Тенор і баритон на одне обличчя
Шостий сезон у Національній опері України працюють незвичайні солісти, схожі настільки, що коли глядачі приходять на виставу «Севільський цирульник», то спочатку просто розгублюються: співаки, котрі виконують партії графа Альмавіва й Фігаро, буквально одне обличчя. Це брати-близнюки Петро й Павло Приймаки.
Вчора артисти вирушили на гастролі до Польщі, де виступлять з сольними концертами. А наприкінці жовтня вони вводяться відразу до декількох опер поточного репертуару їхнього рідного театру. Та й зараз співакам гріх скаржитися на відсутність роботи. У «Богемі» Павло (тенор) виконує партію поета Рудольфа, а Петро (баритон) — його друга художника Марселя. У «Травіаті» в Павла роль віконта Гастона, а у Петра — Жоржа Жермона. Щоправда, одночасно на сцену дирекція театру вважає за краще їх не випускати, щоб через зовнішню схожість не заплутати публіку. Петро зайнятий у зарубіжній класиці: «Дон Жуан» і «Мадам Баттерфляй», а Павло — в операх «Князь Ігор», «Запорожець за Дунаєм» і «Анна Ярославна, королева Франції».
Брати Приймаки — лауреати багатьох міжнародних конкурсів. Закінчили Чернівецьке музичне училище. Їхньою першою вчителькою вокалу стала Юлія Шевчук (Палькова). У Київській консерваторії брати потрапили до рук прославленого співака й педагога Костянтина Огневого. До речі, 30 вересня він відзначив свій 73-й день народження. Найнезвичайніше поздоровлення імениннику прозвучало саме від Петра й Павла. В прямому ефірі «Променя» вони виконали українську народну пісню «Ой, ти річенько-чарівниченько».
Брати часто виступають дуетом. Стиль Приймаків помітно відрізняється від багатьох виконавців своєю злагодженістю, гарним тембром і вібрацією голосу. Фахівці стверджують, що в Україні за останні 25—30 років на професійній сцені подібного чоловічого дуету не було. Їм під силу виконання найрізноманітніших творів.
Вже їхній перший альбом з різдвяними піснями, колядками й щедрівками «Зустрічаємо світле свято» став філофонічною рідкістю, а нині Петро й Павло закінчують записувати компакт-диск з піснями українських композиторів і фольклором. Союзом класики й естради став запис пісні «Ненавиджу і кохаю» у виконанні Павла й Жанни Боднарук. Це український варіант популярного американського шлягера (текст Степана Галябарди, аранжування Анатолія Карпенка) вже декілька місяців тримається на верхніх сходинках радіо-хіт-параду «Пісня року».
Петро старший за Павла на 40 хвилин. Протягом життя вони розлучалися дуже рідко. Багато років брати жили в гуртожитках (вони родом із села Садки Заліщицького району Тернопільської області). Цього літа вони, нарешті, стали киянами. Обидва отримали двокімнатні квартири на Харківському шосе в одному будинку на одній площадці.
