Відлуння на дотик
Книжковий сезон фактично завершився київським ярмарком «Книжковий світ», більш відомим під назвою «Медвін» (назва виставкової фірми, що його проводить). Попереду, у грудні, хіба що ужгородський «Книжковий Миколай», котрий не скоро набуде надрегіонального розголосу, та московський ярмарок інтелектуальної літератури «non/fictio№7», що його недалекоглядно іґнорують українські видавці (хоча саме там, а не на вересневій ММКВЯ, конкурентна присутність вітчизняної книжки найперспективніша). Ну й підбиття усіх підсумків року на церемонії вшанування лауреатів Всеукраїнського рейтинґу «Книжка року-2005», котра відбудеться уже на початку року наступного.
Поки «Медвін» у всій своїй попередній історії був лише ареною змагання іміджевих інтересів кількох функціонерів від українського книгарства, його подальша доля вимальовувалася вельми туманно. Нині перемогли здорові комерційні інстинкти великих ринкових гравців, виставка нарешті перетворилася на ярмарок.
Навряд чи це наразі прораховувалося свідомо, але «Факт», «Фоліо», «Піраміда» та «Коронація слова» поставили на максимальне витиснення дивідендів з медіаінерції Львівського форуму видавців. Уперше професійно облаштований на тому форумі прес-центр здійняв таку хвилю розголосу, що вона навіть по двомісячному збігові затримала читацько-купівельний інтерес на новинках, «засвічених» у Львові. Гріх було б не скористатися цим, а надто з огляду на столичну публіку, яка не те, що до Львова не доїхала, а й у межах Києва пересувається не дуже охоче. Відтак книжки, про які активно писали ті дві сотні акредитованих на форумі журналістів, продавалися на «Медвіні», як-то кажуть, випереджаючими темпами. Усі запаси виставлених новинок Матіос, Роздобудько, Макарова, Куркова, Покальчука, Дністрового спродані.
За тією самою форумною інерцією обласкали нинішній «Медвін» і журналісти. Наприклад, «5 канал», що давав кілька прямих включень щодень з форуму, зробив кілька сюжетів і з київського ярмарку й у поставі ведучих читалося німе запитання: ну як «Медвін» супроти Львова?
Якщо раніше учасники «Медвіну» оцінювали комерційні результати чотириденного перебування в Інституті фізкультури як близькі до нуля, то нинішні продажі уже цілком виправдовували участь і, головне, стали порівнюватися не з пустою тратою часу, а зі львівськими прибутками у пропорції 1 до 2,5. Тут варто поставити знак оклику, оскільки ще минулого року комерційне співвідношення «Медвін»—Форум дорівнювало приблизно 1 до 5-6.
Усе це, ясна річ, уможливили люди, які нарешті пішли до тимчасово окупованого книжками Інституту фізкультури. Окрім медіавідлуння форуму на це їхнє рішення вплинули ще два чинники. По-перше, за сім років існування «Медвіну» якась частина читацького люду таки звикла до місця зустрічі, яке змінити не можна. І постійні активні учасники ярмарку щоразу докладають зусиль, аби аншлаґувати свої презентації, а отже й забезпечити супутні продажі. А головний редактор «Факту» Леонід Фінкельштейн уже другий рік поспіль навіть влаштовує ярмарковий прес-центр з одинадцятикласників,у яких він викладає математику.
Оце і є по-друге: на «Медвіні» з’явилося чимало молоді. Звичайно, то не лише знайомі Фінкельштейнових учнів. Гадаю, долучилися до приємно-молодого заповнення презентаційних аудиторій і один із головних гравців на ринку підручників та посібників для середньої школи — київська «Ґенеза», і серйозний претендент на перерозподіл цього ринку тернопільська «Навчальна книга-Богдан». Одразу помітно включилася у програму ярмарку київська ґазета «Метро» з півмільйонним накладом. Один з її додатків, «Метро-Освіта», влаштував дискусійний клуб «Молодь і книга: існування в паралельних світах?», де видавці та книжкові експерти віч-на- віч зіткнулися з неприхованими смаками старшокласників. Книгарі мали шок, а незакомплексовані юнаки (а головне, юнки) — щире здивування з того, що довкруг — чимало правдивих українських конкурентів улюблених ними Мариніної/Донцової/Дєнєжкіної/Акуніна. А головне — ці старшокласники, прийшовши на диспут, лишилися й на наступну презентацію, яку влаштувала ґазета «День» з приводу книжки, здавалося б, далекої від їхніх читацьких смаків («День і вічність Джеймса Мейса»). І в наступні дні ці юні обличчя можна було бачити й поміж стендів, і на авторських читаннях…
Основним же магнітом для молоді став День фантастики на «Медвіні». Влаштував його журнал «Реальность фантастики», торік визнаний Євроконом кращим у Европі. А цього року Конвент европейських фантастів назвав кращими письменниками континенту Марину й Сергія Дяченків (які, зрозуміло, мали творчий вечір на Дні Ф). Наступного ж року, зважаючи на дві попередні події, Єврокон збереться у Києві, і оце ми спостерігали за генеральною репетицією чогось на кшталт Євробачення-Ф. Репетиція вийшла успішною, під аншлаґ, а на спаринґ під назвою «Культурологічний конфлікт Америка—Европа», де бійцями виступали Сергій Поярков та Андрій Валентинов (з не менш яскравим рефері Анатолієм Ульяновим, головредом Українського літературного порталу) цілком можна було продавати квитки. Півторагодинне шоу — і жодних дезертирів-глядачів. Навіть Володимир Горбулін, колишній голова Нацради безпеки й оборони, просидів до кінця із загадковою усмішкою.
Окрім нього, з політиків були помічені на «Медвіні» лише Олександр Зінченко та перший заступник голови Держтелерадіо Анатолій Мураховський. Перший — неабияк дивував видавців тим, що активно купував книжки й відмовлявся брати їх за подарунки. Другий — так і не дійшов до актового залу, де на нього чекали ті самі видавці, аби почути щось від посадовця з заявленої теми «Відлуння Майдану».
Ну, звісно, про що ж казати, коли Майдану на українському книжковому ринку не відбулося. Хіба, як у книжці Юрая Курай «Кіно FM»: «Гюльчатай… Гюльчатай… Принеси мне туалетной бумаги!» — Абдула подав голос из біотуалету»…
