Зоряні маестро

Цьогоріч відомим українським композиторам виповнилося по 85 років! Унікальність Колодубів полягає не лише в тому, що їхній сімейний стаж наблизився до 60 років. Вони обоє народилися 1-го числа в один рік (з різницею у п’ять місяців) у мистецьких родинах. У далеких 1950-х їх поєднала любов до музики. У композиторській професії кожен віднайшов свою нішу, випрацював власний неповторний авторський почерк.

Левко Миколайович — визнаний метр масштабних полотен: автор чотирьох опер, балетів, оперет, 12 симфоній, понад 20 концертів для різних інструментів із оркестром, дві «Карпатські рапсодії», численні сюїти, хорові, камерні твори, романси, музика до вистав і кінофільмів — усього й не перерахуєш! Причому все написане — майстерна, яскраво національна, талановита музика.

Симфонії Левка Колодуба — це своєрідна сага, літопис епохи, пропущений крізь серце митця і втілений у неповторній звуковій палітрі: симфонія-дума «Шевченківські образи», «Симфонія в стилі українського бароко», «Симфонія’86», «Pro memoria» (Пам’яті жертв страшних лихоліть в Україні) — ось лише кілька найвідоміших з них. Фактично це — своєрідна антологія життя цілого народу і водночас»енциклопедія» композиторської майстерності. При тому композитор намагається йти в ногу з часом (остання його симфонія так і називається «Zeitheist» («Дух часу»). Натомість, на першому плані все-таки залишається художній образ і головне завдання автора — донести його до слухача. За 9, 10 та 11 Симфонії Левка Колодуба було удостоєно Шевченківської премії.

У «портфелі» Жанни Юхимівни переважають твори камерного жанру: оркестрові симфонієти, сюїти, концерти; великий масив творів для дітей. Так, широковідомі два її зошита «Обробок пісень народів світу», «Музична абетка» (збірка пісень на народні тексти), а «Дитячий альбом» видано Канаді. Найбільшої популярності набув наймасштабніший твір — балет «Снігова королева», який протягом п’яти років із величезним успіхом ішов у Донбас Опері (партію Кая танцював легендарний Вадим Писарєв). Найбільшою  пристрастю Жанни Юхимівни стала музика для духових інструментів та різноманітних ансамблів: «Драматичний концерт» для труби з оркестром, «Концертіно» для гобоя, струнного оркестру та фортепіано, «Українська сюїта» для квінтету духових, «Калейдоскоп» для флейти, гобоя та фагота та багато інших творів, які увійшли в концертний та педагогічний репертуар. Перу Ж. Колодуб належать два  фортепіанних концерти, сюїти, альбом «Весняні враження» тощо. Утім, не залишились поза увагою й інші інструменти — скрипка, альт, гітара, дзвіночки (альбом із 16 п’єс для цього інструмента став у буквальному розумінні хрестоматійним, оскільки раніше оригінальних п’єс, написаних спеціально для нього, не було). І всім їм притаманні прекрасна темброва гармонія, делікатність, вишуканість і витонченість оркестровки. Її композиції вирізняються лаконізмом, мальовничістю та прозорістю.

У «парному» авторському концерті Колодубів, який 8 листопада у Національній філармонії подарує і композиторам, і слухачам чудовий камерний ансамбль «Київські солісти», прозвучать різножанрові, але знакові для обох авторів твори. Так, Левко Миколайович багато років вів клас інструментовки в Київській консерваторії (до речі, професори Колодуби вже понад піввіку є її викладачами). Він вважається одним із найкращих знавців симфонічного оркестру, і це підтвердить його Концерт для фагота з оркестром. «Симфонією в стилі українського бароко» Л. Колодуб колись розпочав стиль необароко в українській музиці, а в сюїті «Турівські пісні» (маже 10 років тому якраз «Київські солісти» стали її першовиконавцями) Левко Миколайович пригадав і творчо переосмислив пісні свого дитинства на блискучий, дуже ефектний концертний цикл. 

Трагедійний Концерт для альта з оркестром Жанни Колодуб я вважаю однією із кульмінацій у її творчості. Його присвячено пам’яті її мами — Віри Войцицької, випускниці Київської консерваторії, яка не пережила воєнного лихоліття й померла у віці 36 років. А партита і п’єси для струнних — є віддзеркаленням стильності й вишуканості їхньої авторки...