«Росія в стані війни»...

За минулий рік Україна тричі стала темою італійського щомісячного журналу Limes, який аналізує актуальні питання міжнародної політики. 206 сторінок думок і поглядів відомих європейських журналістів, політологів і соціологів, географів і професорів італійських університетів — про те, що відбувається в Україні. «Росія в стані війни» (іт. La Russia in guerra) — тема журналу узагальнює те, з чим у своїх статтях погоджуються всі автори: Росія веде повноцінну війну проти України. Але український фронт — глобальний.

«Ми (європейці) навіть не хочемо уявляти, що ведемо війну. Але цей конфлікт базується на геополітичних уявленнях, а саме — на ідеї про власну націю та власні права. Такі погляди формуються впродовж століть. Такі погляди продовжують розділяти Захід і Росію, — йдеться у передмові від редакції видання. — Через нашу взаємну нездатність зрозуміти одне одного ми стали схожими на лунатиків, які потрапили у велику пастку й не знають, як з неї вибратися. Ми ув’язнені кризою, яка робить із України європейську Сомалі. Ця криза може «викопати» нескінченний рів між європейцями, американцями й росіянами. У той же час вона підкреслює дезінтеграцію Європейського Союзу... Мало стверджувати, що ми культивуємо ідею примирення, мало роздумувати про наше місце у світі, про наші права та проекти. Якщо хочемо зупинити  зростання напруженості в цьому глобальному зіткненні, повинні спробувати зрозуміти одне одного. У стані війни важливо не піддаватися пропаганді. По-перше, ми маємо зрозуміти, чого хочуть росіяни, потім — завдання набагато складніше,  чого хочемо ми».

•  Саме на ці питання й шукають відповіді автори журналу, із впевненістю в тому, що Росія веде не просто війну, а добре сплановану гру, робить ходи то релігією, то історією, то своїми природними багатствами. Один із редакторів журналу, що досліджує Росію та пострадянські країни — Мауро Де Боніс, разом із Оріеттою Москателлі роблять психологічний портрет Путіна, стверджуючи, що формація під зіркою СРСР і КГБ — це назавжди, від цього не виліковуються. До речі, дослідниця Москателлі є співавтором книжки «Україна, анатомія землетрусу», що вийшла торік в Італії.

•  Не менш важливим для формування розуміння українсько-російського конфлікту також є  квітневий номер журналу, що вийшов під назвою «Україна між нами і Путіним» (іт. L’Ucraina tra noi e Putin). Видання досліджує, де закінчується Європа й починається Росія, таємниці Майдану, Криму та Донбасу, явище олігархії в Україні. У журналі опубліковано інтерв’ю з учасниками Революції Гідності й різні погляди на майбутній шлях України. Знаковою є стаття професора Римського університету «Ла Сап’єнца», культуролога, письменниці, постійної авторки «Дня» Оксани Пахльовської під назвою «2014, померти для Європи» (іт. 2014, morire per l’Europa). Пані Оксана пояснює безкомпромісну різницю між двома частинами українського суспільства: європейською та нео— (чи пост-) радянською, аналізує Євромайдан як явище, що не має часових кордонів, як явище консолідації європейської України, як доказ того, що ми можемо побороти тоталітарних монстрів, змінюючи напрям історії, організовуючи власні сили й продовжуючи вірити в Європу.

•  Третій номер «Китай. Росія. Німеччина. Штати Обами» говорить про ті ж проблеми, але в глобальнішому масштабі. Конфлікт розглядають в економічному аспекті.

До слова, геополітичний журнал Limes виходить з 1993 року. Ідея першого номера зародилася після падіння Берлінської стіни. Кожний журнал присвячено одній актуальній темі міжнародної політики. Видання публікується у форматі книжки. Кожен номер доповнено ілюстраціями та фотографіями. Постійною рубрикою в журналі є «Історія в картах».

Журнал має свою наукову та редакційну раду, а також кореспондентів у різних країнах. Із України з виданням співпрацюють Мирослав Попович і Леонід Фінберг.