«Насильство і журналістика – несумісні»

Останнім часом у Донецьку збільшується кількість погроз, а також активних дій щодо журналістів – медівники зазнають значних утисків від «тітушок»-провокаторів, які приходять на масові акції. Причому, «тітушки» не обирають жертв за лояльністю телеканалів до влади, не розрізняють жінок та чоловіків, політичних журналістів та репортерів чи то культурних оглядачів. Під їхню «гарячу руку» потрапляють усі, без жодного виключення. І це може свідчити тільки про одне: насильство в країні посилюється, а цькування журналістів набирає нових обертів.

Історія має глибокі історичні корені (погрози, побиття, та навіть убивства, для донецьких журналістів, на жаль це вже написана історія), але якщо говорити про ситуацію зараз, то погрози медійники почали отримувати, передовсім, за участь та висвітлення Євромайдану. За останній час численні погрози та утиски зазнавали журналісти «Новости Донбасса», Порталу неполітичних новин, власний кореспондент «Газети по-українськи» тощо.

Ситуація набрала більшого масштабу. Під час зйомок сюжету на місцевому Євромайдані «тітушки» вчинили напад на знімальну групу телеканалу «Донбас» - намагаючись відібрати мікрофон у журналістки. Дівчину не чіпали, а от оператору каналу Ігорю Монастирьову було нанесено декілька ударів у голову та тулуб.

Медіа-група висловила своє обурення щодо подій, які відбулись на зйомках.

«Загострення політичної кризи веде до неконтрольованої ескалації насильства в Україні. Конфлікт вже зайшов занадто далеко (або перейшов межу ) - в Києві загинули люди. Фізичної небезпеки піддаються всі, в тому числі, і журналісти, які ведуть репортажі з місця подій. Ми звертаємося до людей різних переконань із закликом зупинити насильство. Мирне врегулювання можливе тільки шляхом переговорів, — наголосили журналісти каналу у своїй заяві. — Всі сторони конфлікту зобов'язані почути один одного і знайти рішення. Нові жертви неприпустимі. Потрібен взаємоприйнятний компроміс на основі демократичних цінностей. Серед них - свобода слова, свобода друку, їх ніхто не може ставити під сумнів. Кожен громадянин України має право на інформацію. А значить, журналісти повинні мати можливість для виконання свого професійного обов'язку. І, перш за все, вони повинні бути впевнені , що залишаться живі і здорові. Насильство і журналістика – несумісні».

За словами журналістки Тетяни Заровної 22 січня постраждало не менше 10 осіб. Чотири працівники медіа подали заяви до місцевого слідчого відділу, про заяви інших постраждалих, на жаль, не відомо. «Причина лише одна, і я глибоко в цьому переконана, що те, що відбувається – це позиція влади».  Натомість, за офіційною інформацією міліції, журналістам перешкоджають «перехожі». За словами самої Тетяни, ця «угрупування донецьких перехожих» заважає їм від 19 січня. Її особисто штовхали після того, як вона показувала посвідчення журналіста. Вона зазначає, що це – «загони агресивної кримінальної молоді», які діють з-під тишка, навмисно обливаючи людям очі фарбою та погрожуючи їм.

«Це очевидне перешкоджання журналістської діяльності та порушення Кримінального кодексу України», - додає вона. За словами жінки, є безліч фото та відео матеріалу, які підтверджують зв'язок цих «перехожих» із місцевою владою.

Також додамо, що попри це, губернатор закликає міліцію убезпечити журналістів від нападів невідомих людей.

Разом з тим, сьогодні з’явилось повідомлення, що у фейсбуці один з депутатів-регіоналів Володимир Агатій під статтею видання «Новости Донбасса» прокоментував, що це «провокаційне антидонецьке» видання потрібно заборонити.

З всього цього виникає декілька питань.

Перше: що таке «донецькі» та «антидонецькі» новини? Чи новини не є нейтральними по своїй суті?

Друге: якщо на журналістів нападають цілеспрямовано, подивившись на посвідчення, чи не є це слідством замовлення та наявного цькування ЗМІ? Кому це вигідно?

Трете: якщо влада дійсно вважає напади на ЗМІ неприпустимими, тоді чому й досі не були засуджені, як мінімум, публічно ті люди, які винні в цьому? Тим паче, коли вони самі визнають, що «не поділяють позиції» протестуючих?

Четверте: звідки взялась ця агресивно налаштована молодь, якіщо в нашій країні «стабільність та благополучіє»? Хіба люди, де стабільність, висловлюють своє незадоволення кийками, кулаками та фарбою?

Катерина ЯКОВЛЕНКО, «День»