарунок кілька глянцевих «Маршрутів №1». А фінальним акордом «підривного» кавування став виступ місцевого гурту «Нефеншуй» із авторськими піснями.

«У САМИХ НАЗВАХ ЦИХ КНИЖОК ЗАКЛАДЕНО ВАЖЛИВИЙ КОД»

Василь ЗАГОРОДНЮК, голова ХОО НСПУ в Херсонській області:

— Газета «День» — це видання для людей, які поважають себе і готові відстоювати свою думку. Це зразок якісної проєвропейської інтелектуальної преси. Тут часто з’являються статті, над якими можна думати не один день: насичені фактажем, експертними думками, цікавими темами. Тож не дивно, що з часом «День» почав збирати найкращі тексти у книжках. Раніше я познайомився з «Бронебійною публіцистикою», «Силою м’якого знака», а тепер і з «Підривною літературою». Навіть у самих назвах цих книжок закладено важливий код — руйнувати стереотипи мислення. А це — найважче для людини. Якщо нас завести в річку, більшість попливе за течією, і лише одиниці — проти. Але ті, хто здолають цей шлях, — це особистості, які могли сформуватися лише завдяки вмінню мислити і аналізувати інформацію. Цього нас вчить і «День». Крім того, кожен із представлених авторів у «Підривній літературі» не втратив актуальності й нині. Візьмімо хоча б одкровення Тараса Шевченка. Як Кобзар говорить про маніпулювання церкви людьми, їхньою вірою. Хіба це не про наш час?

Мені згадалася книжка Олеся Бузини про Шевченка, в якій пігмей «обплював» генія. Я подумав: чи могло б таке бути у Росії щодо Пушкіна чи в Англії щодо Шекспіра? Звичайно, ні. А в нас є. І все тому, що ми вчасно не засвоїли уроків історії, погано вчили свою літературу і захищали культуру. Щоб подібне не повторювалося, нам варто повертатися до таких книжок, які представлені в «Бібліотеці «Дня». Особливу насолоду я мав під час ознайомлення з «Силою м’якого знака». Видання апелює до нашої національної історичної пам’яті. Ми бачимо, як невмінням стверджувати свою історію для розбудови нації користуються інші народи, попросту крадуть і переписують цю історію під себе. І дуже добре, що на таких молодіжних заходах ми говоримо про серйозні речі. Тому дякую організаторам кав’ярні за цікаву презентацію.

«ЦЕ ПОВИНЕН ПРОЧИТАТИ КОЖЕН»

Ірина СНІГУР, журналістка:

— «Підривна» зустріч дійсно відрізнялася від попередніх. Це саме той випадок, коли перепони відкривають нові можливості. Наприклад, господиня кав’ярні Юлія Коваль напередодні повідомила, що у нас цього разу немає кому зробити фотозвіт. І хоча людина з фотоапаратом знайшлася, ми також робили пряму трансляцію в Інстаграм. Тож «літеранці», які не були в залі, залишили в мережі коментарі та лайки. Так бібліотека стала ще мобільнішою та виправдала звання «підривна». Я вирішила придбати цю збірку. Гадаю, це найяскравіший доказ того, що у всі часи були люди, які боролися за справедливість, які здатні подолати систему нав’язаних нам стереотипів. Коли я почула перелік авторів, одразу подумала: «Це повинен прочитати кожен, хто вважає, що має право на свою думку!» Було б непогано ввести ці книжки до шкільної програми, аби діти вчилися формувати свій світогляд і оперувати фактами. На жаль, сьогодні в освітніх закладах забувають про те, що дітям необхідно давати факти, а висновки вони мають робити самі. Те ж саме відбувається у багатьох ЗМІ, адже вони також від когось залежать. Хочу побажати таких осередків, як «ЛітTERRА», у кожному місті України.

«АЛЬБОМ КАРИКАТУР АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО ПОКАЖУ ДРУЗЯМ, ЯКІ ЦІНУЮТЬ МИСТЕЦТВО»

Олександр ТЕПЛЯКОВ, художник:

— Зустріч була насиченою, але відбулася на одному диханні. З’явилися нові обличчя, здивували й ті, що відвідують «ЛітTERRу» постійно. Дуже сподобався гурт «Нефеншуй». Пісні про віру, надію й любов прозвучали якось по-новому. І хоча тема не нова, гадаю, саме цього зараз бракує людям. З «Бібліотеки «Дня» знайшов цікаве й для себе — придбав альбом карикатур Анатолія Казанського. Чудова книжка, красиво оформлена. У автора тонка подача графіки, дотепний гумор, іноді чорний, але від того не менш актуальний. Малюнки дуже життєві, у художника оригінальний смак. Карикатура в нестандартній формі передає соціальні й політичні проблеми. За характерними, десь гіперболізованими, образами ми бачимо наші реалії. Побачивши кілька робіт з альбому, я захотів, щоб таке видання було вдома. Там його перегляну уважніше, покажу друзям, які цінують мистецтво.