Відчути себе… шведом

Ці вихідні для Києва видалися справді міжкультурними. Традиційно, в неділю відбулося Свято вулиці Костьольної. А перед цим, у суботу, столиця долучилася до святкування Дня Швеції. Уперше місцем для свята було обрано Парк Т.Шевченка. Перегляд шведських кінофільмів, майстер-клас ыз флорболу – традиційної шведської спортивної гри, різноманітна дитяча програма, концерт шведської фольк-групи – те, чим порадували організатори киян та гостей столиці. А ще насиченою лекційною програмою – про неї детальніше.

УСЬОГО В МІРУ ТА «РАДІСНИЙ, ЯК ЛОСОСЬ»

«Найкраще про країну розкаже її мова», – вочевидь, саме так вирішили організатори й почали лекційну програму з уроку шведської. І справді, показовою є мовна реформа 1960 року, за якою всі шведи стали говорити «ти» одне одному, утверджуючи уявлення про Швецію як країну рівних прав та можливостей. На уроці під відкритим небом були наведені й легкі слова, які можна впізнати, знаючи російську чи англійську, й найдовше слово, що містить 128 літер. Шведську картину світу чи не найяскравіше представили за допомогою фразеологізмів та типових порівнянь. Наприклад, якщо людина радісна, то про неї скажуть: «радісний, як лосось». А «мати лід у животі» – для жителів Швеції значить бути спокійним.

Є кілька особливо важливих слів, оскільки вони позначають концепти-образи шведського способу мислення і життя. Наприклад, fika – шведська традиція робити перерву на каву в будь-який час, як вранці, так і ввечері. Причому атрибутами фіки може бути не тільки кава, а й чай, а головне – смаколики, особливо булочки чи тістечка. Ще одне – mysa, це слово теж складно перекласти. Приблизно його значення можна пояснити як відпочинок, розслабленість, затишок – щось на зразок данського хюге. Svemestra – так називають відпустку, яку вирішили провести вдома, у Швеції, що дає змогу підтримувати свою державу. Та, мабуть, найбільш показовим є слово lagom, що означає всього в міру – тобто не забагато, і не замало. В міру роботи та в міру відпочинку, часу для кар’єри та часу для родини.

До слова, те, як шведи працюють, теж стало предметом обговорення. Про це розповіла Оксана Чивуріна, працівниця українсько-шведської компанії Beetroot. Зокрема, вона поділилася тим, що в компаніях майже відсутня ієрархія, і її структура нагадує не піраміду, а, швидше, клітину, де кожен виконує свою функцію. Це один з наслідків тої рівності, яка існує у Швеції. Іншим наслідком є прагнення шведів досягти консенсусу, врахувавши думку кожного. Є навіть спеціальне слово, яке позначає процес прийняття рішення, коли потрібно вислухати думку усіх, на кого вплине це рішення, щоб досягнути найбільш оптимального результату. Тож, не дивно, що фідбек для них є засадничим елементом. Ще шведи дуже люблять планувати, в декого зустрічі призначені вже на листопад.  

ТЕНДЕНЦІЇ ШВЕДСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Про історію й сьогодення Швеції не менше може розповісти й література. Анастасія Єрмашова, наприклад, розповіла про кілька основних тенденцій, засадничих літературних рис. По-перше, пам’ять про економічний занепад (який був на початку індустріалізації, оскільки багато людей тоді втратили роботу, почали виїжджати у США та ін.). Ще один – мотив провини (під час Другої світової Швеція формально зберігала нейтралітет, однак водночас її дії доволі контраверсійні; з одного боку, вона підтримала Норвезький рух спротиву, але в той же час поставляла сталь і оброблені деталі до Німеччини). Окрім того, індивідуалізм: багато шведів дуже люблять бути на самоті, особливо на природі. Така любов до довкілля проявляється і в натуралізмі – детальному описі процесів, що відбуваються в людському житті, оскільки шведи сприймають людину як частину природи. Зокрема, в дитячій літературі, як поділилася Лілія Омеляненко, співзасновниця видавництва «Видавництво», нерідко порушуються складні, незручні теми. Серед низки важливих рис також є: рівність прав людей, релігія, явище еміграції (усе більшої популярності набувають книги авторів, які приїхали до Швеції).

«КОЖЕН МАЄ СИЛУ ВОЛІ ВИГРАТИ ОЛІМПІАДУ, АЛЕ НЕ КОЖЕН МАЄ СИЛУ ВОЛІ ТРЕНУВАТИСЯ 20 РОКІВ…»

Швеція є сьомим найбільшим донором України, тому тематика лекційної зони була присвячена не тільки самій країні, а й тим секторам, у яких вона надає підтримку. Наприклад, щодо екології було проведено вікторину від ПРООН «Змінюймо себе, а не клімат». Оскільки Швеція є донором №1 у підтриманні гендерної рівності, відбулася дискусія «Чим рівність вигідна чоловікам?».

Тема інклюзивного економічного зростання, громадянського суспільства втілилася у інтерактивній лекції-грі від Тимофія Милованова, почесного президента Київської школи економіки, професора Піттсбурзького університету (США). Окрім порад, з чого варто починати бізнес і як працювати над тим, щоб час витрачався відповідно до пріоритетів, було проговорено необхідність створення чіткого плану в державі, аби люди могли втілювати свої бізнес-ідеї. Але водночас було розглянуто й питання способу мислення. Наприклад, на його думку, там, де українець бачить зраду, американець бачить можливість. Бо якщо є проблема, то можна придумати рішення і запропонувати його людям. Важливим у контексті всієї України є і наведений ним вислів, що кожен має силу волі виграти олімпіаду, але не кожен має силу волі тренуватися 20 років, щоб туди потрапити й виграти. Тож цінним не тільки ентузіазм і захват, а й терпіння і працелюбність, аби діяти «на довгострокову перспективу».

ПРОЧИТАВШИ «В УКРАЇНІ ВСЕ ПОГАНО», ПЕРЕВІРТЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ

Ще одною сферою підтримки Швеції є вільні ЗМІ. Роман Кульчинський, головний редактор сайту texty.org.ua, поділився дослідженнями щодо російської дезінформації. Наприклад, навів такий їхній алгоритм: спершу потрібно дослідити суспільство й знайти тріщини (наприклад, щодо питання мови чи віри), далі створити брехню, обгорнувши її навколо невеликої частини правди. Наступні кроки – усе заперечувати й грати в довгу.

Щодо поширення, то головним тут є принцип публікації інформації на якомога більшій кількості майданчиків, щоб навіть якщо людина не повірила одразу, то кількість джерел, де вона побачила ці відомості, її переконала. Передусім, такими майданчиками є соцмережі (де можна створити неправдивий акаунт або бота). Потім передрук повідомлення у ЗМІ (з посиланням на фейсбук-акаунт), а згодом легалізація повідомлення з вказівкою «джерело – ЗМІ». Серед основних меседжів, які транслює Росія – дискредитація влади й самої держави (тобто «В Україні все погано – реформи не працюють» і так далі). Основним способом виявлення цих маніпуляцій є перевірка джерела інформації.

Таким водночас інформаційним і розважальним, шведським і українським виявилося святкування Дня Швеції у Києві, де кожен зміг хоча б на день відчути себе шведом.