«Вихід із зони комфорту»

В контексті генеральної класико-романтичної лінії репертуарної політики столичної філармонії  концертну програму «Діалог між країнами» можна назвати «виходом із зони комфорту».

 Спочатку планувалося представити музику сучасників: італійського композитора Івана Канчіалозі та українського композитора Олександра Родіна. Але якоїсь миті у диригента Богдана Пліша виникла ідея зіграти в цьому концерті також і твір Валентина Бібіка. І це добре, адже після відходу композитора 2003 року, який народився в Харкові, а помер – у Тель-Авіві, його музика в Україні звучить нечасто. Нагадаємо, наприкінці 2010 р. за ініціативи Романа Кофмана відбулася прем’єра у концертній версій масштабної (до чотирьох годин звучання!) опери «Біг» В. Бібіка, в основу якої покладено однойменну п’єсу М. Булгакова. З того часу лиш поодинокі сміливці бралися за відтворення далеко не простих для виконання бібіківських партитур. Хоча сама музика в міру експресивна і велична водночас.

Цього разу нам представлять «Сім мініатюр» для струнного оркестру Валентина Бібіка, твір, написаний ще 1975 року.

Ім’я Івана Канчіалозі (чи Канц'ялозі, як це прізвище ще транскрибують з італійської) вперше у нас прозвучало на фестивалі Kyiv Contemporary Music Days 2016 року. Композитор виступив із лекцією  «Мікротональна музика у ХХ столітті». Він закінчив Естонську академію музики і театру, Гетеборзький університет музики і драми і продовжив навчання в аспірантурі Консерваторії Бірмінгема. Твір, який нині прозвучить, називається «Ліссажу». «Це композиція, що представляє мої художні пошуки кількох останніх років, – коментує автор.– Цей досвід базується на ідеї створення естетичної музики на основі геометричних зображень. Ліссажу – фізичне явище, що створює красиві фігури, об’єднуючи два перпендикулярні осцилятори в простому співвідношенні. На створення цієї композиції мене надихнули роботи англійської художниці Бріджет Райлі, які, на мою думку, відображають справжній рух та довершеність форм сучасного мистецтва».

Киянину Олександру Родіну – третій постаті програми – пощастило, мабуть, найбільше: його і виконують, і знають. Його гімн-реквієм Stabat Mater для сопрано, мецо-сопрано та струнного оркестру, прем’єра якого відбулася 2015 року, писався під час трагічних подій Майдану. Як зазначає автор: «Найбільш драматичні моменти історії, на мою думку, змальовують незмінні у всі часи чіткі контури апокаліпсису: кров і вогонь, страх і мужність, ненависть і любов, біль і незламний дух, смерть синів і скорботу матерів. Чи змінились відчуття матері, яка втратила сина, із часів Христа і Діви Марії? Із цього питання й народилась ця музика»...

Виконавці – Київський камерний оркестр під орудою Богдана Пліша (на фото), солісти – Анжеліна Швачка (мецо-сопрано), Алла Родіна (сопрано) та Віктор Іванов (скрипка).