Театр і виклики часу
Фестиваль «Мельпомена Таврії-2017» назвав кращих із кращих
Масштабна культурна подія театральної України – Міжнародний фестиваль «Мельпомена Таврії» цьогоріч відбувся у Херсоні вже у дев’ятнадцяте. Традиційно, форум прагне залучити до участі значну кількість театрів. Так, нині афіша представила 37 вистав з 11 країн! Такий мистецький діапазон дає змогу певним чином уявити картину сучасного світового театру. Цей своєрідний зріз театральних уподобань митців різних країн наявно демонструє те, що їх хвилює, на що вони прагнуть знайти відгук у глядача.
Хоча три роки війни на сході Україні, безперечно, впливають на мистецтво. Воно відгукується емоційними сценічними переосмисленнями. Тому переважна частина фестивальних вистав підіймала теми, співзвучні часові і це стосується не тільки українських сценічних робіт. У фокусі уваги митців поставала людина у протистоянні обставинам сучасності, людина у визначенні свого місця у сьогоднішньому житті, людина, яка гостро реагує на болючі виклики часу.
Виразні асоціації з сучасною боротьбою за владу та суспільним станом окремо взятого міста образно прозвучали у викладі грузинського режисера А.Варсімашвілі у «Ричарді Ш» (Національний театр ім.І.Франка) та «Ревізорі» (Тбіліський театр ім.О.Грибоєдова). А як схожа на сьогоднішню, картина світу, що захлинається у бездуховності, а все продовжує веселитися й розважатися, якою її побачив в «Опері жебраків» (Полтавський театр ім.М.Гоголя) режисер С.Павлюк. Зразок сучасного хазяїна життя показав глядачам Миколаївський театр драми і музичної комедії у класичному «Хазяїні».
На цьогорічному фестивалі був широко представлений драматург Павло Ар’є, який показав і свої режисерські роботи. Епатажний «Том на фермі» (Львів-Київ), гостра і безжальна реальність у «Бабі Прісі» (Херсон), феєричний фарс «Слава героям» (Івано-Франківськ - Київ), пронизливі й ніжно-жіночі «Кольори» (Київ).
Справжній політичний памфлет зумів зробити румунський режисер Р.Гілаш із, здавалося б, зовсім мирної чеховської «Пропозиції». А тема комерції на війні, що перекреслює високі ідеали боротьби, яскраво прозвучала у виконанні білорусів у виставі «Матінка Кураж». Також про війну, але на сході України, йшлося у литовській виставі «Саша, винеси сміття» Н.Ворожбит у постановці С.Мойсеєва (до речі, цю постановку на минулому тижні побачили кияни і вона викликала резонанс у глядачів та критиків). Актори знаменитого Панєвежиського театру, яким здавалося, далека ця тема, так майстерно зуміли зробити емоційні узагальнення, що вона торкнулась серця кожного…
Надзвичайно цікаво й колоритно прозвучали іноземні вистави - з Португалії, Вірменії, Туреччини, Угорщини, Франції та Польщі.
Завершальною емоційною крапкою «Мельпомени Таврії» стала вистава «Лісова пісня», що її, за традицією останніх років, Херсонський театр ім. М.Куліша показав під відкритим небом на сцені у «Чумацькій криниці». Режисер Сергій Павлюк уміє талановито згармонізувати театральний і природний простори. Глядачам видалось, що саме про цей ліс з його дивними звуками, ставок, дерева, мавок і лісовиків-акторів написала колись Леся Українка. Ідея високості духу людини, її стосунків з живою природою, неможливістю порушення балансу гармонії, глобального збереження миру у нашому прекрасному світі стала естетичним висновком усього, що відбувалось на фестивалі-2017. Епічну фразу Лесі Українки: «Стане початком тоді мій кінець…» уповні можна застосувати до ХІХ «Мельпомени Таврії», яка своїм фіналом розпочала ходу до ювілейного ХХ форуму.
Переможці Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії-2017»
1. Найкращі вистави великої сцени:
«Ричард III» У. Шекспір, Київський національний академічний театр ім. І. Франка;
«Хазяїн» І. Карпенко-Карий, Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії;
«Мотузка» М.Хейфец, Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра;
2. Найкращі вистави камерної сцени:
«Саша, винеси сміття» Н.Ворожбит, Драматичний театр ім. Юозаса Мильтиниса (м. Паневежис, Литва);
«Лю-боф» Д.Хармс, Театр Амазгаін ім. Coca Саркісяна (м. Єреван, Вірменія);
«Лист Богу» А.Крим, Театр Одеського розливу «Ланжерон»;
3. Найкраща режисура:
Олексій Лісовець «Мотузка» М.Хейфец, Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра;
Станіслав Мойсеєв «Саша, винеси сміття» Н.Ворожбит, Драматичний театр ім. Юозаса Мильтиниса (м. Паневежис, Литва);
Влада Бєлозоренко «1984» Дж.Оруел, Театр «Splash» та «Кольори» П.Ар’є, театр «Золоті ворота»;
Автанділ Варсімашвілі «Ревізор» М.Гоголь, Державний академічний російський драматичний театр ім. О.С. Грибоєдова (м. Тбілісі, Грузія);
Максим Голенко «Хазяїн» І. Карпенко-Карий, Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії;
4. Найкраща сценографія:
Михайло Лашицький «Матінка Кураж» Б.Брехт, Театр Ч (м. Мінськ, Білорусь);
Юлія Заулічна «Хазяїн» І.Карпенко-Карий, Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії;
Андрій Рябій «Вид з мосту» А.Міллер, Національний академічний театр російської драми ім. Лесі Українки;
5. Найкраще музичне оформлення:
Сергій Павлюк, Олег Коструб, Ружена Рубльова «Лісова пісня» Леся Українка, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М.Куліша;
Рокас Зубовас «Світ Чюрльоніса» М.К. Чюрльоніса, ДУО Зубовас (м. Вільнюс, Литва);
Дмитро Саратський, Дмитро Тодорюк «Запрошення на страту» В.Набоков, Театр «Мізантроп»;
6. Найкраще пластичне рішення:
Павло Івлюшкін – За образно-пластичне рішення вистави «Кольори» П.Ар’є, Театр «Золоті ворота»;
Катерина Лук’яненко – За образно-пластичне рішення вистави «1984» Дж. Оруел, Театр «Splash»;
7. Найкращий акторський ансамбль:
Вистава «Пропозиція» А.Чехов, Театр «AteneuI Din Iasi» (м. Ясси, Румунія);
Вистава «Слава Героям» П.Ар’є, Спільний проект Івано-франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка та київського театру «Золоті ворота»;
Вистава «Кольори» П.Ар’є, Театр «Золоті ворота»;
Вистава «Моцарт і Сальєрі» О.Пушкін, Театр Les Concerts Esperluette (м. Рен, Франція);
8. Найкращий акторський дует:
- Сергій Цевельов, Валерія Лютинська – «Останній палко закоханий» Н.Саймон, Запорізький академічний театр молоді;
- Seray Gözler, Asiye Dinçsoy «Двері» Н.Неждана, Театр «3.2.1» (м. Стамбул, Туреччина)
- Костянтин Рогань, Тетяна Проворова «Лісова Пісня» Леся Українка, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М. Куліша;
9. Найкраща чоловіча роль:
- Богдан Бенюк за роль Ричарда – вистава «Ричард III» У.Шекспір, Національний академічний театр ім. І.Франка;
- Дмитро Рибалевський за роль Андрія Васильовича – вистава «Слава Героям» П.Ар’є, Спільний проект Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка та київського театру «Золоті ворота»;
- Богдан Грицюк за роль Тома – вистава «Том на фермі» М.М.Бушар, Спільний проект Львівського академічного драматичного театру ім. Л.Українки та «Дикого театру»;
- Арман Навасардян за роль Скрипаля – вистава «Лю-боф» Д. Хармс, Театр Амазгаін ім. Соса Саркісяна (м. Єреван, Вірменія);
10. Найкраща жіноча роль:
- Тетяна Шляхова за роль Леді Анни – вистава «Ричард Ш» У.Шекспір, Київський національний академічний театр ім. І.Франка;
- Сілвія Бріто за роль Матері – вистава «У саму ціль» Т.Бернхард, Teatro Circo de Braga (м. Брага, Португалія);
- Валерія Брянська за роль Чорної – вистава «Кольори», Театр «Золоті ворота»;
11. Найкраща чоловіча роль другого плану:
- Микола Тамарянський за роль Феногена – вистава «Хазяїн» І.Карпенко-Карий, Миколаївський академічний український театр драми та музичної комедії;
- Павло Костенко за роль Вовчика – вистава «Баба Пріся» П.Ар’є, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М.Куліша;
- Олег Стальчук за роль Гастінгса – вистава «Ричард Ш» У.Шекспір, Київський національний академічний театр ім. І.Франка;
11. Найкраща жіноча роль другого плану:
- Наталя Корпан за роль королеви Маргарити – вистава «Ричард Ш» У.Шекспір, Київський національний академічний театр ім. І.Франка;
- Світлана Журавльова за роль Слави – вистава «Баба Пріся» П.Ар’є, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М.Куліша;
- Світлана Орліченко за виконання жіночих ролей – вистава «Мотузка» М.Хейфец, Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Дніпра;
- Христина Ігнат за роль Лесі – вистава «І все-таки я тебе зраджу» Н.Неждана, Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр;
13. Дипломом президента фестивалю нагороджуються:
Бела Меро – «За яскраве втілення світової класики», вистава «Скупий» Ж.Б.Мольєр, Театр Бекейшчаба Йокаі (м. Бекейшчаба, Угорщина);
Богдан Струтинський – «За талановите втілення української класики», вистава «Сорочинський ярмарок» О.Рябкова, Київський національний академічний театр оперети;
Раду Гілас – «За сучасне прочитання зарубіжної класики через призму сьогодення», вистава «Пропозиція» А.Чехов, Театр «Ateneul Din Iasi» (м. Ясси, Румунія).
Спеціальним дипломом від журі фестивалю нагороджується:
Режиссер Сергій Павлюк та художник Ольга Гоноболіна – «За талановите вміння віднайти гармонію театрального простору і живої природи», вистава «Лісова пісня» Леся Українка, Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. М.Куліша.